Єдиний унікальний номер 236/2880/13-ц Номер провадження 22-ц/775/170/2014

Головуючий I інстанці Саржевська І.В.

Доповідач суддя Бугрим Л.М.

Категорія 27

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2014 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Бугрим Л.М.,

суддів Гапонова А.В., Халаджи О.В.

при секретарі Лавицькому Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційні скарги ОСОБА_2 на заочне рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 28 лютого 2012 року по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства « Акціонерний комерційний промислово- інвестиційний банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки та на ухвалу цього ж суду від 8 листопада 2013 року за заявою публічного акціонерного товариства « Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк» про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання,-

ВСТАНОВИВ:

18.03.2011 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки за кредитним договором № 80/50 від 14.02.2008 року.

Заочним рішенням Краснолиманського міського суду Донецької області від 28 лютого 2012 року були задоволені позовні вимоги публічного акціонерного товариства « Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк» ( далі банк ) до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк» заборгованість за кредитним договором № 80/50 від 14.02.2008 року у розмірі 405855грн. 55 коп. в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 80/50 від 14.02.2008 року. Звернуто стягнення на житловий будинок і земельну ділянку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 на праві приватної власності . Звернуто стягнення також та житловий будинок і земельну ділянку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 на праві приватної власності, шляхом продажу через прилюдні торги в рамках виконавчого провадження, за початковою ціною, визначеною на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна у виконавчому провадженні. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк» судовий збір у розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120 грн.

Задовольняючі позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того , що відповідач належним чином не виконував зобов'язання за кредитним договором , на вимогу банку не погасив заборгованість , а тому стягнув на користь банку суму заборгованості та звернув стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою Краснолиманського міського суду Донецької області від 13 квітня 2012 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення від 28 лютого 2012 року залишено без задоволення.( а.с. 173-174 том 1 )

Упослідуючому 23 жовтня 2013 року банк звернувся до суду з заявою про поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, посилаючись на те, що банком було пропущено строк на пред'явлення виконавчого листа для виконання який було видано на підставі рішення Краснолиманського районного суду від 29 лютого 2012 року про стягнення з ОСОБА_2 сум боргу за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою Краснолиманського міського суду Донецької області від 08 листопада 2013 року заяву ПАТ» Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк» про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання задоволено та поновлено строк банку для пред'явлення виконавчого документу для виконання .

На вказані рішення та ухвалу суду ОСОБА_2 були подані апеляційна скарги у яких ставляться питання про їх скасування .

В апеляційній скарзі на рішення суду від 28.02.2012 року апелянт посилався на допущені судом процесуальні порушення . Зокрема , він зазначав про те, що справа була розглянута у його відсутність, також у відсутність без його повідомлення було розглянута його заява про перегляд заочного рішення. В матеріалах справи відсутні належні докази з приводу повноважень представників позивача ,які подавали заяви та документи до суду. Окрім того , розрахунки боргу мають чисельні математичні помилки. Після смерті ОСОБА_3 ним була погашена заборгованість за рахунок реалізації будинку , яка проводилась з дозволу банку . а кошти були зараховані на рахунок банку. Станом на 20.12. 2012 року залишок кредитної заборгованості складався з залишку кредиту в розмірі 256855грн. 55 коп. та заборгованості по процентам в розмірі 66607 грн. 58 коп. , що разом складало суму 323463 грн.13 коп. Зазначена сума позивачем ПАТ « Промінвестбанк» була переуступлена ТОВ « Кредитні ініціативи « на підставі договору про відступлення права вимоги. Станом на 13 листопада 2013 року ним було сплачено користь « ПАТ « Промінвестбанк» та нового кредитора ТОВ « Кредитні ініціативи « кошти в сумі 447205 грн. 38 коп..Згідно відповіді на його запит « ПАТ « Промінвестбанк» він з 17. 12. 2012 року вже не є кредитором і погашення заборгованості здійснюється вже новим кредитором в особі ТОВ « Кредитні ініціативи» , тому ПАТ « Промінвестбанк» на його думку втратив право вимоги за кредитним договором .

В апеляційній скарзі на ухвалу суду від 8 листопада 2013 року ОСОБА_2 посилався на те, що 23.03.2012 року працівник банку повідомив його про те,. що банк не має до нього більш ніяких претензій стосовно виконання умов кредитного договору, а позовну заяву вони залишать без розгляду, що підтверджується відсутністю будь-яких фінансових вимог з боку банку на протязі останніх півтора року . Про існування фінансових претензій з боку банку йому стало відомо лише 8 листопада 2013 року під час розгляду заяви про поновлення пропущеного строку на пред'явлення виконавчого документу для виконання, . Окрім того , посилався на те, що документи представника банку Луб О.Л. належним чином не були оформлені у зв'яжу з чим ухвала суду є незаконною.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_5 і підтримували доводи апеляційної скарги. Просили рішення та ухвалу суду скасувати, у позові банку відмовити.

Представник банку у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином , про що свідчить судова розписка.

Заслухавши доповідь судді вислухавши пояснення відповідача та його представника , дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги підлягають відхиленню, рішення та ухвала суду - залишенню без зміни виходячи з наступного .

Розглядаючи справу, суд першої інстанції встановив, і це підтверджено матеріалами справи, що 14.02.2008 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово- інвестиційний банк», а особі керуючого філії відділення ПАТ «Промінвестбанк» в м. Слов'янськ Донецької області Адейкіна М.М. та фізичною особою ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 80/50.

Зобов'язання за зазначеним договором кредиту було забезпечено: договором поруки № 15050-в від 14.02.2008 року укладеним між ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово- інвестиційний банк» та ОСОБА_3; договорами іпотеки: № 148/50-в від 14.02.2008 року укладеного з ОСОБА_2, згідно якого предметом іпотеки є нерухоме майно - житловий будинок і земельна ділянка,, розташовані АДРЕСА_1 та № 149/50-в від 14.02.2008 року, укладеного з ОСОБА_3, згідно якого предметом іпотеки є нерухоме майно - житловий будинок, земельна ділянка, розміром 900 кв.м., розташованих АДРЕСА_1.

13.08.2009 року закрите акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк» змінив найменування на публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк».

ІНФОРМАЦІЯ_1 поручитель ОСОБА_3 померла.

18.11.2011 року позивач звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог, зменшивши суму боргу. Просив стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 80/50 від 14.02.2008 року у розмірі 405855,55 грн., оскільки він вже частко погасив заборгованість, а в іншій частині позов просив задовольнити у повному обсязі.

Згідно п.п. 2.1, 2.2, 2.3 кредитного договору, банк надав кредит ОСОБА_2 в сумі 425000 грн., а відповідач в свою чергу, зобов'язався повернути суму кредиту та проценти за ним в розмірі 15,5% річних до 13.02.2023 року і виконати зобов'язання згідно з кредитним договором у повному обсязі. Погашення кредиту та процентів за договором повинно здійснюватися ОСОБА_2 щомісячно, згідно графіку, який є невід'ємною частиною даного кредитного договору п. 2.4. ( а.с.10-12 том 1 )

Між тим, ОСОБА_2 були порушені умови кредитного договору щодо своєчасної сплати належних сум за тілом кредиту та процентам в установлений графіком строк не сплачувались

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 підтвердив факт порушення ним зобов'язання у зв'язку з відсутністю доходів у нього через фінансову кризу Оскільки ОСОБА_2 порушувались умови кредитного договору на його адресу 14 липня 2009 року була направлена вимога за № 01/675 щодо погашення заборгованості за кредитним договором, яка станом на 14 липня 2019 року складала 72650 грн.. 50 коп. ( а.с. 31 том)

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 624 Цивільного Кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Таким чином , судом обґрунтовано стягнута заборгованість за кредитним договором з боржника та накладено стягнення на предмет іпотеки , оскільки зобов'язання за договором кредиту було забезпечено договорами іпотеки на нерухоме майно належне ОСОБА_2 та поручителю ОСОБА_3

За таких обставин,. не можна погодитись з доводами апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що він погасив усю заборгованість за кредитним договором і банк повідомляв його про відсутність заборгованості. Таких доказів про відсутність заборгованості по сплаті за тіло кредиту та за проценти за користування кредитом суду він не надав , тим більш ,що і не надав листа банку про відсутність у нього заборгованості .

Разом з тим , його посилання на те, що він вже після рішення суду сплачував заборгованість по кредиту і навіть з дозволу банку продав житловий будинок , що суттєво вплинуло на розмір заборгованості у бік її зменшення і суттєво тим самим зменшив суму боргу також на увагу не заслуговують , оскільки апеляційний суд перевіряє законність рішення суду станом на 28 лютого 2012 року, а продаж жилого будинку, який знаходився в іпотеці та подальша сплата сум в погашення боргу після рішення суду не впливає на висновки оскаржуваного рішення суду.

До кредитного договору надано графік погашення заборгованості у відповідності до якого ОСОБА_2 повинен вносити ануїтетні платежі і саме на таких умовах було укладено кредитний договір і тому є непереконливими є твердження апелянта про те. що йому було невідомо розмір сум щомісячних платежів за користування кредитом Не можна погодитись з доводами апеляційної скарги про те, що по справі від банку діяв представник без належно оформленої довіреності , що є підставою на думку апелянта для закриття провадження по справі . що не було враховано судом першої інстанції . Дійсно як вбачається з матеріалів справи позовна заява до суду була подана та підписана представником банку Вєніковим О.А. , який діяв на підставі довіреності банку , ксерокопія якої знаходиться в матеріалах справи, але оригінал печаті на ній відсутній ( а.с. 38-43 ) . Однак, у процесі розгляду справи Веніковим О.А. була надана належним чином посвідчена довіреність з відтиском оригіналу печатки банку на його участь у справі ( а.с. 104-109 ) Упослідуючому по справі приймали участь і інші представники банку, які підтримували позовні вимоги на підставі довіреностей оформлених належним чином..Зокрема, приймав участь представник банку Пантеля Є.П. ( а.с.72-75 , а.с. . 90 - 92, а.с. 150-152 том 1 ) три довіреності якого були оформлені належним чином та посвідчені оригіналом печатки.

Також не є підставою для скасування рішення суду посилання апелянта на те, що справа розглянута у його відсутність , оскільки він тривалий час знаходився за межами України по роботі через що не міг прийняти участь у справі. Із пояснень ОСОБА_2 вбачається , що він ведення справи доручив представнику , який на його думку доручення виконував неналежним чином .

Доводи апеляційної скарги про те. що розрахунок боргу містить численні помилки не відповідає дійсності і розрахунок боргу банком відповідачем не спростований.

Враховуючи наведене, апеляційний суд не знаходить підстав для скасування рішення суду , яке відповідає фактичним обставинам справи та вимогам закону.

Також апеляційний суд не може погодитись з доводами апеляційної скарги ОСОБА_2 щодо незаконності ухвали суду про поновлення пропущеного строку на пред'явлення виконавчого документа для виконання .

Судом встановлено і це вбачається з матеріалів справи , що після постановлення рішення суду від 28 лютого 2012 року , на вимогу банку було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 суми боргу та звернення стягнення боргу на предмет іпотеки. Виконавчий лист видано 10 травня 2012 року ( а.с. 2) . Однак виконавчий лист не пред'являвся до виконання , оскільки ОСОБА_2 погашав суми боргу у добровільному порядку на підтвердження чого банком було надано розрахунок надходження сум добровільного погашення кредиту від відповідача . ( а.с. 3 ).

Разом з тим , станом на час звернення - 23.10 2013 року заборгованість ще повністю не погашена , тому банк звернувся з заявою про поновлення пропущеного строку на пред'явлення виконавчого документа для примусового виконання.

Судом першої інстанції було встановлено , що дійсно після постановлення рішення суду від 28 лютого 2012 року про стягнення з відповідача суми боргу за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки ОСОБА_2 сплачував добровільно певні суми у погашення кредиту і станом на 1. 10 .2013 року сума боргу вже складала 285 681 грн. 70 коп.

Таким чином, після постановлення рішення суду ОСОБА_2 були вчинені дії по погашенню кредиту у добровільному порядку , що у відповідності з положеннями ст. 23 Закону України « Про виконавче провадження « переривало перебіг строку позовної давності для пред'явлення виконавчого документу для виконання .

Встановивши вказані обставини, суд першої інстанції обґрунтовано поновив банку строк для пред'явлення виконавчого документу для примусового виконання.

Ухвала суду відповідає вимогам закону і обставинам справи .

Доводи апеляційної скарги апелянта ОСОБА_2 про те, що у нього відсутня заборгованість за кредитним договором не впливає на висновок суду. Також не є підставою для скасування ухвали суду посилання апелянта на те, що банком було передано кредитний портфель куди увійшло і його зобов'язання за кредитним договором на підставі договору про відступлення права вимоги до ТОВ « Кредитні ініціативи» , а тому банк вже втратив право вимоги боргу за рішенням суду . У даному випадку укладення договору про відступлення права вимоги за кредитним договором від публічного акціонерного товариства « Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк» до ТОВ « Кредитні ініціативи відбулось 17 грудня 2012 року , тобто після постановлення рішення суду про стягнення боргу на користь банку і даний факт не позбавляє банк права на примусове виконання рішення суду. Сплачені ОСОБА_2 платежі у погашення кредиту після постановлення рішення суду від 28 лютого 2012 року зараховуються банком на стадії виконання рішення суду.

Ухвала суду також постановлена з дотриманням вимог закону і підстав для її скасування не вбачається.

Інші доводи апеляційних скарг не впливають на законність висновків рішення та ухвали суду.

Оскільки апеляційним судом не встановлено порушення або неправильне застосування судом першої інстанції при розгляді цієї справи норм матеріального чи процесуального права та невідповідності висновків суду обставинами справи, то підстав для задоволення скарг і скасування рішення та ухвали суду немає.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 , 308, 312, 315 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 28 лютого 2012 року та ухвалу цього ж суду від 8 листопада 2013 року залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Судді: