Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
№ 22-ц/778/1602/14 Головуючий у 1 інстанції: Пустовіт З.П.
Суддя-доповідач: Боєва В.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2014 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Боєвої В.В.,
Суддів Денисенко Т.С., Коваленко А.І.,
При секретарі: Хомяк К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 05 лютого 2014 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі структурного підрозділу «Бердянський район електричних мереж» про відшкодування моральної шкоди,
В С Т А Н О В И Л А :
У жовтні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ВАТ«Запоріжжяобленерго» в особі структурного підрозділу «Бердянський район електричних мереж» про відшкодування моральної шкоди.
Позивач зазначав, що починаючи з листопада 2009 року по червень 2013 року в провадженні Бердянського міськрайонного суду Запорізької області та апеляційного суду Запорізької області знаходилася цивільна справа за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі структурного підрозділу «Бердянський район електричних мереж» до його батька - ОСОБА_3, а згодом, після смерті батька, і до нього самого - про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення Правил користування електроенергією.
У даній справі позивачу було відмовлено в позові. Звертаючись до суду, ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі структурного підрозділу «Бердянський район електричних мереж» посилалося на Акт за №00104929 від 12 жовтня 2009 року та Розрахунок обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення Правил користування електроенергією для населення. Під час дослідження доказів у справі судом було встановлено, що зазначені документи не відповідають дійсності та не можуть бути прийняті до уваги як докази, оскільки фіксування за актом №00104929 від 12.10.2009 року проводилося на горищі будинку без участі споживача, а розрахунок обсягу та вартості електричної енергії проведений з порушенням Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕН, затвердженої постановою НКРЕЕУ від 04.05.2006р №562.
Позивач вказує, що на його думку дії працівників Бердянського РЕМ по складанню акту за №00104929 від 12.10.2009 року та проведенню Розрахунку є незаконними та протиправними. Через неправомірні дії працівників БРЕМ для нього особисто та для його родини настали несприятливі наслідки: довгі судові процеси для відновлення своїх прав та поваги оточуючих. Всі чотири роки він відчував емоційне напруження, знаходився в стресовому стані. Для його батька, який спочатку був відповідачем, це було шоком. За довгі судові процеси похитнулося його здоров'я, він не витримав і помер.
Як зазначає позивач, в подальшому тягар доведення невинуватості батька ліг на нього. Внаслідок довгої судової тяганини були порушені нормальні життєві зв'язки, він вимушений був відвідувати судові засідання в м. Бердянську та м. Запоріжжі, що вимагали затрат часу, коштів на правову допомогу в сумі 2500,00 грн. та на дорогу щонайменше 1500 грн. Тобто, у зв'язку з протиправними діями працівників Бердянського РЕМ при виконанні своїх повноважень йому завдано моральну шкоду, яку він з урахуванням тривалості, кількості часу та зусиль, необхідного для відновлення попереднього стану оцінює у 30000 грн., яку просить стягнути з відповідача на його користь, також просив стягнути на його користь сплачений судовий збір.
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 05 лютого 2014 року відмовлено у задоволенні позову.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно статті 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
У відповідності до статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
При вирішенні спору суд першої інстанції вірно посилався на положення статті 11 ЦК України, якою визначено підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, статті 15 ЦК України, якою встановлено право на захист цивільних прав та інтересів. Також суд посилався на приписи статті 23 ЦК України, якою передбачено, що моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів та на статтю 1167 ЦК України, згідно якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відмовивши в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги ОСОБА_2, які позивач обґрунтовував наявністю судових рішень за позовами Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі структурного підрозділу «Бердянський район електричних мереж» про відшкодування моральної шкоди якими позивачу було відмовлено у позові, є недоведеними.
Такого висновку суд дійшов з огляду на зміст наступних судових рішень:
- рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області від 18.05.2011 року (в справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі структурного підрозділу «Бердянський район електричних мереж» до ОСОБА_3 (згодом заміненого на правонаступника - ОСОБА_2) про відшкодування моральної шкоди), яким відмовлено у задоволенні позовних вимог та зазначено наступне: «Оскільки положеннями статті 1166 ЦК України, на яку посилався позивач як на підставу позову, передбачається відповідальність у вигляді відшкодування майнової шкоди саме особою, яка є винною у її завданні, то правонаступник, який особисто не завдавав її, не може відповідати на підставі цієї норми. Тому позивач із вступленням у справу правонаступника повинен був змінити підстави позову та перевести правовідносини в площину відповідальності спадкоємця за шкоду, спричинену діями померлого спадкодавця» (а. с. 10-11);
- рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 06.06.2013 року (в справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі структурного підрозділу «Бердянський район електричних мереж» до ОСОБА_2 про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією), яким відмовлено в задоволенні позовних вимог, виходячи з приписів статті 1281 ЦК України, якою передбачено, що кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Частиною 4 цієї статті передбачено, що кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину у зазначений строк, позбавляється права вимоги. В тексті судового рішення вказано, що позивачу (ВАТ «Запоріжжяобленерго») стало відомо про смерть ОСОБА_3 12.08.2010 року, оскільки в попередній справі за позовом ВАТ «Запоріжжяобленерго» до ОСОБА_3 його син - ОСОБА_2 - надав суду копію свідоцтва про смерть ОСОБА_3 та ухвалою суду провадження у справі № 2-229/2011) було зупинено. Тобто, ВАТ «Запоріжжяобленерго» мало право пред'явити свої вимоги до спадкоємця - до ОСОБА_2 протягом 6 місяців, а саме, до 12.02.2011 року. Тому суд першої інстанції у відповідності до вимог ч. 4 ст. 1281 ЦК України дійшов висновку, що позивач, як кредитор спадкодавця, позбавлений права вимоги (а. с. 6-7).
