Головуючий суду 1 інстанції - Юхимук Р.С.

Доповідач - Пащенко Л.В.

Справа № 1227/6382/12

Провадження № 22ц/782/805/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2014 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області у складі:

Головуючого - Пащенко Л.В.

Суддів: Медведєвої Л.П., Соловей Р.С.

при секретарі: Арутюнян Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 03 лютого 2014 року

по цивільній справі за ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по аліментам, неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, -

в с т а н о в и л а:

В серпні 2012 року позивачка звернулась до суду з позовом, яким просила стягнути з відповідача на її користь заборгованість по аліментам на утримання сина ОСОБА_4 в розмірі 3074.82 грн. та пеню з липня 2009 року по липень 2012 року у розмірі 20 243.89 грн. за прострочення сплати аліментів, призначених рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 23.07.1998 року.

Оскаржуваним рішенням позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованість по сплаті аліментів на утримання сина ОСОБА_4 в розмірі 3 074.82 грн. та неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з липня 2009 року по липень 2012 року у розмірі 3 074.82 грн.

ОСОБА_2, не погодившись з рішенням суду, подала апеляційну скаргу, якою просить змінити рішення суду першої інстанції, як ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в частині стягнення пені в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду має бути законним та обґрунтованим, тобто суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, повинен вирішити справу згідно з законом, ухваливши рішення на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами стави, що відповідач постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 23.07.1998 р. зобов'язаний до сплати аліментів в розмірі 1/4 всіх видів його заробітку щомісячно на користь позивачки на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 21.07.1998 року до досягнення дитиною повноліття .

Аліменти відповідач сплачував нерегулярно та не у повному обсязі, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість за період з 01.07.2009 року по 01.08.2012 року в розмірі 3074.82 грн., що підтверджується довідками Сєвєродонецького ВДВС Луганського МУЮ (а. с. 41-42).

Задовольняючи частково позовні вимоги позивачки, суд першої інстанції визнав доведеним те, що заборгованість по аліментах на користь позивачки з боку відповідача та з його вини має місце, але при визначенні розміру пені врахував відсутність у відповідача постійного місця роботи, погіршення його здоров'я а також значне перевищення розміру збитків заборгованості по аліментам.

На думку колегії суддів, правильним є висновок суду щодо наявності законних підстав для стягнення з відповідача на користь позивачки заборгованості по аліментам та неустойки (пені) відповідно до приписів ч. 1 ст. 196 Сімейного Кодексу України, оскільки доведеними є наявність заборгованості по аліментах та її розміри.

Однак колегія суддів не може погодитись із висновком суду про наявність підстав для зменшення розміру пені по аліментам, та погоджується з доводами апелянта з наступних підстав.

Як передбачено статтею 195 Сімейного кодексу України, заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення. Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості, але працює на час визначення її розміру, заборгованість визначається із заробітку (доходу), який він одержує.

Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості і не працює на час визначення її розміру, вона обчислюється виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору - судом.

Згідно з приписами ч.1 ст. 196 Сімейного Кодексу України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Розмір заборгованості за аліментами, що утворилась за відповідачем, визначений державним виконавцем, сторонами у встановленому законом порядку не оспорювався. Розрахунок пені зроблений позивачкою з огляду на те, що зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинно виконуватися щомісяця. Позивачкою з'ясований розмір несплачених аліментів за кожен період, обчислення розміру неустойки (пені) зроблено виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення, підсумовано розмір нарахованої неустойки (пені) за кожен із прострочених платежів, а також визначено його загальну суму.

Колегія суддів погоджується з розрахунком пені, зробленим позивачем, оскільки він не суперечить приписам ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України.

Виходячи з наведених розрахунків, загальна сума неустойки (пені), що підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки, становить 20 243.98 грн.

Як передбачено ч. 2 ст. 196 Сімейного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Відповідно до п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачена ст. 196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Посилання відповідача на тяжке матеріальне становище, на погіршення стану здоров'я, відсутність постійного місця роботи, не підтверджені належними та допустимими доказами.

Зменшуючи розмір пені, суд першої інстанції послався також на те, що заборгованість значно менша ніж розмір пені, тобто на підстави, які законодавством не передбачені, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 196 СК України суд може зменшити розмір неустойки тільки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Враховуючи вказані обставини, колегія суддів вважає не знаходить підстав для зменшення розміру суми неустойки, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що висновки суду у оскаржуваному рішенні спростовуються доводами апеляційної скарги. Судом першої інстанції допущено порушення застосування норм матеріального права.

Відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України апеляційний суд скасовує рішення суду першої інстанції і ухвалює нове рішення або змінює рішення, зокрема, якщо судом порушено застосування норм матеріального права.

В даному випадку рішення суду першої інстанції колегія суддів змінює, збільшуючи розмір стягненої з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 у зв'язку із заборгованістю по аліментах неустойки (пені) з 3074.82 грн. до 20 243.98 грн.

Керуючись ст. 209,309 ЦПК України, судова колегія,-

Вирішила:

Апеляційну ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 03 лютого 2014 року змінити в частині стягнутого розміру пені, збільшивши суму пені стягнутої з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 з 3074.82 грн. до 20243( двадцять тисяч двісті сорок три) грн. 98 коп.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили негайно та може бути оскаржено у касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: