Справа № 22а- 13/2006р. Головуючий у першій інстанції
Ільченко O.І. Доповідач - Скрипка А.А.
УХВАЛА Іменем України
03 січня 2007 року м. Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області у складі:
Головуючого: Коренькової З.Д.
суддів: Скрипки А. А., Ішутко В.М.
при секретарі: Куксі М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 03 жовтня 2006 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про оскарження наказу ,-
встановив:
Постановою Прилуцького міськрайонного суду від 03.10.2006 року позов ОСОБА_1 задоволений частково, наказ УМВС України в Чернігівській області № 143 від 08.06.2006 року в частині пониження позивача у спеціальному званні на одну ступінь визнаний незаконним, зобов'язано начальника управління УМВС України в Чернігівській області скасувати даний наказ в зазначеній частині та поновити ОСОБА_1 у спеціальному званні капітан міліції з 08.06.2006 року. Суд прийшов до висновку про незаконність наказу з тих підстав, що результати атестації не можуть бути підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. А тому, не можна накласти дисциплінарне стягнення у вигляді пониження в спеціальному званні на один ступінь на підставі
розгляду показників роботи, професійної компетенції працівника без службового розслідування, як це передбачено ст. 14 Закону України „Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України".
На зазначену постанову подана апеляційна скарга Управлінням МВС України в Чернігівській області, в якій апелянт просить скасувати постанову і ухвалити нову про відмову в задоволенні позову позивача. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що, як зазначає апелянт, постановлюючи рішення по справі, суд першої інстанції порушив норми матеріального права. Суд не розглянув питання, чи належить до повноважень атестаційної комісії прийняття рішення про пониження особи у спеціальному званні, а тому суд не дав правової оцінки поясненням відповідача. Апелянт також посилається на те, що перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання пояснення. Небажання надавати останнім пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Факт того, що позивачу було задано ряд питань щодо недоліків в службовій діяльності та те, що особа надавала такі пояснення начальнику Управління не заперечувалися ОСОБА_1, та підтверджується матеріалами справи і атестації.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, вислухавши суддю - доповідача, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова суду першої інстанції ,- залишенню без змін, з наступних підстав.
У відповідності до „ Інструкції про порядок проведення атестування особового складу органів внутрішніх справ України", затвердженої Наказом МВС України № 181 від 22.03. 2005 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.05. 2005 року за № 559/ 10839,- атестування працівників органів внутрішніх справ проводиться з метою діяльності органів внутрішніх справ , підвищення ефективності їх роботи та підтвердження професійного рівня працівників відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ . Строки атестування рядового і начальницького складу визначаються Міністром внутрішніх справ України.
На підставі всебічного розгляду показників роботи, професійної компетенції працівника і його ділових та особистих якостей, атестаційна комісія , шляхом відкритого голосування, приймає один з таких висновків : займаній посаді відповідає або ж займаній посаді не відповідає.
Одночасно комісія може прийняти одну з таких рекомендацій : заслуговує на висунення на вищу посаду ( вказати на яку саме); заслуговує на зарахування до резерву кадрів на висунення ; заслуговує на направлення до вищого навчального закладу МВС України для навчання ; підлягає переміщенню на рівнозначну посаду ( вказати на яку посаду і причини переведення); підлягає переведенню до іншого підрозділу із зазначенням його мотивів та обґрунтуванням можливої потреби направлення на перепідготовку ; підлягає переведенню з вищої посади на нижчу з викладенням причин і зазначенням того, на яку саме посаду доцільно призначити ; підлягає звільненню з органів внутрішніх справ ( через службову невідповідність , за віком, станом здоров'я, згідно з висновком військово - лікарської комісії чи інших причин).
Є вірним по суті висновок суду першої інстанції відносно того, що за таких обставин, прийняття атестаційною комісією рішення щодо пониження ОСОБА_1 в спеціальному званні, не є компетенцією атестаційної комісії.
Як вбачається з матеріалів справи ( а. с. 2 ) ,- наказом Управління МВС України в Чернігівській області від 08.06.2006 року згідно п. 37 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, та статтей : 12, 12 Закону України „Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", понижено в спеціальному званні на один ступінь капітана міліції ОСОБА_1 на підставі наказу УМВС від 07.06.2006 р. № 334, протоколу № 1 від 25.05.2006 р. рішення атестаційної комісії по атестуванню особового складу Прилуцького МРВ УМВС.
Виходячи зі змісту протоколу засідання атестаційної комісії від 25 травня 2006 року ( а. с. 5.6), - дисциплінарне стягнення на позивача накладено у зв'язку з тим, що він займаній посаді не відповідає ( ОРС по збуту наркотиків не заводились, не володіє ситуацією по району про наявність злочинних угрупувань, серйозні факти вилучення зброї та вибухівки відсутні). По даному факту службове розслідування не проводилося.
Доводи апеляційної скарги щодо відповідності оскаржуваного наказу п. 37 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України та статтям : 12, 13 Закону України „ Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" не можуть бути підставою для скасування вірного по суті судового рішення, оскільки пониження в спеціальному званні на один ступінь хоча і є видом дисциплінарного стягнення , проте притягнення до дисциплінарної відповідальності не є компетенцією атестаційної комісії. Таке рішення може бути прийнято особисто начальником Управління МВС лише за результатами перевірки за фактом вчинення проступку або на підставі рішення кадрової комісії зазначеного Управління.
Твердження апелянта щодо необхідності скасування оскаржуваного ним рішення суду першої інстанції через його невідповідність нормам матеріального права спростовуються також і положеннями статті 12 Закону України „Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", яка зазначає перелік видів дисциплінарного стягнення не тільки за принципом від менш суворого до більш суворого, а й з врахуванням черговості накладення стягнення. Крім того, стаття 14 Закону України „ Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ" регламентує порядок накладання дисциплінарних стягнень та передбачає, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, вчиненого особою рядового або начальницького складу , начальник призначає службове розслідування . В даному випадку, як встановлено в ході судових розглядів справи, службового розслідування щодо позивача не призначалося і не проводилося , чого не заперечував в судовому засіданні і представник відповідача. З врахуванням вищенаведеного, є вірним висновок суду першої інстанції відносно того, що наказ УМВС України в Чернігівській області № 143 о/с від 08 червня 2006 року в частині пониження ОСОБА_1 у спеціальному званні на одну ступінь є незаконним.
На підставі викладеного, апеляційний суд не знаходить підстав для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції , а доводи апеляційної скарги УМВС України в Чернігівській області не можуть бути прийняті до уваги апеляційним судом , оскільки вони спростовуються вищезазначеними нормативними актами та встановленими по справі обставинами, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Керуючись статтями : 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд ,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області залишити без задоволення.
Постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 03 жовтня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суд України протягом одного місяця після набрання нею законної сили.