Єдиний унікальний номер 262/526/14-ц Номер провадження 22-ц/775/2886/2014

Категорія 24

Головуючий в I інстанції Мачуський О.М.

суддя доповідач Безрученко Ю.О.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого судді Краснощокової Н.С.

суддів Безрученко Ю.О., Могутової Н.Г.

при секретарі Папченко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» на рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 20 лютого 2014 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за використаний природний газ,

ВСТАНОВИВ:

04 лютого 2014 року позивач ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за використаний природний газ. Свої вимоги обґрунтував тим, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані повнолітні ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 В жилому приміщенні встановлене газове обладнання: газова плита, яким в період мешкання за зазначеною адресою відповідачі користувались. Виходячи із кількості зареєстрованих осіб, згідно із нормами споживання та показниками лічильника газу та існуючими цінами на природний газ проводилися нарахування щомісячно за використаний природний газ. У зв'язку з тим, що боржники оплату нарахувань проводили нерегулярно та не в повному обсязі у них виникла заборгованість за спожитий ними природний газ в сумі 394,70 грн. в період часу з 01 січня 1997 ркоу по 01 серпня 2013 року. Позивач просив суд стягнути з відповідачів на його користь заборгованість за використаний природний газ, що утворилась за адресою: АДРЕСА_1 в період часу з 01 січня 1997 року по 01 серпня 2013 року в сумі 394,70 грн. та вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Рішенням Пролетарського районного суду м. Донецька від 20 лютого 2014 року в задоволенні позовних вимог ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за використаний природний газ відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов в повному обсязі, оскільки судом першої інстанції безпідставно застосовано строк позовної давності до вимог про стягнення заборгованості за період з 01 січня 1997 року по 01 серпня 2013 року.

В судовому засіданні апеляційного суду представник ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» Моргунова А.В., діюча на підставі довіреності (а.с. 58), підтримала свою апеляційну скаргу та просила її задовольнити.

В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином судовими повістками за місцем їх реєстрації (а.с.90-98), клопотань про перенесення розгляду справи та інших клопотань до апеляційного суду не надходило, що не перешкоджає розгляду справи відповідно до ст. 305 ЦПК України.

Заслухавши доповідача, сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» звернувся до суду в лютому 2014 року з позовом про стягнення заборгованості за використаний природний газ за період з 01 січня 1997 року по 01 серпня 2013 року, тобто після спливу строку позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем по справі.

З таким висновком суду в оскаржуваній його частині не можна погодитися.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Так, відповідно до частини 1 ст. 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Рішення суду першої інстанції в оскаржуваній його частині зазначеним вимогам закону не відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно виписки з особового рахунку основним квартиронаймачем за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована з 16 липня 1986 року. Крім неї в квартирі проживає її чоловік ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, сини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований з 19 листопада 1997 року та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований з 18 вересня 2002 року (а.с.4).

Відповідно до розрахунків, наданий ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» заборгованість за особовим рахунком ОСОБА_1 за період з 01 січня 1997 року по 01 серпня 2013 року за використаний природний газ складає 394,70 грн. (а.с.5-7).

Ухвалою Пролетарського районного суду м. Донецька від 21 листопада 2013 року у прийнятті заяви про видачу судового наказу за заявою ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 було відмовлено (а.с.10).

Сторонами не заперечується факт відсутності лічильника у квартирі за адресою: АДРЕСА_1.

20 лютого 2014 року ОСОБА_3 надав до суду першої інстанції заяву про застосування стоку позовної давності (а.с.36).

Відповідно до ст. ст. 257, 261, 267 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Отже, суд першої інстанції на зазначені положення закону увагу звернув та вірно дійшов висновку, що ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» звернулось до суду з позовом про стягнення заборгованості за використаний природний газ за період з 01 січня 1997 ркоу по 01 серпня 2013 року з пропуском строку позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі.

Разом з тим, з наданого позивачем розрахунку, заборгованість за особовим рахунком ОСОБА_1 за період з 01 листопада 2010 року по 01 серпня 2013 року за використаний природний газ складає 37,57 грн. (а.с.5-7).

В листопаді 2013 року позивачу відмовлено у прийнятті судового наказу, що є перериванням строків позовної давності.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

За змістом ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до вимог ст. ст. 64, 67, 68 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору. Плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Відповідно до п. 10 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 року №2246, населення за надані послуги з газопостачання здійснюється починаючи з 1 січня 2007 року за роздрібними цінами, диференційованими залежно від обсягів споживання, що встановлені НКРЕ, за показаннями лічильників газу, а у разі їх відсутності - за нормами споживання природного газу.

Оскільки іншого порядку чинним законодавством не передбачено, ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз», обґрунтовано нараховано відповідачам оплату за газопостачання із листопада 2010 року по 01 серпня 2013 року за нормами споживання.

А тому, апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати з постановленням нового рішення про стягнення на користь позивача заборгованості за використаний природний газ за період з 01 листопада 2010 року по 01 серпня 2013 року в межах строків загальної позовної давності.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, Апеляційний суд

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» задовольнити частково.

Рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 20 лютого 2014 року скасувати.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» заборгованість за використаний природний газ за період з 01 листопада 2010 року по 01 серпня 2013 року в розмірі 37 (тридцять сім) гривень 57 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» судовий збір в розмірі 8 (вісім) гривен 70 коп. з кожного.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Судді: