Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
№2/257/1053/14
21 березня 2014 року Київський районний суд м. Донецька в складі:
Головуючого - судді Ополинської І.Г.,
при секретарі - Дємєнчук К.Ю.,
з участю позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Чугріної Л.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Київському районі м.Донецька про зобов'язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Київському районі м.Донецька про зобов'язання вчинити певні дії, мотивуючи заявлені вимоги тим, що 10 жовтня 1999 року під час виконання трудових обов'язків з ним трапився нещасний випадок на виробництві на шахтоуправлінні «Октябрське», у зв'язку з чим за місцем роботи було проведено розслідування, за результатами якого складено акт № 280 про нещасний випадок на виробництві. 13 жовтня 1999 р. вказаний акт був затверджений керівником підприємства. У з в'язку з вказаною виробничою травмою йому оглядом МСЕК було встановлено стійку втрату працездатності, що підтверджується довідкою МСЕК від 11 квітня 2000 року - 60%. У зв'язку з встановленням інвалідності і втратою працездатності внаслідок трудового каліцтва він має право на отримання страхових виплат. Відшкодування шкоди він отримував до 22 червня 2008 року, після чого виплати були припиненні у зв'язку з тим, що закінчився строк дії МСЕК. 24 лютого 2014 року він пройшов переогляд МСЕК, яким йому було встановлено 50% втрати працездатності з 12.02.2014 року. Він звернувся до Відповідача для призначення страхових виплат. Відповідачем було відмовлено у призначені страхових виплат, оскільки ним було надано для призначення страхових виплат не оригінал, а нотаріально завірену копію акту про нещасний випадок на виробництві. Надати оригінал акту про нещасний випадок він не має можливості, оскільки в той час коли складався акт йому була вручена його копія. Оригінал акту мав зберігатися на підприємстві, де стався нещасний випадок. Також відділення вказує на такий недолік в акті, як відсутність кодування. Просив суд зобов'язати Відповідача продовжувати виплачувати йому на підставі нотаріально завіреної копії акту про нещасний випадок на виробництві Н-1 від 19 вересня 1999 року №280, у розмірах та строки, передбачені Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
У судовому засіданні Позивач підтримав заявлені вимоги про зобов'язання Відповідача продовжувати виплачувати йому страхові виплати на підставі копії акту про нещасний випадок на виробництві Н-1 від 19 вересня 1999 року №280, у розмірах та строки, передбачені Законом, в обґрунтування яких надав пояснення, які аналогічні тим, що викладені у позові. Просив суд позов задовольнити.
В судовому засіданні представник Відповідача - Чугріна Л.В., яка діяла на підставі перевірених судом повноваженнях (довіреності), пояснила, що діяльність робочих органів ФССНВВ України регламентується ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 р. № 1105. Так, виходячи з норм вказаного закону страхові виплати можуть бути призначені лише на підставі оригіналу акту про нещасний випадок на виробництві, який оформлений за встановленою формою. Позивач при зверненні до Відповідача надав нотаріально завірену копію акту форми Н-1. Сам факт страхового випадку, який мав місце з Позивачем 10 жовтня 1999 р. Відповідач не ставить під сумнів. Вважала, що питання про призначення страхових виплат Позивачу повинно вирішуватися у судовому порядку.
Вислухав пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Під час розгляду даної цивільної справи судом були створені всі умови для реалізації прав та обов'язків учасниками судового розгляду, у тому числі й в частині подання ними доказів та заявлення клопотань.
Відповідно до положень ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказів.
З огляду на вищенаведене, суд розглядає справу на підставі тих доказів, які є у матеріалах справи і вважає, що їх достатньо для розгляду цієї справи по суті.
Разом з тим, відповідно до ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об»єктивному та безпосередньому досліджених наявних у справі доказів і жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Під час розгляду даної цивільної справи судом були створені всі умови для реалізації прав та обов»язків учасниками судового розгляду, у тому числі й в частині подання ними доказів та заявлення клопотань. Однак, сторони, розпорядившись своїми правами на власний розсуд, відмовились від надання суду інших доказів у підтвердження своїх вимог та заперечень і вважали, що наявні всі документи для вирішення справи по суті, тому суд розглядає справу на підставі тих доказів що містяться у справі.
Судом встановлено, що правовідносини, які виникли між сторонами регулюються ст.ст. 13, 21, 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 р. № 1105.
Діяльність робочих органів ФССНВВ України регламентується Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 р. № 1105. /Надалі - Закон від 23.09.1999 р. № 1105/
Відповідно до ст. 13 Закону від 23.09.1999 р. № 1105, підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами.
Згідно зі ст. 35 Закону від 23.09.1999 р. № 1105, для розгляду справ про страхові виплати до ФССНВВ подаються акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання.
Відповідно до ст. 13 Закону від 23.09.1999 р. № 1105, підставою для призначення страхових виплат є акт про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1.
Як встановлено в судовому засіданні і таке вбачається з матеріалів справи, що в період з 26.11.1998 року по 29.01.2003 року Позивач на працював на шахтоуправлінні «Октябрське» підземним гірничим, що підтверджується записами зробленими у трудовій книжці. /а.с.3/
10 жовтня 1999 року під час виконання трудових обов'язків з Позивачем трапився нещасний випадок на виробництві на шахтоуправлінні «Октябрське», у зв'язку з чим за місцем роботи було проведено розслідування, за результатами якого складено акт № 280 про нещасний випадок на виробництві. /а.с.5/
13 жовтня 1999 р. вказаний акт був затверджений керівником підприємства.
У з в'язку з вказаною виробничою травмою Позивачу оглядом МСЕК було встановлено стійку втрату працездатності, що підтверджується наступними довідкою МСЕК від 11 квітня 2000 року - 60 %./а.с.6/
Відшкодування шкоди Позивач отримував до 22 червня 2008 року, після чого виплати були припиненні у зв'язку з тим, що закінчився строк дії МСЕК.
24 лютого 2014 року він пройшов переогляд МСЕК, яким йому було встановлено 50% втрати працездатності по сукупності./а.с.8/ У зв'язку з встановленням інвалідності і втратою працездатності внаслідок трудового каліцтва він має право на отримання страхових виплат.
Позивач звернувся до Відповідача для призначення страхових виплат, надавши нотаріально завірену копію акту форми Н-1. Відповідачем було відмовлено, оскільки позивачем було надано не оригінал акту, а його копію.
Судом встановлено, що сам факт страхового випадку, який мав місце з Позивачем 10 жовтня 1999 року Відповідач не ставить під сумнів.
Так, суд відмічає наступне, що відповідно до ст. 21 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 р. № 1105 право на страхові виплати виникає при виникненні страхового випадку.
Страховим випадком є трудове каліцтво та професіональне захворювання.
Таким чином, право на відшкодування шкоди у Позивача виникло в момент встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності у зв'язку з трудовим каліцтвом.
Виходячи з вищенаведеного, Відповідач повинен продовжувати виплачувати ОСОБА_1 на підставі нотаріально завіреної копії акту про нещасний випадок на виробництві Н-1 від 19 вересня 1999 року №280, у розмірах та строки, передбачені Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Інших обставин, які б мали істотне значення у справі судом встановлено не було.
Таким чином, суд вважає цей позов ґрунтується на законі, доведений позивачем документально, а тому задовольняє його повістю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 21, 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 р. № 1105, ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 130, 174, 212-215 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Київському районі м.Донецька про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.
Зобов'язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Київському районі м.Донецька продовжувати виплачувати ОСОБА_1 на підставі нотаріально завіреної копії акту про нещасний випадок на виробництві Н-1 від 19 вересня 1999 року №280, у розмірах та строки, передбачені Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Повний текст рішення складений 27 березня 2014 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя І.Г. Ополинська