АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Провадження № 22ц/790/2424/14 Головуючий 1 інст. - Іващенко С.О.

Справа №645/2884/13-ц Доповідач - Кіпенко І.С.

Категорія: договірні

УХВАЛА

іменем України

1квітня 2014 р. Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі: головуючого - Кіпенка І.С., суддів - Шаповал Н.М., Котелевець А.В., при секретарі - Таран В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23 жовтня 2013 року по справі за позовом Кредитної спілки «САМОПОМІЧ» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за договором,

встановила:

В квітні 2013 року Кредитна спілка «Самопоміч» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту та просив стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 333542грн. 01коп. та судові витрати у сумі 3335грн.42к. по сплаті судового збору.

В обґрунтування позову вказували, що 9 липня 2010 року між КС «Самопоміч» і ОСОБА_1 було укладено договір про іпотечний кредит №Д КД-00106, згідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит у формі кредитної лінії в сумі 110 000 (Сто десять тисяч) грн. 00 коп. Згідно до умов договору відповідачка зобов'язана була до 9 липня 2011 р. повернути кредит.

Також 9 липня 2010 року між позивачем та відповідачкою було укладено Іпотечний договір, згідно до умов якого ОСОБА_1 в забезпечення своїх зобов'язань за вказаним договором про іпотечний кредит передала позивачу в іпотеку квартиру АДРЕСА_1.

8 червня 2011 року до вказаного договору про іпотечний кредит було укладено додатковий договір №1, яким було змінено строк повернення кредиту - до 09 липня 2012 року та зменшено процентну ставку з 4% до 3 відсотків на місяць, що розраховуються поденно від наданої суми кредиту.

Своїх зобов'язань відповідач ОСОБА_1 не виконує, до теперішнього часу кредит не повернула, станом на час звернення до суду 2 квітня 2013 року сума заборгованості складає 333542грн. 01коп. (Триста тридцять три тисячі п'ятсот сорок дві) гривень 01 коп., у тому числі зі сплати процентів - 223582 грн.84 коп., з повернення кредиту - 109959 грн. 17 коп..

Справу розглянуто за відсутності сторін.

Заочним рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23 жовтня 2013 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Судова колегія, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє скаргу, якщо встановить, що суд першої інстанції постановив рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Судова колегія погоджується з висновками суду, оскільки вони відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин, що виникли і закон, який їх регулює.

Судовим розглядом встановлено, що 9 липня 2010 року між КС «Самопоміч» і ОСОБА_1 було укладено договір про іпотечний кредит №Д КД-00106, згідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит у формі кредитної лінії в сумі 110 000 (Сто десять тисяч) грн. 00 коп. Згідно до умов договору відповідачка зобов'язана була до 9 липня 2011 р. повернути кредит.

Статтями 526, 610, 611 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або ви конання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконан ня). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені догово ром або законом.

Взятих не себе зобов'язань, щодо повернення кредитних коштів у відповідності до строків зазначених у кредитному договорі ОСОБА_1 не виконувала, в зв'язку з чим виникла заборгованість за кредит, строк сплати якої минув, станом на час звернення до суду 2 квітня 2013 року сума заборгованості складає 333542грн. 01коп. (Триста тридцять три тисячі п'ятсот сорок дві) гривень 01 коп., у тому числі зі сплати процентів - 223582 грн.84 коп., з повернення кредиту - 109959 грн. 17 коп. (а.с. 20).

Такий висновок є обґрунтованим, оскільки суд дійшов його на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи та наявних в ній доказів, яким дана відповідна оцінка.

Відповідно до ст. 212 ЦПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 10, частин 1, 4 ст. 60 ЦПК кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

ОСОБА_1 не надано належних доказів на підтвердження її доводів щодо змінення умов договору зменшення процентної ставки до 2 відсотків на місяць, що розраховуються поденно від наданої суми кредиту.

Правильно встановивши юридичну природу виниклих правовідносин, суд застосував закон, який їх регулює.

Доводи викладені в апеляційній скарзі були предметом судової перевірки і не дістали об'єктивного підтвердження.

Наведені в рішенні мотиви визнання цих доводів безпідставними, судова колегія вважає обґрунтованими, такими що відповідають матеріалам справи.

Суд дав належну оцінку всім наявним у справі доказам, та навів у рішенні мотиви спростування кожного з доводів, які наводилися.

Оскільки судове рішення ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не відносяться до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення відносно скасування чи зміни оскаржуємого судового рішення і висновків суду першої інстанції не спростовують, в її задоволенні належить відмовити на підставі ст.308 ЦПК України.

Відповідно до ЗУ «Про судовий збір» судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції сплачується 50 % ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, а у разі подання позовної заяви майнового характеру 50% ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

При відкритті апеляційного провадження судом було задоволено заяву ОСОБА_1 та відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення. Таким чином з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1667.71грн.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 305, 307, 308, 313-315, 317, 319, 322, 324, 325 ЦПК України, судова колегія,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23 жовтня 2013 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі1667.71грн.

Реквізити для сплати: отримувач: УДКСУ в Червонозаводському районі м. Харкова; код ЄДРПОУ: 37999628; МФО: 851011; банк: ГУ ДКСУ в Харківській області; рахунок: 31211206780011; призначення платежу: судовий збір за подання апеляційної скарги; код ЄДРПОУ: 02894131; код бюджетної класифікації: 22030001.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді