У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

Колегія суддів судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

 

головуючого	Глоса  Л.Ф.
суддів	Нікітіна  Ю.І.,  Пекного  С.Д.,
за участю прокурора	Глибченко  Т.Г.,
представника потерпілої	ОСОБА_1.,
засудженого	ОСОБА_2.,
захисника	ОСОБА_3.

 

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 19 грудня 2006 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_2. і захисника ОСОБА_3. на вирок апеляційного суду Харківської області від                 30 червня 2006 року, яким

 

                            ОСОБА_2,

                            ІНФОРМАЦІЯ_1,

                            уродженець і житель м. Харкова,

                            несудимий, -

 

засуджений до позбавлення волі:

 

- за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки;

- за ч. 3 ст. 186 КК України на 8 років;

         - за ч. 4 ст. 152 КК України на 15 років;

         - за ч. 3 ст. 153 КК України на 12 років;

         - за п. п. 9, 10, 13 ч. 2 ст. 115 КК України до довічного позбавлення волі.

         У відповідності із ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначено довічне позбавлення волі.    

         ОСОБА_4,

                            ІНФОРМАЦІЯ_2,

                            уродженець і житель м. Харкова,

                            у відповідності із ст. 89 КК України

                            судимості не має, -

 

- засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі.

 

         На підставі ст. 75 КК України від відбуття призначеного покарання звільнено з випробуванням і іспитовим строком 3 роки і покладенням обов'язків, передбачених п. п. 3 і 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

 

         Постановлено стягнути з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_5. 3000 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, на користь ОСОБА_6 100000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

 

         Як встановив суд, злочини засудженими були вчинені у м. Харкові за таких обставин.

 

         Познайомившись уночі 28 лютого 2005 року з потерпілою ОСОБА_7. і проводжаючи її на вулицю Косіора, у безлюдному місці, застосувавши фізичне насильство, завдав їй удари у обличчя, згвалтував її, а потім задовольнив з нею свою статеву пристрасть неприродним способом.

 

         Не бажаючи бути викритим у вчиненні зазначених злочинів, ОСОБА_2 з метою умисного вбивства здавив шию потерпілої і задушив її.

         6 січня 2006 року ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_4, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, біля будинку № АДРЕСА_1, застосувавши насильство, яке не було небезпечним для життя і здоров'я, відкрито заволоділи майном потерпілого ОСОБА_8. вартістю 879 грн.

         Увечері 10 січня 2006 року ОСОБА_2 поблизу басейну “Гарт” по провулку П'ятигорському вчинив грабіж майна потерпілої ОСОБА_9. вартістю 1935 грн. 91 коп.

         Одразу після грабежу ОСОБА_2, будучи особою, яка раніше вчинила згвалтування і задовольнила статеву пристрасть неприродним способом, застосувавши фізичне і психічне насильство, примусив її роздягнутись, після чого згвалтував її і задовольнив статеву пристрасть неприродним способом.

         Після цього ОСОБА_2 з метою приховати вчинені щодо потерпілої ОСОБА_9 злочини, здавивши руками шию, задушив її.

 

         У касаційних скаргах засуджений ОСОБА_2  і захисник ОСОБА_3., посилаючись на першу судимість, наявність малолітньої дитини, позитивні характеристики, визнання вини, просять вирок змінити, пом'якшити покарання, призначивши замість довічного позбавлення волі позбавлення волі на певний строк.

         Засуджений ОСОБА_4. вирок не оскаржив і касаційного подання не принесено.

 

         Заслухавши доповідача, пояснення представника потерпілого адвоката ОСОБА_1., засудженого ОСОБА_3., які підтримали свої скарги, думку прокурора про законність вироку, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що скарги не підлягають задоволенню.

         Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні зазначених злочинних дій грунтується на досліджених у судовому засіданні доказах і підтверджується показаннями самого засудженого ОСОБА_2, який визнав факти вчинених ним злочинів, поясненнями засудженого ОСОБА_4, якому ОСОБА_2 розповів про згвалтування і вбивство потерпілої ОСОБА_7, потерпілих ОСОБА_5., ОСОБА_6, ОСОБА_8., свідків                   ОСОБА_11., ОСОБА_12., даними висновків судово-медичних експертиз, які узгоджуються з поясненнями ОСОБА_2 про механізм і локалізацію ушкоджень, іншими доказами, яким дана правильна оцінка.

 

         Злочинні дії ОСОБА_2. за ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 186, ч. 4 ст. 152, ч. 3 ст. 153, п. п. 9, 10, 13 ч. 2 ст. 115 КК України кваліфіковано судом правильно.

 

         Призначене ОСОБА_2 покарання відповідає даним про його особу, а також ступеню тяжкості вчинених злочинів, з яких чотири скоєних злочинів відносяться до категорії особливо тяжких.

 

         Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає призначене ОСОБА_2 покарання справедливим і таким, що не підлягає пом'якшенню.

 

         Порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть зміну чи скасування вироку, вивченням справи не виявлено.

 

         Керуючись ст. ст. 395 - 396 КПК України, колегія суддів

 

у х в а л и л а:

 

         Касаційні скарги засудженого ОСОБА_2. і захисника          ОСОБА_3. залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду Харківської області від 30 червня 2006 року щодо ОСОБА_2  - без зміни.

 

С у д д і:

 

Глос  Л.Ф.                            Нікітін  Ю.І.                         Пекний  С.Д.