«Копія»

Справа № 2a-83/

2007 рік

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2007 року Совєтський районний суд '..

Автономної Республіки Крим

у складі: головуючого судді - Авраміді Т.С.

при секретарі - Сек А.О.

за участю: позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - Отморського В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Совєтський Автономної Республіки Крим адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі Автономної Республіки Крим про визнання дій Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі Автономної Республіки Крим неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі АР Крим про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови підвищити пенсію позивача на 30 відсотків від прожиткового мінімуму для непрацездатних з 09 липня 2007 року та покладання обов'язку на відповідача здійснити щомісячне підвищення пенсії позивача на 30 відсотків від прожиткового мінімуму для непрацездатних, починаючи з 09 липня 2007 року. Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_2 є дитиною війни та має право на одержання державної соціальної підтримки відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", проте Управлінням Пенсійного фонду України в Совєтському районі АР Крим їй було відмовлено у підвищенні пенсії, що є неправомірним обмеженням її прав. На підставі викладеного, рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови підвищити пенсію позивача на 30 відсотків від прожиткового мінімуму для непрацездатних з 09 липня 2007 року та зобов'язати відповідача щомісячно підвищувати пенсію ОСОБА_2 на 30 відсотків від прожиткового мінімуму для непрацездатних, починаючи з 09 липня 2007 року.

У судовому засіданні ОСОБА_2 підтримала позовні вимоги, та просила визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі АР Крим щодо відмови у підвищенні їй пенсії відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та зобов'язати відповідача підвищити їй пенсію на 30 відсотків від прожиткового мінімуму для непрацездатних з 09 липня 2007 року, що приблизно становить 123 гривні, посилаючись на обставини, викладені у позові, зазначивши, що у зв'язку з прийнятим рішенням Конституційного Суду України вона, як дитина війни, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на підвищення пенсії на 30 відсотків від прожиткового мінімуму для непрацездатних.

Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі АРК - Отморський В.О. у судовому засіданні позов не визнав, при цьому пояснив, що вважає позов необгрунтованим, оскільки на теперішній час не визначено механізму практичної реалізації та застосування державної соціальної допомоги дітям війни відповідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", зазначена норма не передбачає

2

яким само органом, за рахунок яких коштів та із яких джерел, у якому порядку здійснюється призначення та виплата підвищення пенсії, крім того, згідно пункту 10 Положення про Пенсійний фонду України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.01 №121/2001 (із змінами та доповненнями) кошти ПФУ використовуються виключно за призначенням та вилученню не підлягають. Бюджет Пенсійного фонду України на 2007 рік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.03.07 №513, тобто раніш прийняття рішення Конституційним Судом України по справі №1-29/2007 від 09.07.07. №6-рп/2007, яким визнано неконституційним призупинення зазначеною соціальної допомоги на 2007 рік, а отже, об'єктивно не міг передбачати наступні зміни у порядку дії нормативно-правових актів, яких-небудь змін у бюджет відносно питань, які розглядаються, не внесено. Мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений Законом України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до цього Закону. Зміни умов та норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюються виключно шляхом внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", всі інші закони та нормативні акти застосовуються у частині, яка не суперечить вказаному Закону, проте у даному випадку ніяких змін не внесено. Оскільки Пенсійний фонд України в Совєтському районі АР Крим є центральним органом виконавчої влади, його органи здійснюють свої функції у рамках, встановлених законодавством повноважень, у зв'язку з чим у даному випадку відповідачу таких повноважень не надано. Зазначає, що позивач звернувся до відповідача із заявою, яка розглянута управлінням як звернення, на яке дана відповідь у встановлений законом строк.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

З матеріалів справи випливає, що позивач ОСОБА_2, яка народилася 24 грудня 1939 року, є пенсіонером та отримує пенсію за віком в Управлінні Пенсійного фонду України в Совєтському районі АР Крим. Судом у безперечному порядку встановлено, що ОСОБА_2 має статус «Дитина війни», що підтверджується тимчасовою довідкою №144, яка видана Управлінням труда та соціального захисту населення від 26 лютого 2007 року, копія якої наявна у матеріалах справи, у зв'язку з чим позивач у відповідності до ст. ст. 5, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-IVвід 18 листопада 2004 року із наступними змінами та доповненнями, має право на надання державою відповідних пільг та державної соціальної допомоги.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 12 жовтня 2007 року звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі АР Крим із заявою про перерахунок та виплату їй підвищення пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Листом від 22.10.2007 року начальника Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі АР Крим позивачу роз'яснено, що норми ст. б Закону України «Про соціальний захист дітей війни» будуть реалізовані після прийняття Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» відповідно прийнятих змін автоматизованим шляхом без подачі заяв від пенсіонерів, зі строків, передбачених законодавством, таким чином відмовлено позивачу у здійснені перерахунку пенсії.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 пункт 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» №489-Vвід 19 грудня 2006 року із наступними змінами та доповненнями, яким дію положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо надання пільг, компенсацій і гарантій зупинено, визнано таким, що не відповідає Конституції України - неконституційним, оскільки зупиненя законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає стттям 1, 3 частині 2 статі 6, частині 2 статті 8, частині 2 статті 19, статтям 21,

3

22, пункту 1 частини 2 статті 92, частинам 1 та 2, 3 статті 95 Конституції України. Тобто,

Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджет

України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України,

зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене інтими

законами України правове регулювання суспільних відносин. Як зазначив Конституційний

Суд України, це суперечить вимогам статті 3 Закону України «Про соціальний захист дітей

війни», згідно якою державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не

можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Нормативні

акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права та

пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними. Звуження змісту та обсягу

конституційного права на забезпечення достатнього життєвого рівня ( ст. 48 Конституції

України (254к/96-ВР) шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів

за ст. 22 Конституції України не допускається.

Відповідно ст. 152 Конституції України ухвалення рішення Конституційним Судом України про визнання неконституційними законів, інших правових актів або їх окремих положень зумовлює втрату ними чинності з дня ухвалення рішення, рішення Конституційного Суду є обов'язковим до виконання на території України, та має преюдиціальне значення.

З оглядом на вищенаведене, оскільки правові положення, які передбачають підвищення пенсії дітям війни на 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є чинним, і позивач, яка має статус «дитини війни» має право на її отримання, суд вважає, що Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі АР Крим не мало правових підстав відмовити Позднякової Г.Л. у проведенні перерахунку пенсії відповідно до норм ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а посилання відповідача про те, що зазначені норми не передбачають за рахунок яких коштів та з яких джерел здійснюються виплати є безпідставними, оскільки ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачає, що ці виплати здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Також неспроможними є доводи відповідача щодо відсутності механізму нарахування виплат вказаної категорії соціальних гарантій, оскільки згідно Конституції України за відсутності закону, регулюючого дані правовідносини, повинен застосовувати закон, регулюючий подібні правовідносини.

Вимоги позивача ОСОБА_2 щодо встановлення конкретної суми щомісячної соціальної надбавки до пенсії в розмірі 30 відсотків від прожиткового мінімуму, для непрацездатних задоволенню не підлягають, оскільки проведення нарахування " або перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» здійснюється органами Пенсійного фонду України, та не є компетенцією суду.

На підставі викладеного, ст. 152 Конституції України, ст. ст. 5, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-IVвід 18 листопада 2004 року із наступними змінами та доповненнями, ст. 69 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 16 жовтня 1996 року, рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 у справі №1-29/2007 за конституційним поданням 46 народних депутатів України щрдо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14,

23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про

державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян) керуючись

ст. ст. 71, 160 - 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

4

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі Автономної Республіки Ким щодо відмови провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 згідно до вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" неправомірними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі Автономної Республіки Крим провести перерахунок призначеної ОСОБА_2 пенсії відповідно до вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", починаючи з 09 липня 2007 року.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Повний текст постанови складено відповідно до вимог ст. 160 КАС України 29 грудня 2007 року.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Совєтський районній суд Автономної Республіки Крим шляхом подачі у десятиденний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, . передбаченого для подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, та двадцятиденного строку для подання апеляційної скарзі, який вираховується з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.