Суд першої інстанції, аналізуючи зміст вищевказаних судових рішень дійшов висновку, що цими рішеннями не встановлено незаконність або неправомірність дій позивача по відношенню до ОСОБА_3 та до його спадкоємця - ОСОБА_2.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, належним чином оціненим доказам, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.
Основний довід апеляційної скарги ОСОБА_2 полягає в тому, що він не був споживачем електроенергії за договором, а тому до нього не можуть пред'являтися ВАТ «Запоріжжяобленерго» зазначені вимоги.
Цей довід апеляційної скарги є неспроможним, оскільки ОСОБА_2 є спадкоємцем померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 Факт прийняттяОСОБА_2 спадщини після смерті батька не заперечувався в засіданні суду апеляційної інстанції.
Тобто, ВАТ «Запоріжжяобленерго» вправі було звертатися як кредитор спадкодавця ОСОБА_3 з вимогою до спадкоємця - ОСОБА_2
Також апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не враховані обставини, встановлені судовим рішенням від 06.06.2013 року, щодо неприйняття судом в якості доказу Акт № 00104929 від 12.10.2009 року та щодо визначення проведення розрахунку обсягу та вартості електричної енергії від 12.10.2009 року з порушенням Методики. Апелянт вказує, що ці обставини свідчать про неправомірність та незаконність дій працівників ВАТ «Запоріжжяобленерго» при проведенні перевірки у будинку, де мешкав його батько.
Колегія суддів вважає, що посилання суду в рішенні від 06.06.2013 року на те, що суд не приймає в якості доказу без облікового користування електроенергією Акт № 00104929 від 12.10.2009 року, оскільки ОСОБА_3 в зв'язку зі своєю тяжкою хворобою не міг підніматися на горище будинку, де саме і було виявлено самовільне підключення електропроводки, та на те, що розрахунок обсягу та вартості електричної енергії від 12.10.2009 року проведено з порушенням Методики, не є підставою для встановлення неправомірності або незаконності дій працівників Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі структурного підрозділу «Бердянський район електричних мереж» при здійсненні 12.10.2009 року перевірки за місцем проживання ОСОБА_3 (а. с. 6-7).
До того ж, підстави для відмови у позові були інші. В цьому ж рішенні суду вказано, що підставою для відмови у задоволенні позову ВАТ «Запоріжжяобленерго» є недотримання позивачем вимог частини 4 статті 1281 ЦК України, якою передбачено, що кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину у зазначений строк, позбавляється права вимоги, а позивач (кредитор спадкодавця ОСОБА_3) звернувся з вимогою до спадкоємця ОСОБА_2 у строк, який перевищує 6 місяців - всупереч вимогам частини 1 статті 1281 ЦК України (6-7).
В засіданні суду апеляційної інстанції, як відбулося 26.03.2014 року за клопотанням позивача ОСОБА_2 була допитана в якості свідка ОСОБА_4, яка являється головою селищною адміністративної комісії і яка брала участь при розгляді цією комісією адміністративної справи по відношенню до мешканця села Миколаївка - ОСОБА_3 - за фактом порушення ним ПКЕЕН.
Проте, з пояснень свідка ОСОБА_4 не вбачається, що в установленому законом порядку встановлено незаконність або неправомірність дій працівників Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі структурного підрозділу «Бердянський район електричних мереж» при здійсненні ними перевірки за місцем проживання ОСОБА_3.
Виходячи з приписів статей 11, 145 ЦК України, кожна особа (фізична або юридична) вправі звернутися до суду за захистом цивільних прав та інтересів.
Відмова у задоволенні позову особи не є безумовною підставою для визнання її дій, пов'язаних зі зверненням до суду, незаконними або протиправними.
Незаконність або протиправність дій особи (фізичної або юридичної) має бути визначена у встановленому законом порядку.
Інші доводи апеляційної скарги є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а лише відображують позицію позивача, висловлену в ході розгляду справи і полягають лише в переоцінці доказів, які належним чином перевірені і оцінені судом першої інстанції і не доводять порушення судом першої інстанції норм процесуального і матеріального права.
За таких обставин судова колегія вважає, що підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 05 лютого 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: