ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2006 р. | № 2-29/372-2006 (2-29/15997-05) |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової - головуючого |
Н. Волковицької Л. Рогач |
за участю представників: |
позивача | Антонова Т.В. –дов. від 03.07.2006р. |
відповідача | не з’явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | Спільного підприємства ТОВ “Центрінвест” |
на ухвалу | від 23.01.2006р. господарського суду Автономної Республіки Крим |
у справі | № 2-29/372-2006 господарського суду Автономної Республіки Крим |
за позовом | Товариства з обмеженою відповідальністю “Гідромонтаж Юг” |
до | Відкритого Акціонерного Товариства “Гідромонтаж” |
про | повернення майна |
В С Т А Н О В И В:
ТОВ “Гідромонтаж –Юг” звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про спонукання передати майно.
Заявою від 15.01.2006р. позивач на підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України уточнив свої позовні вимоги та просив суд вчинити заходи забезпечення позову, а саме, накладенням арешту на спірне майно.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.01.2006р. клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, задоволено, а саме: з метою забезпечення позову, накладено арешт на нерухоме та рухоме майно ВАТ” Гідромонтаж” до набрання рішенням законної сили.
Ухвала суду мотивована тим, що не вжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, оскільки майно відповідача може бути продано на підставі постанови відділу Державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції від 09.11.2005р.
СП ТОВ “Центрінвест” подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.01.2006р., просить її скасувати як таку, що не відповідає нормам процесуального права.
Заявник у касаційній скарзі вказує на те, що на момент прийняття оскаржуваної ухвали були відсутні підстави для її задоволення, оскільки на підставі акта опису і арешту майна відділу Державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції від 11.11.2005р. було описано та накладено арешт лише на нерухоме майно, розташоване за адресою м. Ялта, вул. Свердлова, 89.
На будь –яке інше нерухоме та рухоме майно, яке належало ВАТ “Гідромонтаж”, постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження Державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції від 09.11.2005р. арешту накладено не було.
Крім того, заявник звертає увагу суду на те, що оскаржувана ухвала порушує права СП ТОВ “Центрінвес” як переможця на торгах з приводу купівлі майна, що знаходилось у податковій заставі, а саме, нерухомого майна, що знаходиться за адресою, м. Ялта, вул. Дарсановская - 1.
В порушення приписів статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України оскаржувана ухвала не містить будь –яких інших обґрунтувань на підставі наданих позивачем доказів (окрім постанови Державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції від 09.11.2005р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження), з приводу яких невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Заслухавши доповідь судді Дроботової Т.Б. та пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування господарським судом Автономної Республіки Крим норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Виходячи з вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція виходить з обставин, встановлених у даній справі судом першої та апеляційної інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що при поданні заяви від 15.01.2006р. про уточнення позовних вимог ВАТ “Гідромонтаж” одночасно було заявлене клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на вказане у заяві майно.
При цьому судова колегія вважає за необхідне зазначити, що вказана заява не містить будь –якого обґрунтування необхідності забезпечення цього позову (а.с. 38 –77).
Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку (стаття 67 цього ж Кодексу).
Судова колегія вважає за необхідне зазначити, за приписами статті 66 Господарського процесуального кодексу України метою застосування заходів забезпечення позову є запобігання утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду.
При цьому, слід мати на увазі, що за позовами про визнання права власності або витребуванні майна арешт може бути накладений лише на індивідуально визначене майно.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана ухвала господарського суд Автономної Республіки Крим від 23.01.2006р. взагалі не містить будь –якого обґрунтування, яким чином арешт боржника та оголошення заборони на його відчуження за постановою Державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції від 09.11.2005р. може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду в даному випадку.
Крім того, оскаржуваною ухвалою було накладено арешт на нерухоме та рухоме майно ВАТ “Гідромантаж” без врахування індивідуальних ознак майна за предметом позову у даній справі.
Беручи до уваги, що в даному випадку позивачем вимога щодо необхідності вжиття заходів до забезпечення позову належним чином на підставі необхідних доказів не доведена, а також те, що зміст оскаржуваної ухвали взагалі не містить будь - яких обґрунтувань, з якими суд пов’язує необхідність застосування приписів статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає, що оскаржувана ухвала господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.01.2006р. підлягає скасуванню, оскільки початково була прийнята з порушенням норм процесуального права.
Таким чином, з урахуванням приписів статті 107 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає доводи заявника обґрунтованими, та такими що підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 66, 67, 1114, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Ухвалу від 23.01.2006р. господарського суду Автономної Республіки Крим у справі № 2-29/372 скасувати.
Касаційну скаргу СП ТОВ “Ценрінвест” задовольнити.
Головуючий Т. Дроботова
Судді Н. Волковицька
Л. Рогач