ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2014 року Справа № 925/97/14

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі - Лавріненко С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси справу за позовом публічного акціонерного товариства "Черкаський шовковий комбінат" (позивач), м.Черкаси до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (відповідач), м.Черкаси про стягнення 50515,24 грн., -

ВСТАНОВИВ :

До господарського суду Черкаської області подано позовну заяву, у якій позивач просить стягнути з відповідача 53015,24 грн., у тому числі: 38196,00 грн. боргу з орендної плати, 3366,18 грн. договірної пені, 697,13 грн. три проценти річних та 10755,93 грн. заборгованості з оплати за комунальні послуги.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 10 серпня 2012 року між сторонами укладено Договір №162 оренди нежитлового приміщення (далі - Договір), відповідно до якого позивач передав відповідачу в оренду не житлове приміщення з обладнанням за адресою: АДРЕСА_2. Відповідач неналежним чином виконував свої договірні зобов'язання щодо порядку та строків сплати орендної плати та комунальних послуг, внаслідок чого станом на 14.01.2014 утворилась прострочена заборгованість з оплати; за прострочення виконання грошових зобов'язань нараховані договірна пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період порушення строків оплати з 16.11.2012 по 14.01.2014 та згідно ст.625 ЦК України три проценти річних від простроченої суми у тому ж періоді прострочення.

Відповідач не подав письмовий відзив на позовну заяву.

25 лютого 2014 року позивачем подана заява про зменшення розміру позовних вимог, у якій він вказує на сплату відповідачем 2500,00 грн. основного боргу, тому просить стягнути з відповідача 35696,00 грн. заборгованості з орендної плати, 3366,18 грн. договірної пені, 697,13 грн. три проценти річних та 10755,93 грн. заборгованості з оплати за комунальні послуги.

Ухвалою суду від 25 лютого 2014 року прийнято заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, відкладено розгляд справи на 24 березня 2014 року, попереджено сторони, що встановлений ст. 69 ГПК України, двомісячний строк вирішення спору закінчується 24 березня 2014 року.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, не повідомивши про причини, хоча належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, що підтверджується його розпискою, даною у судовому засіданні 25 лютого 2014 року.

Відповідач у судове засідання не з'явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи на 7 днів, посилаючись на те, що він буде за межами міста, а строк розгляду справи не закінчений, оскільки перше засідання було 25 лютого 2014 року, тому строк проведення останнього розгляду справи 24 квітня 2014 року.

Клопотання відповідача відхилено судом, оскільки згідно зі ст.50 ГПК України перебіг, встановленого ст.69 ГПК України, процесуального строку вирішення спору, починається з наступного дня після календарної дати надходження позовної заяви до суду. Позовна заява надійшла до господарського суду 24 січня 2014 року, отже строк вирішення спору закінчується 24 березня 2014 року, про що сторони були попереджені ухвалою суду від 25 лютого 2014 року. Сторонами не заявлено клопотання про продовження строку вирішення спору, а у господарського суду відсутні повноваження на продовження строку вирішення спору з власної ініціативи.

З огляду на те, що за участю представників сторін 25 лютого 2014 року у судовому засіданні встановлені обставини справи та досліджені наявні докази у справі, неявка представників позивача та відповідача у дане судове засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

На підставі ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, судом встановлені наступні обставини.

10 серпня 2012 року між позивачем (орендодавець за Договором) та відповідачем (орендар за Договором) укладено Договір №162 оренди нежитлового приміщення, відповідно до якого орендодавець зобов'язується передати орендарю в тимчасове користування нежитлові приміщення першого поверху допоміжного корпусу (літ. "1М-4" згідно інвентарної справи БТІ), розташованого за адресою: АДРЕСА_2, згідно план-схеми (Додаток до Договору №1) (далі - приміщення), що є власністю орендодавця і складається із приміщень першого поверху чотирьох поверхового будинку та майно (Додаток до Договору №2), а орендар зобов'язується прийняти та оплачувати орендодавцю плату за користування (далі - орендна плата).

У Договорі сторони, зокрема, домовились про наступне:

- строк користування приміщенням діє протягом 12 місяців з моменту підписання акту прийому-передачі (п.1.2);

- орендар починає користуватися приміщеннями з моменту сплати страхового внеску в сумі 18241,00 грн., з урахуванням ПДВ, та підписання акту прийому-передачі. Страховий внесок повинен бути сплачений не пізніше 14 серпня 2012 року і зараховується орендарю в якості оплати за перший та останній місяці оренди (п.1.5);

- орендар зобов'язаний, у тому числі, сплачувати орендну плату і плату за комунальні послуги своєчасно та у повному обсязі. За домовленістю сторін до складу орендної плати включаються вартість спожитої орендарем електроенергії, води, вивіз сміття, утримання приміщень та прибудинкової території, пожежна та охоронна сигналізація, телефонний та інтернет зв'язок і т.і. Орендар сплачує зазначені послуги за окремими рахунками, які виписуються та надаються орендодавцем орендарю до оплати або самостійно (п.2.3.5);

- за користування приміщенням орендар сплачує орендодавцю місячну орендну плату у сумі 9120,50 грн., з урахуванням ПДВ згідно розрахунку, що додається до Договору та є його невід'ємною частиною (Додаток №3). Орендна плата встановлена по цьому Договору включає платежі за користування приміщенням і плату за користування земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, а також яка прилягає до приміщення і необхідна для досягнення мети оренди (п.3.1);

- орендна плата вноситься один раз на місяць, починаючи з моменту фактичної передачі приміщення орендареві по Акту прийому-передачі не пізніше 05 числа розрахункового місяця (п.3.2);

- платежі за водопостачання та електроенергію проводяться орендарем самостійно відповідно до фактичного споживання відповідно до показань лічильників, діючих тарифів відповідних організацій та пропорційно займаній площі (п.3.4);

- приміщення вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами двостороннього акту прийому-передачі (п.4.5);

- за прострочення сплати орендної плати більше 10 днів, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період порушення строків оплати, від суми заборгованості, за кожний день прострочення (п.6.1);

- строк дії договору: з дня підписання його сторонами та діє до закінчення строку оренди за даним Договором, але в будь-якому випадку, до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором (п.7.3)

У Додатку №1 до Договору сторони узгодили розрахунок орендної плати по Договору.

14 серпня 2012 року сторонами складено Акт приймання-передачі до договору оренди нежитлового приміщення від 10 серпня 2012 року, відповідно до якого відповідач прийняв у тимчасове користування нежитлові приміщення, майно згідно переліку (61 найменування) та лічильники (електроенергії, гарячої та холодної води).

01 січня 2013 року між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору, якою сторони виклали п.3.1 у наступній редакції: "Розмір орендної плати з 01.01.2013 по 01.05.2013 зазначається в протоколі узгодження договірної ціни (додаток 3) - бенкетна зала - 207 м.кв. та кабінет для ВІП клієнтів площею 26 м.кв. по 16 грн. 40 коп. за 1 м.кв.; - приміщення загального користування та інші площею 221 м.кв. по 15,5 грн. за 1 м.кв.".

16 вересня 2013 року позивач та відповідач підписали акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого станом на 16.09.2013 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 30999,16 грн.

В порушення умов Договору відповідач не у повному обсязі сплачував орендну плату та вартість комунальних послуг, внаслідок чого станом на 14 січня 2014 року утворилась заборгованість в сумі 38196,00 грн. (по орендній платі) та 10755,93 грн. (з оплати за комунальні послуги), що підтверджується рахунками-фактурами, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) та розрахунками заборгованості.

09 січня 2014 року позивач направив відповідачу претензію за вих.№11, у якій вказав, що станом на 01.01.2014 року прострочена заборгованість по орендній платі становить 36000,52 грн., яку вимагає негайно погасити і виконати взяті на себе договірні зобов'язання. Претензія одержана відповідачем 13.01.2014 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.

13 січня 2014 року сторонами складено Акт приймання-передачі до договору оренди нежитлового приміщення від 10 серпня 2012 року, згідно з яким відповідач повернув позивачу нежитлові приміщення та майно згідно переліку (60 найменувань).

15 січня 2014 року позивач та відповідач підписали акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого станом на 15.01.2014 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 39831,43 грн.

Після порушення провадження у справі, відповідач сплатив готівкою у касу позивача 2500,00 грн. основного боргу, у зв'язку із чим позивачем подана вищенаведена заява про зменшення розміру позовних вимог.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.

Предметом спору у справі є стягнення боргу з орендної плати за користування нежитловим приміщенням та майном приватної власності, вартості спожитих комунальних послуг, договірної пені та трьох процентів річних, нарахованих у зв'язку із простроченням виконання грошових зобов'язань.

Сторонами спірних правовідносин є: юридична особа (позивач) та фізична особа - підприємець (відповідач), суб'єкти господарювання, учасники відносин у сфері господарювання у розумінні ст.ст.2, 55 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Договір від 10.08.2012, на підставі якого виникли зобов'язання сторін, являється господарським договором оренди нежитлових приміщень та майна приватної власності.

У відповідності до ч. 2 ст. 4 ГК України особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (ч.1 ст.175 ГК України). До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (ч.1 ст.193 ГК України).

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом (ч. 6 ст. 283 ГК України).

Згідно ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ст.284 ГК України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Відповідно до ч. 1 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання договірних зобов'язань 14 серпня 2012 року позивач передав відповідачу у тимчасове оплатне користування нежитлові приміщення та майно, які відповідач прийняв та зобов'язався не пізніше п'ятого числа розрахункового місяця вносити орендну плату та комунальні платежі. Свої договірні зобов'язання щодо порядку та строків сплати орендної плати і комунальних платежів відповідач порушував, внаслідок чого утворювався борг з оплати, який відповідач не погасив, і 13 січня 2014 року по акту приймання-передачі повернув позивачу орендовані приміщення та майно, відповідно, позивач припинив нарахування орендної плати. Сторони провели звірку розрахунків, про що був складений двосторонній акт звірки розрахунків за станом на 15.01.2014 року, згідно з яким відповідач визнав заборгованість по договору в сумі 39831,43 грн.

Згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказами, наявними у матеріалах справи, підтверджується наявність у відповідача заборгованості з орендної плати в сумі 35696,00 грн. та 10755,93 грн. заборгованості з оплати за комунальні послуги, що не спростовано відповідачем. Отже позовні вимоги про їх стягнення являються обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідач не довів, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, яке виразилось у простроченні виконання грошових зобов'язань зі сплати орендної плати та комунальних послуг.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно ч. 4 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

У Договорі сторони обумовили, що за прострочення сплати орендної плати більше 10 днів, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період порушення строків оплати, від суми заборгованості, за кожний день прострочення.

За прострочення виконання грошових зобов'язань позивачем нарахована договірна пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення. Період, у якому нарахована пеня з 16.11.2012 по 14.01.2014, із врахуванням встановленого договором строку оплати, здійснених відповідачем платежів і становить 3366,18 грн. Розрахунок пені відповідає умовам договору, обставинам справи, праву позивача. Відповідач не спростував розрахунок позивача, не навів і судом не встановлено обставин, які б давали підстави для звільнення відповідача від встановленої договором відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У Договорі сторони не встановили інший розмір процентів, отже позивачем обґрунтовано на підставі ст.625 ЦК України нараховані три проценти річних від простроченої суми у період 16.11.2012 по 14.01.2014, із врахуванням встановленого договором строку оплати та здійснених відповідачем платежів, що становить в сумі 697,13 грн. Розрахунок трьох процентів річних відповідає обставинам справи, праву позивача, відповідач не спростував розрахунок позивача.

З огляду на наведені норми законодавства та докази у справі, суд вважає позовні вимоги доведеними; з відповідача на користь позивача підлягають стягненню: 35696,00 грн. заборгованості з орендної плати, 3366,18 грн. договірної пені, 697,13 грн. три проценти річних, 10755,93 грн. заборгованості з оплати за комунальні послуги, отже задовольняє позов повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім при поданні позову, а саме: 1827,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства "Черкаський шовковий комбінат" (м.Черкаси, вул. Чорновола, 170, ідентифікаційний код 00306851) - 35696,00 грн. заборгованості з орендної плати, 3366,18 грн. договірної пені, 697,13 грн. три проценти річних, 10755,93 грн. заборгованості з оплати за комунальні послуги та 1827,00 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 31 березня 2014 року.

СУДДЯ Н.М. Курченко