Єдиний унікальний номер 257/4422/13-ц Номер провадження 22-ц/775/104/2014
Головуючий I інстанції Епель О.В. Єдиний унікальний номер 257/ 4422/ 13 -ц
Доповідач суддя Бугрим Л.М. Номер провадження 22-ц/775/104/14
Категорія 43
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2014 року Апеляційний суд Донецької області
Головуючого : судді Бугрим Л.М.
суддів Гапонова А.В. , Агеєва А.В.
при секретарі Лавицькому Д.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Донецька від 15 жовтня 2013 року по цивільній справі за позовом комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» до ОСОБА_1, третя особа - Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м. Донецьку ради, про стягнення заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Київського районного суду м. Донецька від 15 жовтня 2013 року були задоволені позовні вимоги ККП ДМР «Донецькміськтепломережа» ( далі підприємство ) та з ОСОБА_1 на користь підприємства була стягнута заборгованість з оплати послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання в сумі 859 грн. 83 коп., три проценти річних в сумі 86 грн. 56 коп., індекс інфляції в розмірі 22 грн. 67 коп. та суму судового збору у розмірі 214 грн. 60 коп. а всього стягнуто з відповідача на користь позивача 1183 грн. 66 коп..
Задовольняючі позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того , що ОСОБА_1 являючись споживачем послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання неналежним чином вносив оплату за надані послуги внаслідок чого утворилась заборгованість , яку він частково сплатив , та до сплати залишилась сума 859 грн. 63 коп. , яку суд вважав непогашеною заборгованістю та одночасно стягнув індекс інфляції та 3% річних на підставі ст.. 625 ЦК України.
На вказане рішення суду відповідачем ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, у якій ставиться питання про скасування судового рішення. В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом неповно з»ясовано обставини справи , не враховано . що він сплачував своєчасно та у належному відповідному розмірі оплату за надані послуги з теплопостачання , а тому у нього відсутня заборгованість . Він не міг користуватись пільгами « діти війни « , а тому сплачував нараховані платежі у повному обсязі. Розрахунок складений позивачем є невірним, доплати не були погоджені з ним. Період , пред'явлений позивачем до стягнення заборгованості більш ніж три роки, а тому суд порушив норми матеріального права та стягнув суми за період , який перевищує строк позовної давності.
В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить судова розписка.
Представник ККП ДМР « Донецьктепломережа» Чаус О.О. , діюча на підставі довіреності просила рішення суду залишити без зміни та відхилити апеляційну скаргу.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги , апеляційний суд вважає , що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без зміни виходячи з наступного .
Розглядаючи справу суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи ,надані докази , яким дав вірну оцінку , правильно застосував матеріальний закон та спір вирішив з дотриманням вимог процесуального законодавства.
Зокрема, судом першої інстанції було встановлено, що балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1, який забезпечений централізованим опаленням та гарячим
водопостачанням є ЖЕО КП «Служба єдиного замовника Київського району м. Донецька»,з яким позивачем, який є виробником послуг, на підставі рішення місцевого органу самоврядування від 16.01.2006 року було укладено відповідний договір по забезпеченню населення вказаними комунальними послугами, а також з банківською установою про видання єдиної розрахункової книжки за комунальні послуги населенню м. Донецька у виконання розпорядження Донецького міського голови від 20.07.2001 року № 972 «Про зміну порядку розрахунків населення за надані житлово-комунальні послуги»
Відповідач ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного з ОСОБА_3, від 22.12.2004 року набув права власності на квартиру АДРЕСА_1.
Відповідач з 01.02.2005 року був зареєстрований у вказаній квартирі та протягом спірного періоду проживав в ній та, користуючись наданими йому позивачем послугами теплопостачання та гарячого водовідведення, здійснював оплату за такі послуги за разрахунковою книжкою з врахуванням субсидії, призначеної йому рішенням УПСЗН Київської районної у м. Донецьку ради у періоди з жовтня 2010 року по квітень 2011 року в сумі 219 грн.; з липня 2011 року по вересень 2011 року в сумі 203 грн. 39 коп.; з жовтня 2011 року по квітень 2012 року в сумі 275 грн. 22 коп. та з жовтня 2012 року по липень 2013 року в сумі 293 грн. 86 коп.
Після укладення договору купівлі-продажу і зміни власника квартири ні ОСОБА_3,, ні новий власник-споживач послуг ОСОБА_1 не повідомляли ККП ДМР «Донецькміськтепломережа» про таку зміну.
Разом з тим, колишній власник квартири, яка була зареєстрованою за вказаною адресою, ОСОБА_3, мала статус «дитини війни «і у відповідності до положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-4, що набрав чиності 01.01.2006 року отримала право на пільги з оплати комунальних послуг, встановлених законодавством України для дітей війни в розмірі 25%.
УПСЗН Київської районної у м. Донецьку ради отримало перелік пільговиків у 2005 році з вказаної бази пенсійного фонду, де за адресою АДРЕСА_1 вважалась зареєстрованою пільговик ОСОБА_3, тому її пільга на оплату комунальних послуг автоматично почала компенсуватись УПСЗН підприємству позивача у встановленому законом порядку і, відповідно, відповідачу ОСОБА_1, який став власником квартири ще в грудні 2004 року, щомісячно підприємством позивача не донараховувалась вартість отриманих споживачем послуг у розмірі пільги «дитина війни», на яку він права не мав.
В листопаді 2009 року підприємство позивача випадково виявило, що пільговик ОСОБА_3 за вказаною адресою більше не проживає і новому власнику квартири ОСОБА_1 безпідставно з 2005 року компенсується 25 % пільга, тому добровільно повернуло УПСЗН перераховані ним позивачу в якості компенсації за пільгу ОСОБА_3 гроші в сумі 938 грн. 40 коп. і одночасно донарахувало ОСОБА_1 вказану суму до оплати.
11 січня 2010 року з виставленого рахунку ОСОБА_1 дізнався про здійснення позивачем донарахування вказаних сум, однак оплатити такий борг відмовився.
В травні 2012 року позивач вперше звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення боргу з відповідача і Київський районний суд м. Донецька за цією заявою видав судовий наказ від 6 червня 2012 року , який в подальшому ухвалою суду від 11липня 2012 року за заявою ОСОБА_1 було скасовано. Позивач знову звернувся до суду з цим позовом і на момент такого звернення за відповідачем враховувалась заборгованість в сумі 2521 грн. 66 коп.
За спірний період з 01.10.2009 року по 01.09.2013 року підприємством здійснювало відповідачеві нарахування вартості послуг опалення та гарячого водопостачання відповідно до діючих тарифів, площі опалювального приміщення, яка становить 55,6 кв.м., кількості зареєстрованих в квартирі осіб та з врахуванням показників встановленого та опломбованого у багатоквартирному будинку АДРЕСА_1, де мешкає відповідач, засобу обліку-будинкового тепломіру. До суми виставленої відповідачу заборгованості через неналежне виконання відповідачем своїх обов»язків увійшла також сума, яка була недорахована раніше як пільга ОСОБА_3
Вже після надходження позову до суду відповідачем ОСОБА_1 здійснено добровільне часткове погашення наявного боргу, в зв»язку з чим позивачем було зменшено розмірі позовних вимог в частині основного боргу з 2412 грн. 43 коп. до 859 грн. 83 коп.
Наведені судом факти та обставини підтверджуються відповідними доказами в тому числі квитанціями . розрахунками , довідками . Надані позивачем докази на підтвердження позовних вимог спростовані відповідачем не були. Більш того , відповідач у процесі розгляду справи у добровільному порядку погасив частину боргу , через що позивачем було зменшено розмір позовних вимог.
Задовольняючи позовні вимоги ККП ДМР «Донецькміськтепломережа» суд першої інстанції правильно виходив з того, що відповідачем не у повному обсязі оплачувались послуги з теплопостачання через помилкове застосування до нього пільги « діти війни « , окрім того ОСОБА_1 також нерегулярно та не у повному обсязі здійснював оплату щомісячних платежів у зв'язку з чим у нього утворився борг.
Апеляційний суд не може погодитись з доводами апелянта про те, що він сплатив усю суму боргу і станом на час постановлення рішення суду у нього відсутня заборгованість, оскільки аналізуючи надані ним квитанції у порівняні з розрахунками позивача суд встановив , що оплата проходила не у повному обсязі та не своєчасно.
Також є безпідставними посилання апелянта на те, що судом заборгованість стягнута поза межами строку позовної давності , оскільки як вбачається з матеріалів справи позивач ще у травні 2012 року звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу . який було скасовано, тому строк позовної давності обчислюється з травня 2009 року. Більш того, сплачуючи заборгованість у добровільному порядку вже у процесі розгляду справи відповідач тим самим визнав борг і такі дії відповідача переривають перебіг строку позовної давності . Як вбачається з вточненої позовної заяви ККП ДМР « Донецьктепломережа» період за який здійснюється стягнення недоплаченої суми боргу у розмірі 969 грн. становить з 1 жовтня 2009 року по 01.09.2013 року , тобто вимога заявлена в межах строку позовної давності.
Не є підставою для скасування судового рішення посилання апелянта на безпідставність притягнення до участі у справі у якості третьої особи управління праці та соціального захисту населення, оскільки саме управлінням праці та соціального захисту населення було прийнято рішення про надання пільг попередньому власнику квартири ОСОБА_3 , які помилково були застосовані до відповідача і притягнення до участі у справі управління праці та соціального захисту населення у такому випадку не суперечить вимогам закону.
Інші доводи скарги також не впливають на висновки суду. Рішення суду постановлено дотриманням вимог матеріального та процесуального закону і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з положеннями ст 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.303, 304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 315 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити
Рішення Київського районного суду м. Донецька від 15 жовтня 2013 року залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Судді: