Єдиний унікальний номер 235/2327/13-ц Номер провадження 22-ц/775/2392/2014

Головуючий в 1 інстанції Токарєв А.Г.

Доповідач Дундар І.О.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2014 року

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Дундар І.О.

суддів Янчук Т.О., Мірута О.А.

при секретарі Чекіній А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 11 липня 2013 року,-

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2013 року позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому вказали, що 14 серпня 2008 року між АКБ «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк» та відповідачем був укладений кредитний договір. 25 травня 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги. Відповідно до Договору, починаючи з 10 жовтня 2008 року Позичальник здійснює погашення кредиту та сплату процентів за період користування кредитом, шляхом здійснення фіксованих платежів у сумі 220,41 доларів США,. Проценти за користування Кредитом нараховуються виходячи з фактичної кількості днів користування кредитом, на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом, починаючи з дати видачі кредиту до моменту його повернення. Виконання зобов»язань за кредитним договором забезпечується порукою відповідно до укладеного Договору поруки № 0416/0808/45-044-Р-1 від 14 серпня 2008 року між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2, ОСОБА_1 Позичальник умови кредитного договору належним чином не виконав, неодноразово повідомлявся про порушення, станом на 29 березня 2013 року склалась заборгованість в сумі 160635,32 грн., яку просили стягнути.

Заочним рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 11 липня 2013 року позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» задоволено у повному обсязі: стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 160635,32 грн., судовий збір.

Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 3 лютого 2014 року заява ОСОБА_1, ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення залишена без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила скасувати рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ «Дельта Банк» відмовити повністю, оскільки рішення ухвалене необґрунтовано, при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, з порушенням норм процесуального права, а саме: не надано обґрунтованого розрахунку заборгованості, інших доказів, пояснень, розрахунків, сума заборгованості вказана у гривнях, у той час як валютою платежу є долар США, не враховано оплату за кредитом у загальній сумі 10508,59 доларів США, порушено законодавство стосовно стягнення коштів в сумі більшій, ніж в дійсності повинно сплачуватися згідно з кредитним договором, відповідачі не були своєчасно повідомлені про день та час розгляду справи, в порушення вимог п.1.ч.1 ст. 169 ЦПК України справу розглянуто у відсутність відповідача.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційної скарги, просила задовольнити.

Представник ПАТ «Дельта Банк» Казак Г.В. заперечувала проти задоволення скарги.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення присутніх осіб, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що зобов»язання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону, наслідками порушення відповідачем зобов»язань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту та одержання від позичальника процентів від суми позики. Відповідачі не виконали взяті зобов»язання, в добровільному порядку не сплачували заборгованість.

Але з такими висновками суду в повному обсязі погодитися неможливо.

Згідно зі ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Вказаним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.

Судом першої інстанції під час розгляду справи встановлено, що 14 серпня 2008 року між відповідачем ОСОБА_1 та ПАТ «Сведбанк» був укладений кредитний договір № 0416/0808/45-044, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 19400 доларів США на строк по 14 серпня 2028 року включно, зі сплатою 12,5% річних за весь строк фактичного користування кредитом. 25 травня 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним договором, ПАТ «Сведбанк» передає (відступає) ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та зебезпечувальними договорами, Відповідно до вищевказаного договору про передачу активів та кредитних зобов»язань АТ «Дельта Банк» набув права вимоги по даному кредитному договору. 14 лютого 2013 року на адресу позичальника було направлено повідомлення про порушення основного зобов»язання з вимогою виконання порушеного зобов»язання. Виконання позичальником зобов»язань за кредитним договором забезпечується порукою відповідно до укладеного договору поруки № 0416/0808/45-044-Р-1 від 14 серпня 2008 року між ПАТ «Сведбанк» та гр.. ОСОБА_2 (поручитель), ОСОБА_1(боржник). Станом на 29 березня 2013 року заборгованість складає 160635,32 грн., з яких: сума заборгованості за кредитом -146103,33 грн., заборгованість за відсотками 14531,99 грн.

Пунктом 11 постанови пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» судам роз'яснено, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог.

Однак суд першої інстанції всупереч наведеним вимогам закону, не навів розрахунків, з яких виходив при задоволенні грошових вимог ПАТ «Дельта Банк», не перевірив, чи існує залишок заборгованості відповідачів станом на день звернення позивача до суду, в мотивувальній частині рішення не зазначив суму залишку заборгованості, не зазначив, за який період проведено нарахування заборгованості за тілом кредиту, за відсотками відповідно до спірного кредитного договору.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов"язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти, ч.2 ст.1054 ЦК до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, частиною 1 ст.1050 ЦК передбачено - якщо договором встановлений обов»язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.

З матеріалів справи вбачається, що боржником ОСОБА_1 порушено умови кредитного договору щодо своєчасного погашення кредиту, внаслідок чого виникла заборгованість.

В той же час позивачем не доведено розмір тіла кредиту та процентів, які залишились непогашеними.

На підставі ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі

Виходячи з положень ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

На підставі вимог ст. ст. 57, 212 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

В матеріалах справи в обґрунтування позовних вимог в сумі 160635,32 грн. міститься лише довідка від 29 вересня 2013 року (арк..спр.18), за якою станом на 29 березня 2013 року розмір заборгованості склав 160635,32 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту - 18278,91 дол.США, заборгованість по відсоткам - 1818,09 дол.США, тобто взагалі відсутній помісячний розрахунок заборгованості, до кредитного договору графік погашення заборгованості не складався та не долучався.

Під час розгляду апеляційним судом неодноразово відкладався розгляд справи, позивачу пропонувалось надати обґрунтований розрахунок позовних вимог.

Позивачем же надано розрахунок заборгованості лише за період з 25 травня 2012 року по 10 березня 2014 року, за яким станом на 20 березня 2014 року сума заборгованості за кредитом складає 18157,01 дол.США, за відсотками - 1135,21 дол.США, тобто позивачем ПАТ «Дельта Банк» належний розрахунок заборгованості по кредиту так і не було надано.

На підставі наявних у справі доказів апеляційний суд приходить до наступних висновків.

До апеляційної скарги відповідачем ОСОБА_1 додані квитанції про часткове погашення заборгованості за період з 7 жовтня 2008 року по 12 серпня 2013 року (арк..спр.105-153).

Згідно ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

З матеріалів справи вбачається, що судом було ухвалено заочне рішення, у відсутність відповідачів (арк..спр.59-62), які не були належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду:

Згідно ч.5 ст.74 ЦПК України судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Стороні чи її представникові за їх згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам цивільного процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

В матеріалах справи відсутні відомості щодо вручення судової повістки відповідачам, більше того їм взагалі не направлялись повідомлення про час та місце розгляду справи.

Таким чином, наявні підстави для дослідження нових доказів.

З квитанцій, наданих відповідачем до апеляційного суду (арк..спр.105-151), вбачається, що ОСОБА_1 сплачено 7 жовтня 2008 року - 220,41 дол.США, 10 листопада 2008 року - 220,41 дол.США, 11 грудня 2008 року - 209,40 дол.США, 8 січня 2009 року - 220,41 дол.США, 11 лютого 2009 року - 220,41 дол.США, 10 березня 2009 року - 1724 грн., 10 квітня 2009 року - 221 дол.США, 12 травня 2009 року - 220, 41 дол.США, 11 червня 2009 року - 220,41 дол.США, 8 серпня 2009 року - 197 дол.США, 11 серпня 2009 року - 23.41 дол.США, 9 вересня 2009 року - 220, 41 дол.США, 9 жовтня 2009 року - 220, 41 дол.США, 10 листопада 2009 року - 220 дол.США, 10 грудня 2009 року - 220 дол.США, 12 січня 2010 року - 220,41 дол.США, 11 лютого 2010 року - 220, 41 дол.США, 10 березня 2010 року - 220, 41 дол.США, 12 квітня 2010 року - 220,41 дол.США, 11 травня 2010 року - 220, 41 дол.США, 11 червня 2010 року - 220,41 дол.США, 14 липня 2010 року - 221 дол.США, 10 серпня 2010 року - 220 дол.США, 9 вересня 2010 року - 220, 41 дол.США, 4 листопада 2010 року - 221 дол.США, 18 листопада 2010 року - 221 дол.США, 13 грудня 2010 року - 220 дол.США, 11 січня 2011 року - 220, 41 дол.США, 28 лютого 2011 року - 150,70 дол.США, 11 березня 2011 року - 220, 41 дол.США, 15 квітня 2011 року - 220,41 дол.США, 16 травня 2011 року - 216 дол.США, 10 червня 2011 року 220, 27 дол.США, 12 липня 2011 року - 220, 41 дол.США, 15 серпня 2011 року - 220, 45 дол.США, 13 вересня 2011 року - 221 дол.США, 21 жовтня 2011 року - 221 дол.США, 13 грудня 2011 року - 221 дол.США, 9 лютого 2012 року - 221 дол.США, 26 березня 2012 року - 221 дол.США, 5 березня 2012 року - 221 дол.США, 23 травня 2012 року - 220 дол.США, 26 червня 2012 року - 1800 грн., що за курсом 7,9925 складає 225,21 дол.США, 19 березня 2013 року - 221 дол.США.

Крім того, на підставі виписки по особовому рахунку відповідача за період з 14 серпня 2008 року по 15 серпня 2011 року (арк..спр.174-186) відповідач сплатила 10 вересня 2008 року 221 дол.США, , 18 грудня 2008 року - 11,02 дол.США, 10 липня 2009 року - 221,13 дол.США, 25 лютого 2011 року - 74,03 дол.США.

Виходячи з викладеного за період з 14 серпня 2008 року (дата укладання договору) по 29 березня 2013 року (в межах позовних вимог) відповідач ОСОБА_1 сплатила в загальній сумі 9927,37 дол.США.

В той же час за умовами договору, згідно з пунктом 3.1.1 (арк..спр.6-14), починаючи з 10 жовтня 2008 року Позичальник повинна була здійснювати погашення кредиту та сплату процентів за період користування кредитом, нарахованих відповідно до п.3.2. цього Договору, шляхом здійснення фіксованих платежів у сумі 220,41 дол.США у чітко встановлений цим Договором термін 10 числа кожного місяця та в день закінчення кредитного договору. До настання терміну, вказаного в абзаці першому цього підпункту п.3.1 Позичальник сплачує фактично нараховані відсотки за період користування кредитом не пізніше 10 числа наступного місяця, починаючи з місяця наступного за місяцем надання кредиту; п.3.2 - проценти за користування кредитом Кредитом нараховуються, виходячи з розміру процентної ставки, встановленої в п.1.3 або зміненої відповідно до п.6.1 та/або 8.4 цього Договору та фактичної кількості днів користування Кредитом, на непогашену суму Кредиту (залишок заборгованості за Кредитом), починаючи з дати видачі Кредиту до дати його повернення.

Таким чином, за період з 14 серпня 2008 року по 29 березня 2013 року (в межах позовних вимог) відповідач повинна була сплатити 12123,14 дол.США, тобто поточна заборгованість за кредитним договором у відповідача складе 12123,14 - 9927,37 = 2195,77 дол.США.

Дані обставини відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України є підставою для заявлення вимоги про дострокове погашення кредиту.

Але на підставі доказів, наявних у матеріалах справи та вказаних вище, не можливо зробити обґрунтований висновок щодо розміру заборгованості по тілу кредиту та відсотків, які залишилися непогашеними у разі дострокового стягнення кредитної заборгованості.

Відповідно до ч.4 ст.60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі встановлених обставин справи, доказів по справі та відповідно до зазначених норм матеріального права під час розгляду справи були доведені лише обставини щодо поточної заборгованості за кредитним договором, тому висновки суду першої інстанції про стягнення суми заборгованості в розмірі, заявленому позивачем (дострокове повернення кредиту) не грунтуюється на законі..

Відповідно до ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що судом порушено норми процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, що є підставою для скасування рішення з ухваленням нового про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно ч.1 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов»язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Апеляційним судом встановлено, що розмір поточної заборгованості за кредитним договором у відповідача складає 2195,77 дол.США.

В позовній заяві ПАТ «Дельта Банк» просили стягнути заборгованість у національній валюті, посилаючись на курс Національного банку України щодо долару США - 799,3 грн. за 100 дол.США (арк..спр.2-5, 18).

Таким чином розмір поточної заборгованості за кредитним договором в національній валюті складе 2195,77 * 7,993 = 17550,79 грн., які підлягають стягненню в солідарному порядку з відповідачів.

В іншій частині позовних вимог - щодо дострокового стягнення заборгованості за кредитним договором, належить відмовити за недоведеністю.

На підставі ч.5 ст. 88 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до частини 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 1606,35 грн. (арк..спр.1) відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 1% ціни позову.

Враховуючи, що апеляційним судом позовні вимоги задоволені частково в сумі 17550,79 грн., розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача пропорційно задоволеної частини позовних вимог складе 175,51 грн.

Таким чином з відповідачів на користь позивача належить стягнути витрати по оплаті судового збору в сумі по 87,75 грн. з кожного.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд,-

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 11 липня 2013 року скасувати.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» поточну заборгованість за кредитним договором в сумі 17550 ( сімнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят ) гривень 79 копійок

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» судовий збір в сумі по 87,75 грн. з кожного.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: