ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Головуючий 1-ї інст.Бондар В.В. Рядок статзвіту №48 Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області, № 2-а-252/08 Справа № 22-а-9720/08 Доповідач: Заверуха О.Б.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2008 року м. Львів
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого Заверухи О.Б.,
суддів: Олендера І.Я., Старунського Д.М.,
при секретарі Ступницькій Г.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства фінансів України на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 квітня 2008 року по адміністративній справі № 2-а-252/08 за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Міністерства праці та соціальної політики України, Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради про стягнення коштів, -
в с т а н о в и л а :
Позивачі ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3. звернулись до суду з позовом до Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Міністерства праці та соціальної політики України, Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради про стягнення коштів відповідно до ст. 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" зазначивши, що відповідно до вищезазначеної норми, щорічно до 5 травня їм повинна надаватися разова грошова допомога в розмірі 10-ти мінімальних пенсій за віком як інвалідам війни І групи, але виплати їм проводяться не в повному обсязі.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 квітня 2008 року позов задоволено, постановлено зобов»язати Міністерство фінансів України, Державне казначейство України та Міністерство праці та соціальної політики України здійснити фінансування Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради для виплати грошової допомоги, зобов»язати управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради виплатити на користь позивачів суму недоплаченої разової щорічної допомоги за 2007 рік.
Зазначена постанова мотивована тим, що відповідно до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" позивачі мають право на отримання щорічно до 5 травня разової грошової допомоги у визначеному розмірі, вимоги є законними, а тому судом першої інстанції відновлено їх порушене право в межах стягнення різниці недосплаченої допомоги за 2007 рік. Так як дані виплати повинні бути виплачені позивачу управлінням праці та соціального захисту населення, то Міністерству фінансів України, Міністерству праці та соціальної політики України, Державному казначейству України слід профінансувати дане управління для здійснення відповідних виплат позивачу.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, Міністерство фінансів України подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову і прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі Міністерство фінансів України вказує на те, що обставини, які мають значення для справи не доведені, судом першої інстанції не з»ясовані, а тому не відповідають обставинам справи, вважає оскаржувану постанову такою, що постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.
Сторони в судове засідання не з»явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу у їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду скасуванню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги позивачів, суд першої інстанції виходив з того, що вони мають право щорічно до 5 травня отримувати грошову допомогу відповідно до вимог ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України положення ст. 29 Закону України “Про Державний бюджет на 2007 рік”, якими обмежувався розмір щорічної разової допомоги, передбаченої Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, у тому числі й інвалідам війни І групи. Розмір отриманої позивачами у 2007 році разової грошової допомоги до 5 травня не відповідає вимогам зазначеного Закону.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про стягнення в користь позивачів заборгованості з виплати щорічної допомоги за 2007 рік, що, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права і фактичним обставинам справи.
В той же час, колегія суддів відзначає, що відповідно до ст.17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» суб»єктами виплати разової щорічної допомоги, передбаченої цим Законом, є управління праці та соціального захисту населення, а тому, саме вони зобов»язані проводити виплату недоплачених сум грошової допомоги.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що саме на управління праці та соціального захисту населення покладено обов»язок проводити виплату одноразової щорічної грошової допомоги.
Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити про те, що відсутність бюджетного фінансування на виплату передбачених Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” щорічної грошової допомоги не може бути причиною невиконання відповідним суб'єктом владних повноважень покладених на нього зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі “Кечко проти України”).
Оскільки правові положення, які передбачають виплату разової щорічної допомоги інвалідам війни І групи до Дня Перемоги є чинними, а позивачі належать до вказаної групи осіб і мають право на її отримання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати розмір такої допомоги.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу Міністерства фінансів України задовольнити частково.
Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 квітня 2008 року скасувати та постановити нову, якою позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Міністерства праці та соціальної політики України, Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради про стягнення коштів задоволити частково.
Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради щодо неповної виплати ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 разової грошової допомоги як інвалідам війни І групи до 5-го травня за 2007 рік неправомірними.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 недоплачену разову щорічну грошову допомогу як інвалідам війни І групи до 5-го травня за 2007 рік в сумі 3650 грн. 60 коп. кожному.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі, відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий: О.Б. Заверуха
Судді: І.Я. Олендер
Д.М. Старунський