У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі :

головуючого судді Григоренка М.П.,

суддів: Ковальчук Н.М., Максимчук З.М.,

секретар судового засідання Пиляй І.С., з участю позивача, представника позивача адвоката ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2 та представників особи, яка подала апеляційну скаргу ОСОБА_3 та адвоката ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_3 на рішення Рівненського міського суду від 26 лютого 2008 року в справі за позовом ОСОБА_6 до Рівненської міської ради, третя особа - комунальне підприємство „Рівненське міське бюро технічної інвентаризації" про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно,

В С Т А Н О В И Л А :

10 грудня 2007 року ОСОБА_6 звернувся в Рівненський міський суд з позовом до Рівненської міської ради, третя особа КП „Рівненське міське бюро технічної інвентаризації", в якому просив визнати за ним право власності на самочинну добудову до будинку АДРЕСА_1, в складі приміщень: житлова кімната площею 12,5 кв.м., житлова кімната площею 13,2 кв.м. та зобов"язати Рівненське МБТІ здійснити державну реєстрацію на вказану добудову.

Рішенням Рівненського міського суду від 26 лютого 2008 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено.

Визнано за ОСОБА_6 право власності на самочинну добудову „а-1" до будинку АДРЕСА_1 в складі приміщень: житлова кімната 1-5, площею 12,5 кв.м.; житлова кімната (1-6), площею 13,2 кв.м. належних в складі 61/100 домоволодіння ОСОБА_6.

___________________________________________________________________________________

Провадження № 22-ц/787/680/2014 Головуючий у 1 інстанції : Панас О.В.

Доповідач : Григоренко М.П.

В поданій на рішення суду апеляційній скарзі представник ОСОБА_5 - ОСОБА_3 покликається на його незаконність, через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи.

Зазначає, що ОСОБА_5 є співвласником житлового будинку АДРЕСА_1. Їй на праві приватної власності належить квартира №2 в даному житловому будинку, який являється єдиним цілим будинком, тобто має спільні несучі стіни.

Вказує, що у 2000 році ОСОБА_6 отримав нотаріальну згоду співвласника ОСОБА_5 на добудову кухні згідно затвердженого проекту, проте ним було здійснено добудову житлових кімнат, на які не виготовлялася проектна документація та на які не отримувалася згода ОСОБА_5

Крім того, із технічного паспорта на будинок вбачається, що частина добудови розташована на земельній ділянці ОСОБА_5, тому вважає, що оскаржуваним рішенням суду без участі ОСОБА_5 було вирішено питання про її права та обов'язки.

Вважає, що оскаржуваним рішенням суду суттєво порушено права співвласника будинку ОСОБА_5, яка погодження на зазначену добудову не надавала, а тому вказане рішення підлягає скасуванню.

Із цих підстав просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_6 відмовити.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача вказує, що апеляційна скарга ОСОБА_5 є безпідставною, оскільки оскаржуваним рішенням її права жодним чином не порушені, в зв'язку із чим просить це рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу відхилити.

В ході апеляційного розгляду справи представники ОСОБА_5 підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Позивач просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник Рівненської міської ради просив апеляційну скаргу задовольнити, оскільки в суді першої інстанції вони також не визнавали заявленого позову.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6 та визнаючи за ним право власності на самочинно зведену добудову до будинку АДРЕСА_1 в складі приміщень: житлова кімната 1-5, площею 12,5 кв.м.; житлова кімната (1-6), площею 13,2 кв.м., суд першої інстанції керувався положеннями ч. 5 статті 376 ЦК, оскільки в ході судового розгляду справи було встановлено, що ця добудова не порушує права інших осіб.

Даний висновок суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи, наявним у справі доказам та ґрунтується на законі.

Доводи апеляційної скарги також не спростовують правильності висновків оскаржуваного рішення.

ОСОБА_5 не надала належних та допустимих доказів, які б вказували на те, що оскаржуваним рішенням дійсно порушуються її права та інтереси.

Твердження ОСОБА_5 про те, що добудова позивачем була здійснена до спільної несучої стіни не відповідає дійсності, оскільки із наявного в матеріалах справи технічного паспорту вбачається, що ця добудова здійснена до стіни житлового будинку, частина якого перебуває тільки у власності ОСОБА_6

Посилання ОСОБА_5 на те, що вона надавала згоду позивачу лише на добудову кухні, на увагу не заслуговують, оскільки це вже зовсім інша добудова, яка не має жодного відношення до добудови, з приводу якої ухвалено оскаржуване рішення.

Будь-які дані про те, що позивач здійснив добудову житлової кімнати 1-5 та 1-6 не на своїй земельній ділянці, а на земельній ділянці ОСОБА_5, або з порушенням будівельних норм, в матеріалах справи відсутні, тому твердження останньої з даного приводу є голослівними.

Право власності за позивачем на спірну добудову було визнано в 2008 році, тобто коли добудова вже існувала, але ОСОБА_5 з того часу жодного разу не пред'являла до ОСОБА_6 будь-яких претензій з даного приводу, а оспорює лише право власності останнього на цю добудову.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення Рівненського міського суду від 26 лютого 2008 року підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 308, 313-314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Рівненського міського суду від 26 лютого 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити ухвалу апеляційного суду та рішення суду першої інстанції до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвали апеляційної інстанції.

Головуючий Григоренко М.П.

Судді : Ковальчук Н.М.

Максимчук З.М.