КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2014 р. Справа № 5011-11/409-2012-32/539-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рєпіної Л.О.

суддів: Суліма В.В.

Тищенко А.І.

розглянув апеляційну скаргу ТОВ "Укрсоюзторг" на ухвалу господарського суду м. Києва від 30.01.2014 року про перегляд рішення Господарського суду м. Києва від 13.03.13року по справі № 5011-11/409-2012-32/539-2012 (суддя Ващенко Т.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсоюзторг"

до Київської міської ради

треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

1. Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація"

2. Закрите акціонерне товариство "Алма-Україна"

про визнання недійсним рішення

дослідивши та вивчивши матеріали вправи, апеляційну скаргу, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м. Києва № 5011-11/409-2012-32/539-2012 від 30.01.2014 відмовлено ТОВ "Укрсоюзторг" у задоволенні заяви про перегляд рішення господарського суду м. Києва від 13.03.2013р. за нововиявленими обставинами.

Не погоджуючись з ухвалою суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить її скасувати.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги.

Представник третьої особи 1 в судовому засіданні проти вимог, викладених в апеляційній скарзі заперечував, просив залишити їх без задоволення.

Представники відповідача та третьої особи 2 в судове засідання не з'явилися, причина суду не відома.

За змістом ст. 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду (постанова Пленуму ВГСУ від 16.01.2013 р. N 3).

Враховуючи наявність у матеріалах справи поштових повідомлень про отримання сторонами у справі ухвали апеляційного суду про порушення провадження та призначення справи до розгляду, відсутність клопотань, колегія суддів вважає що сторони повідомлені про розгляд справи належним чином, що дає можливість розглядати справу у їх відсутність.

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.03.2013р. у справі № 5011-11/409-2012-32/539-2012 (залишене без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.13. та постановою Вищого господарського суду України від 02.09.13.) відмовлено ТОВ "Укрсоюзторг" у задоволенні позову до Київської міської ради про визнання незаконним рішення Київської міської ради від 22.09.2011 року № 64/6280 "Про внесення змін до рішень Київської міської ради з питань оренди та до договорів оренди нежилих приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва" в частині п. 1 Додатку 1 до цього рішення та про скасування рішення Київської міської ради від 22.09.2011 року № 64/6280 "Про внесення змін до рішень Київської міської ради з питань оренди та до договорів оренди нежилих приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва" в частині п. 1 Додатку 1 до цього рішення.

Позивач звернувся до господарського суду з заявою про перегляд рішення суду від 13.03.2013р.,відповідно до якої просить прийняти рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ "Укрсоюзторг", як на нововиявлену обставину посилається на акт приймання-передачі від 14.10.10., підписаний між ЗАТ «Алма-Україна» та ТОВ «Укрсоюзторг».

Відмовляючи у задоволенні заяви, господарський суд виходив з того, що копію вказаного акту заявником було додано до доповнень до касаційної скарги та подано до Вищого господарського суду України 02.09.13. під час розгляду касаційної скарги ТОВ «Укрсоюзторг» на постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.05.13. у справі № 5011-11/409-2012-32/539-2012. Крім того, вказаний акт було додано Закритим акціонерним товариством «Алма-Україна» до відзиву (поданого 30.08.13. через відділ діловодства Вищого господарського суду України) на касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрсоюзторг» на постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.05.13. у справі № 5011-11/409-2012-32/539-2012.

Таким чином, наявність зазначеного акту була відома заявнику під час розгляду справи № 5011-11/409-2012-32/539-2012. При цьому, вказаний акт за своєю суттю є новим доказом (як підтвердження певного факту) та на нього посилались як заявник так і Закрите акціонерне товариство «Алма-Україна» в своїх поясненнях в суді касаційної інстанції.

Заперечуючи проти ухвали суду про відмову у перегляді рішення господарського суду за нововиявленими обставинами, позивач вказує на наступне: суд не звернув уваги на те, що у зв'язку зі зміною власника та керівника ТОВ "Укрсоюзторг" цей факт не був відомий новому власнику та керівництву Товариства, документи про передачу спірного нежилого приміщення відсутні у бухгалтерії; КП "Київжитлоспецексплуатація" приховало той факт, що за його вимогою оригінал акту приймання-передачі спірного приміщення було передано йому попередним керівництвом, отже нове керівництво не знало про підписання акту приймання-передачі від 14.10.2010р., а дізналось лише з відзиву ЗАТ "Алма-Україна" 30.08.2013р. під час розгляду справи; посилання на постанову ВГСУ від 02.09.2013р. є безпідставним, оскільки з тексту вбачається, що акт приймання-передачі майна по угоді від 01.07.2010 відсутній, а з пояснень ЗАТ "Алма-Україна" вбачається, що "акт помилково долучено до матеріалів іншої справи".

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Статтею 112 ГПК України визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

Пленум Вищого господарського суду України № 17 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» зазначив, що перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу XIII ГПК господарський суд має винести ухвалу про залишення судового рішення без зміни. В той же час заінтересована сторона не позбавлена права оскаржити судове рішення в апеляційному порядку з дотриманням вимог ГПК, зокрема, статті 101 цього Кодексу.

Також не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону, зокрема, статті 38 ГПК України.

Обставини, які заявник вважає нововиявленими досліджувались судом апеляційної та касаційної інстанцій, таким чином висновки місцевого суду про те, що дані обставині не є нововиявленими є вірними.

За змістом ст.. 28 ГПК України за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов'язки. Процесуальне представництво визначається також як виконання процесуальних дій однією особою від імені та в інтересах іншої особи, або юридична діяльність представника для особи, яку він представляє.

Юридичну особу за посадою може представляти її керівник. Інші особи, які є штатними працівниками юридичної особи, можуть бути її представниками, якщо вони діють у межах, визначених законодавством чи установчими документами юридичної особи.

Таким чином, право на представництво юридичної особи пов'язане не з конкретною фізичною особою, а з наявністю акта органу управління юридичної особи, котрим ця юридична особа наділяє посадову особу повноваженнями вчиняти певні юридичні дії, отже, посилання заявника на те, що новому керівництву Товариства про акт приймання-передачі стало відомо лише 30.08.2013р., є безпідставними.

Також колегія суддів бере до уваги те, що відповідні акти складаються у кількості сторін, що його підписують, а тому доводи про нібито відсутність у документації Товариства вказаного акту безпідставні.

Між тим, матеріали справи містять копію акту приймання-передачі приміщення від 14.10.2010р. ( т.3 а.с. 159); про існування акту приймання-передачі позивач повинен був знати, що свідчать його доводи, викладені в касаційній скарзі та доповнень до нєї ( т.3 а.с. 130, 153-154)

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, а ухвала господарського суду є обґрунтованою і такою, що відповідає чинному законодавству.

Керуючись ст. ст. 99, 101-106, 112-114 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ТОВ "Укрсоюзторг" залишити без задоволення, ухвалу господарського м.Києва від 30.01.2014 року у справі №5011-11/409-2012-32/539-2012 - без змін.

2. Матеріали справи повернути господарському суду м.Києва.

Головуючий суддя Л.О. Рєпіна

Судді В.В. Сулім

А.І. Тищенко