Єдиний унікальний номер 251/10511/13-ц Номер провадження 22-ц/775/2571/2014
Категорія 51
Головуючий в I інстанції Щербаченко І.В.
суддя доповідач Безрученко Ю.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого судді Краснощокової Н.С.
суддів Безрученко Ю.О., Могутової Н.Г.
при секретарі Забавіній М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу Державного підприємства «Артемвугілля» на рішення Калінінського районного суду м. Горлівки від 11 лютого 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Артемвугілля» про відшкодування завданих збитків, моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДП «Артемвугілля» про відшкодування завданих збитків, моральної шкоди. Свої вимоги обґрунтував тим, що з 1972 року по 2008 рік він працював на різних посадах, пов'язаних з працею в шахті (під землею) з повним робочим днем. В тому числі, з 17 липня 2006 року по 31 грудня 2008 року, коли він працював на шахті СП «Шахта ім. М.І. Калініна» ДП «Артемвугілля» електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті (під землею). В порушення вимог чинного законодавства керівництво шахти не провело своєчасно атестацію його робочого місця, адміністрація шахти покладених на неї обов'язків не виконала, внаслідок чого йому було завдано збитків. Тому, просив суд відновити йому строк для звернення до суду з позовною заявою та стягнути з відповідача на його користь 3 933,46 грн. в рахунок відшкодування завданих збитків, 5 000,00 грн. в рахунок відшкодування спричиненої йому моральної шкоди.
Рішенням Калінінського районного суду м. Горлівки від 11 лютого 2014 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ДП. «Артемвугілля» про відшкодування завданих збитків, моральної шкоди задоволено повністю. Стягнуто з ДП «Артемвугілля» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування завданих збитків суму в розмірі 3 933,46 грн. та в рахунок відшкодування моральної шкоди суму в розмірі 500,00 грн. В іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення та вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з таким рішенням ДП «Артемвугілля» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
В судовому засіданні апеляційного суду представник ДП «Артемвугілля» Бугакова С.Л., діюча на підставі довіреності (а.с. 42), підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.
В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином листом (а.с.48), що не перешкоджає розгляду справи відповідно до ст. 305 ЦПК України.
Заслухавши доповідача, сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Згідно частини 2 статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Пунктами 2, 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року N 442, передбачено, що основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах. Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначається наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 17 липня 2006 року по 31 грудня 2008 року працював електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті (під землею), Шахти СП «Шахта ім. М.І Калініна»ДП «Артемвугілля», така робота дає право на пенсію на пільгових умовах за Списком N 1, проте пенсія не була йому оформлена з 8 лютого 2005 року. Підставою відмови в призначенні пенсії за період з 01 листопада 2008 року по 31 січня 2010 року стало те, що період роботи позивача з 01 листопада 2008 року по 31 січня 2010 року не може бути виключено до його пільгового стажу, так як відповідач вперше провів атестацію робочого місця лише в 2008 році.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що Відповідач порушив вимоги Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, вчасно не провів атестацію робочого місця позивача, й саме з вини відповідача Шахти СП «Шахта ім. М.І Калініна»ДП «Артемвугілля» не було призначено пенсії за віком на пільгових умовах в листопаді 2008 року, така пенсія йому призначена лише в січні 2010 року. А тому, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу шкоду в розмірі, що відповідає сумі його пенсії за період з 01 листопада 2008 року по 31 січня 2010 року.
З таким висновком суду в оскаржуваній його частині можна погодитися.
Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Так, відповідно до частини 1 ст. 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Рішення суду першої інстанції в оскаржуваній його частині зазначеним вимогам закону відповідає.
При встановленні зазначених фактів судом не було порушено норм цивільного процесуального закону, при ухваленні рішення про задоволення позову судом правильно застосовано норми матеріального права.
Апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги, що атестація робочого місця позивача була проведена за наказом від 29 березня 2007 року та відповідач направив лист лише в січні 2008 року з проханням зарахувати пільговий стаж, але за період з 16 листопада 2005 року по 15 жовтня 2007 року, оскільки не надано достатніх доказів в обґрунтування таких заперечень ні в суді першої інстанції, ні в апеляційному суді, а тому апеляційний суд вважає вірними висновки суду про задоволення позову, оскільки Відповідачем не спростовані установлені судом першої інстанції факти, що свідчать про звернення позивача по питанню призначення пенсії в листопаді 2008 року та про відмову органу пенсійного фонду в її призначенні.
Щодо доводів апеляційної скарги про застосування строків позовної давності, то такі доводи також не є обґрунтованими, виходячи з наступного.
Стосовно застосування положень частини третьої статті 267 ЦК України слід зазначити наступне.
Відповідно до частин третьої і четвертої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
Оскільки рішення по суті спору ухвалюється судом першої інстанції, а на стадії апеляційного провадження здійснюється лише перевірка законності й обґрунтованості рішення суду (стаття 303 ЦПК України), то заява про застосування позовної давності може бути розглянута, якщо вона подана під час розгляду справи в суді першої інстанції.
Заява позивача про поновлення строку позовної давності (частина п'ята статті 267 ЦК України) не означає, що подана заява (відповідачем) про застосування позовної давності, тобто про сплив позовної давності, є наслідком відмови в позові, якщо він обґрунтований.
У разі, якщо відповідач подав заперечення проти позову, пославшись на сплив позовної давності, то зазначена заява є підтвердженням того, що відповідач зробив заяву про застосування позовної давності.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає відхиленню із залишенням без змін рішення суду першої інстанції з підстав, передбачених статтею 308 ЦПК України, оскільки позов є обґрунтований.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, Апеляційний суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Артемвугілля» відхилити.
Рішення Калінінського районного суду м. Горлівки від 11 лютого 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Судді: