Справа  № 22ц-1858\2006 р.

Головуючий у 1-й інстанції:   Іванченко Я.М.

Доповідач:   Редька  А.Г.

УХВАЛА ІМ"ЯМ   УКРАЇНИ

25 грудня 2006 року                                  місто Чернігів

Апеляційний    суд    Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Євстафієва O.K., суддів - Лакізи Г.П., Редьки А.Г.,

при секретарі - Вареник О.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новгород-Сіверського

районного суду Чернігівської області від 5 жовтня 2006 року у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення,

встановив:

Рішенням Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 5 жовтня 2006 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, у якій він просив відновити зміст довідки, виданої йому військовою частиною 61606 у вересні 1986 року про його участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, яка була знищена редакцією газети "Радянське полісся"(„Сіверський край") у 1988 році, що необхідно для перерахування пенсії відповідно до ст.54 Закону "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Суд дійшов висновку, що у наданих документах відсутні відомості, достатні для відновлення змісту втраченої довідки військової частини 61606.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначене рішення суду та повернути справу на новий судовий розгляд, посилаючись на незаконність рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не може бути задоволена.

Суд першої інстанції у повному обсязі дослідив надані документи, перевірив доводи та заперечення заявника I зацікавлених осіб, правильно встановив обставини справи і висновок суду грунтується на матеріалах справи та законі.

Суд першої інстанції правильно встановив, що довідка військової частини 61606 про участь ОСОБА_1 у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у серпні-вересні 1986 року була ним передана адміністрації редакції газети, де він працював, і у подальшому, у 1988 році, була знищена, цих обставин не заперечує представник редакції, посилаючись на закінчення терміну зберігання, ці обставини також підтверджуються наданими документами, зокрема, актом від 25 жовтня 1988 року про знищення документів та справ, іншими матеріалами. Крім того, у порядку ст.ст.256-259 ЦПК України судом може бути встановлено факт належності правовстановлюючого документу особі, але відновлення змісту знищеного або втраченого документу у порядку для встановлення юридичних фактів не передбачено, відновлення змісту знищеного або втраченого документу, що є по суті видачею дублікату, є компетенцією того органу, котрий видав цей документ.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість вимог ОСОБА_1 та обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви і доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування рішення суду.

Керуючись ст.ст.307,308,314,315,319 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення  Новгород-Сіверського районного  суду Чернігівської  області  від  5 жовтня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набуває чинності негайно та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду . України протягом двох місяців після проголошення.