Єдиний унікальний номер 237/1720/13-ц Номер провадження 22-ц/775/246/2014
Головуючий в 1 інстанції Ліпчанський С.М.
Доповідач Халаджи О.В.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
8 січня 2014 року
Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого судді Новосядлої В.М.
суддів Халаджи О.В., Гапонова А.В.
при секретарі Лавицькому Д.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Мар'їнського районного суду Донецької області від 06 листопада 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа Приватне акціонерне Товариство «Страхова група «ТАС» про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Мар'їнського районного суду Донецької області від 06 листопада 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 11 062,02 гривень, моральну шкоду в розмірі 5 000 гривень та судовий збір у розмірі 115 гривень.
Не погодившись з вказаним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що він визнав вину у скоєнні ДТП 05.11.2012 року, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу. Авто позивача отримало пошкодження на суму 22533 грн., відповідно до звіту «Центр незалежних експертиз» ФОП ОСОБА_3 №1087/12-11 від 15.11.2012 року. Страховою компанією «ТАС» було виплачено зазначену суму, в якості відшкодування спричиненої матеріальної шкоди у межах страхового полісу, позивачем в судовому засіданні цей факт підтверджено, тому не зрозуміле посилання суду на ст. 1194 ЦК Украни. Також апелянт зазначає, що суд при ухваленні зазначеного рішення посилався на ст. 1187 ЦК України, тоді як відповідно до ст. 999 ЦК України страховка відповідна є обов'язковою, а Страхова група «ТАС» в свою чергу, несе повну відповідальність перед позивачем ОСОБА_2 Не погоджуючись із оскаржуваним рішенням відповідач зазначає, що позивач не підтвердив ніякими документами доплату, та моральну шкоду які зазначив в позовних вимогах, саме з цих підстав Страхова група «ТАС» відмовила у виплаті доплати, а судом першої інстанції задоволено не підтверджений ніякими додатковими актами щодо ремонту позов ОСОБА_2 Судом першої інстанції також було порушено норми процесуального права, оскільки суд при ухваленні рішення не виходив до нарадчої кімнати, не було видано рішення із вступною та резолютивною частинами, саме рішення було видано ОСОБА_1 через 5 днів без підпису судді та печатки, а лише 14.11.2013 року представник відповідача отримав належну копію рішення. Виходячи з наведеного апелянт просить скасувати рішення Мар'їнського районного суду Донецької області від 06 листопада 2013 року, та ухвалити нове, яким в задоволені позову ОСОБА_2 відмовити.
У судовому засіданні апелянт ОСОБА_1 разом із своїм представником доводи апеляції підтримали та просили скаргу задовольнити.
Позивач ОСОБА_2 у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю - доповідача, з'явившихся сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи та перевіривши докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 05 листопада 2012 року приблизно у 11:30 годині на 182 км. + 250 км. автошляху Запоріжжя - Донецьк автомобіль ІЖ-271501 реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував відповідач ОСОБА_1 скоїв дорожньо-транспортну пригоду, у разі чого постраждав автомобіль позивача марки ВАЗ-2110 реєстраційний номер НОМЕР_2.
Відповідно постанови Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 27 листопада 2012 року ОСОБА_1 був визнаний винним в скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого статтею 124 КпАП України та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.
Автомобіль позивача отримав технічні пошкодження, розмір матеріальної шкоди згідно заказ - наряду від 20 лютого 2013 року становить 22 533 гривень 51 копійка.
ОСОБА_2 ПАТ Страховою компанією «ТАС» було переведено грошові кошти у розмірі 22 533 гривен 51 копійок на підставі умов договору обов'язкового страхування № АВ/6924288, укладеного між відповідачем ОСОБА_1 та страховою компанією.
ОСОБА_2 звернувся до суду для стягнення з ОСОБА_1. додаткової грошової суми згідно наряд - заказу у розмірі 11 062 гривень 02 копійки для ремонту пошкодженого транспортного засобу, яку позивачу додатково не було перераховано страховою компанією.
Згідно із ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення суду є, в тому числі: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Так, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_2, суд першої інстанції прийшов до неправильного висновку, про стягнення з ОСОБА_1 грошової суми на відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок пошкодження автомобіля, яку ОСОБА_2 додатково сплатив за ремонт авто, окрім тієї суми, яка була відшкодована останньому страховою компанією «ТАС», оскільки з матеріалів справи вбачається, що за договором обов'язкового страхування, укладеного між ОСОБА_1 та страховою компанією «ТАС» ліміт страхового відшкодування становить 50 000 гривень (а.с. 61). Так як страхова компанія за вищезазначеним договором відшкодувала позивачу ОСОБА_2 шкоду, яку тому було заподіяно відповідачем ОСОБА_1 у розмірі 22 533,51 гривня і ліміт страхової виплати не перевищено, то саме до страхової компанії повинні були пред'являтися вимоги по відшкодуванню додаткових витрат на ремонт авто.
Крім того, згідно п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 5 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду" вирішуючи питання про склад осіб, які братимуть участь у справі (стаття 26 ЦПК), суд повинен виходити з характеру спірних правовідносин, визначеної ним норми матеріального права, яка підлягає застосуванню, та з матеріально-правового інтересу у вирішенні справи. Суд має також вирішити питання про участь інших учасників процесу, які сприятимуть здійсненню правосуддя (стаття 47 ЦПК).
Відповідно до вимог ст. 119 ЦПК України, викладаючи зміст позовної заяви, дійсно саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.
Проте, суд як державний орган, на який покладено обов'язок вирішення справи відповідно до закону, має право й зобов'язаний визначити суб'єктивний склад спору залежно від характеру правовідносин і норм матеріального права, які підлягають застосуванню. Це передбачено п. 2 ч. 6 ст. 130 ЦПК України та іншими нормами процесуального права, які передбачають заміну неналежного відповідача чи залучення співвідповідачів (ст. 33 ЦПК України).
На стадії апеляційного розгляду, апеляційний суд позбавлений можливості залучення до участі у справі будь-яких осіб, а тому в цій частині доводи апеляційної скарги також заслуговують на увагу та рішення в частині стягнення на користь позивача ОСОБА_2 матеріальної шкоди в наслідок ДТП підлягає скасуванню з відмовою у задоволенні його позовних вимог.
Апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції щодо стягнення саме з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ОСОБА_2 моральної шкоди є вірними, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що в результаті ДТП, винним в якому є ОСОБА_1, позивачу була завдана моральна шкода, яка полягає у стресі, який той переніс внаслідок ДТП.
Договором обов'язкового страхування відшкодування моральної шкоди не передбачено, а тому моральна шкода підлягає стягненню саме з ОСОБА_1
Суд першої інстанції вірно визначився з розміром моральної шкоди та частково задовольнив позов в цій частині саме на суму 5 000 гривень, а тому в цій частині рішення суду першої інстанції, а також в частині судових витрат, слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Мар'їнського районного суду Донецької області від 06 листопада 2013 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальної шкоди в розмірі 11 062,02 гривень, скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди відмовити.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили після його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: Судді: