Справа № 10-186/2006 Головуючий у І інстанції: Дячишин В.Ф.
Категорія ст. 186 ч.2,
КК України Доповідач: Перетятько В.О.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ЗО листопада 2006 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого: Перетятька В.О.
Суддів: Макарова Ю.М., Яременка О.Д.
з участю прокурора: Голоюх В. І. адвоката: ОСОБА_1та обвинуваченого ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу за апеляцією прокурора Садлівського В.В., який брав участь у розгляді справи у суді першої інстанції, на постанову Франківського районного суду м. Львова від 13 листопада 2006 року про відмову у задоволенні подання слідчого про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м.Львова, громадянина України, українцю, учню 11-А класу СШ НОМЕР_1, мешканцю АДРЕСА_1, раніше не судимому,-
встановила:
ОСОБА_2 обвинувачується у тому, що він у період з 16.10.2006 року по 20.10.2006 року за попередньою змовою з ОСОБА_3, ОСОБА_4 вчинив ряд пограбувань громадян, в результаті яких потерпіли гр.гр. ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9.
По вказаних фактах пограбувань були порушені кримінальні справи за ст.186 ч.2 КК України, по яких проводиться досудове слідство.
Слідчий СВ Франківського РВ ЛМУ УМВСУ у Львівській області Сиротюк В.В. звернувся з поданням, узгодженим з прокурором району, до Франківського районного суду м.Львова про обрання обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту у зв'язку з тим, що він вчинив тяжкі злочини, "може і надалі вчиняти злочини, ухилятись від слідства та суду,
Постановою від 13.11.2006 року суддею Франківського районного суду м.Львова відмовлено у задоволенні подання слідчого у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 є неповнолітнім, має постійне місце проживання, позитивно характеризується, раніше не суджений, повністю визнає свою вину і зобов'язується сприяти органам досудового слідства у розкритті злочину.
На постанову суду прокурор Садлівський В.В. подав апеляцію, у якій просить постанову судді скасувати, а справу з поданням слідчого направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. Покликається на те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні п'ятьох тяжких злочинів, вчинених на протязі 5 днів, об'єднавшись з іншими особами за попередньою змовою, з корисливих спонукань систематично займались пограбуванням громадян, при цьому заздалегідь обговорювали дії кожного з учасників злочину. Жодної допомоги органам досудового слідства у розкритті злочинів ОСОБА_2 не надав, вину по кожному наступному епізоду злочинної діяльності визнавав лише тоді, коли був повністю викритий іншими доказами у їх вчиненні, намагався уникнути відповідальності, даючи неправдиві показання. Під час вчинення злочинів, ОСОБА_2 проявляв найбільшу активність та жорстокість. Під час пограбування потерпілої ОСОБА_7, щоб заволодіти її речами наніс удар у обличчя її 4-х річному сину, після чого потерпіла відпустила сумку.
Враховуючи наведене, є всі підстави вважати, що суд неправильно оцінив особу обвинуваченого ОСОБА_2, його поведінку, відношення до вчинених злочинів, відповідно і потребу для нього у більш суворій мірі запобіжного заходу - триманні під вартою.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію, захисника ОСОБА_1 про залишення постанови суду без зміни та про відмову у задоволенні апеляції прокурора, перевіривши матеріали кримінальної справи, наданої слідчим, та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню.
Колегія суддів погоджується з доводами, викладеними в апеляції прокурора, оскільки вони відповідають обставинам справи та матеріалам, зібраними слідчим та долученими до справи.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 на протязі певного часу, об'єднавшись у групу з іншими особами, систематично вчиняв пограбування громадян, вчинення злочинів планувалося, відслідковувалися потерпілі - жінки, під час вчинення злочинів ОСОБА_2 проявляв активність та жорстокість. Під час досудового слідства проявляв нещирість, вину по епізодах злочинної діяльності визнавав лише після того, як був викритим у їх вчиненні іншими доказами.
Як вбачається із наведеного, обвинуваченому ОСОБА_2 повинна бути обрана така міра запобіжного заходу, яка може забезпечити йому належну поведінку та виконання процесуальних обов'язків, передбачених у ч.ч.1,2 ст. 148 КПК України.
На підставі наведеного та керуючись ст..ст. 148-150, 165,165-1,365,366,382 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора Садлівського В.В. задовольнити.
Постанову судді Франківського районного суду м. Львова від 13 листопада 2006 року про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо ОСОБА_2 - скасувати.
Справу направити на новий судовий розгляд до Франківського районного суду м. Львова у іншому складі суду.