ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2006 р. | № 15/55 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової - головуючого Н. Волковицької Л. Рогач |
за участю представників: |
позивача | Морозов Є. Є. –дов. від 04.10.2005 |
відповідача | не з’явився (про час і місце судового засідання повідомлено належно) |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | Долинської районної ради |
на постанову | від 13 березня 2006 року Дніпропетровського апеляційного господарського суду |
у справі | № 15/55 господарського суду Кіровоградської області |
за позовом | Приватного підприємства “Приватрембуд” |
до | Долинської районної ради |
про | стягнення 35286 грн. 59 коп. |
В С Т А Н О В И В:
ПП “Приватрембуд” звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом про стягнення з Долинської районної ради 34093 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції та 1193,25 грн. річних у зв’язку з неповною оплатою виконаних позивачем робіт за договором підряду № 1/4 від 23.04.2003.
Рішенням від 13.12.2005 господарського суду Кіровоградської області (суддя К. Мохонько) позовні вимоги задоволено в повному обсязі шляхом стягнення з Долинської районної ради на користь ПП “Приватрембуд” 28973,80 грн. основного боргу, 5119,54 грн. інфляційної складової та 1193,25 грн. річних. Рішення суду мотивовано доведенням факту невиконання відповідачем зобов’язань з оплати робіт за договором № 1/4 від 23.04.2003, укладеним з ПП “Приватрембуд”.
За апеляційною скаргою Долинської районної ради Дніпропетровський апеляційний господарський суд (судді: Чоха Л.В., - головуючий, Лисенко О. М., Головко В. Г.) переглянув рішення господарського суду Кіровоградської області в апеляційному порядку та постановою від 13.03.2006 залишив його без змін з тих же підстав.
Долинська районна рада подала до Вищого господарсько го суду України касаційну скаргу на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду, в якій просить прийняті у справі судові акти скасувати, у задоволенні позову відмовити, обґрунтовуючи касаційну скаргу доводами про порушення господарськими судами норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, у касаційній скарзі йдеться про те, що господарські суди дійшли висновку про задоволення позову без з’ясування обставин, що мають значення для справи, а саме, який же фактичний обсяг робіт був виконаний позивачем і чи повністю виконано роботи за договором підряду.
Крім того, заявник зауважує, що стягнення боргу з врахуванням індексу інфляції та річних здійснене судами за відсутності необхідного розрахунку.
Заслухавши доповідь судді - доповідача та пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скар га не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено господарськими судами та підтверджується матеріалами справи, 23.04.2003 між Долинською районною радою (замовник) та ПП “Приватрембуд” (підрядник) укладено договір, за умовами якого останній зобов’язався на свій ризик виконати за завданням замовника з використанням своїх матеріалів або матеріалів замовника, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити згідно кошторису роботи щодо капітального ремонту приміщень районної ради.
Розділом 3 сторони визначили умови платежу: кінцевий розрахунок за договором проводиться замовником не пізніше 10 днів після повного завершення робіт, включаючи усунення виявлених під час приймання недоліків.
Згідно з пунктом 4.2 договору замовник взяв на себе зобов’язання оплатити підряднику виконані роботи в строк 10 днів після підписання акту приймання роботи.
Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно зі статтею 526 цього Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Частиною 2 статті 625 Кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Так, в ході здійснення судового провадження господарськими судами встановлено виконання ПП “Приватрембуд” зобов’язань за договором, про що свідчать акти прийому виконаних робіт, підписані обома учасниками угоди на суму 166895,60 грн., в той час як Долинська районна рада здійснила оплату виконаних робіт лише частково на суму 137921 грн.
Оскільки пунктом 4.2 договору замовник взяв на себе зобов’язання оплатити підряднику виконані роботи в строк 10 днів після підписання акту приймання роботи, і такі акти були підписані сторонами без будь –яких зауважень чи заперечень, колегія суддів визнає помилковими доводи Долинської районної ради стосовно того, що вказані акти не є підставою для оплати виконаних робіт.
Крім того, в ході розгляду справи господарськими судами встановлено також, що замовником при прийнятті виконаних робіт у вересні - жовтні 2003 року не заявлялись вимоги про усунення будь-яких виявлених недоліків, посилання на них здійснені відповідачем лише у вересні 2004 у відповідь на третю претензію позивача про сплату виконаних робіт.
Враховуючи встановлені обставини даної справи, касаційна інстанція погоджується з висновком господарських судів першої та апеляційної інстанції про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення заборгованості за виконані за договором роботи в сумі 28937,80 грн. основного боргу, 5119,54 грн. інфляційної складової, 1193,25 грн. річних.
Стосовно викладених в касаційній скарзі посилань на порушення судами норм права в частині призначення судової експертизи, колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта є лише одним з доказів у справі, не є обов’язковим для господарського суду і оцінюється судом на рівні з іншими доказами у справі.
В силу приписів викладеної вище статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Крім того, є безпідставними посилання заявника про ненадання позивачем розрахунку індексу інфляції та річних, оскільки такий розрахунок з відповідним залученням довідок Управління статистики у м. Кривому Розі про індекси інфляції у відсотках міститься в матеріалах справи.
Враховуючи наведене, колегія суддів визнає прийняті у справі рішення та постанову такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.
Керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтями 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Рішення від 13.12.2005 господарського суду Кіровоградської області та постанову від 13.03.2006 Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі № 15/55 господарського суду Кіровоградської області залишити без змін, а касаційну скаргу Долинської районної ради - без задоволення.
Головуючий Т. Дроботова
Судді Н. Волковицька
Л. Рогач