Справа № 160/854/13-к Провадження №11-кп/773/121/14 Головуючий у 1 інстанції:Шумський А.А.

Категорія:ч.1 ст.115,п.1,9,13 ч.2 ст.115 КК України Доповідач: Пазюк О. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2014 року м. Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Пазюка О.С.,

суддів - Клока О.М., Опейди В.О.,

секретаря судового засідання - Білоус І.Л.,

за участю прокурора - Лемещак Д.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

потерпілих - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_1 та його захисника - ОСОБА_2 на вирок Іваничівського районного суду від 14 січня 2014 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, неодруженого, з професійно-технічною освітою, непрацюючого, згідно ст..89 КК України раніше не судимого,

- засуджено за ч.1 ст.115 КК України - до 10 років позбавлення волі;

- за п.9,13 ч.2 ст.115 КК України - до 15 років позбавлення волі.

- На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді 15 (п'ятнадцяти) років позбавлення волі.

Запобіжний захід засудженому залишено попередній - тримання під вартою.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 17142,50 грн. у відшкодування спричиненої матеріальної шкоди, 1000 грн. за отриману правову допомогу та 30000 грн. у відшкодування спричиненої моральної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_3 задовольнено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 2700 грн. у відшкодування спричиненої матеріальної шкоди, 1500 грн. за отриману правову допомогу та 10000 грн. у відшкодування спричиненої моральної шкоди.

Вироком вирішено питання щодо речових доказів.

Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області, -

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком суду ОСОБА_1 засуджено за те, що він 19.07.2013 року близкьго 19.год.30 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у водоймі, яка розташована у с.Затурці Локачинського району Волинської області разом із ОСОБА_5 та ОСОБА_6 достовірно знаючи, що ОСОБА_5 не вміє плавати, стоячи по груди у воді разом з ним, свідомо припускаючи та передбачаючи можливість його утоплення кількома поштовхами обома руками в груди випхнув його на глибоку частину водойми в результаті чого потерпілий втопився.

Окрім цього, через не значний проміжок часу, та тому ж місці, ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, будучи особою, яка вчинила раніше умисне вбивство з непрямим умислом, з метою приховати вчинений ним вищевказаний злочин та уникнути відповідальності, маючи намір позбавити життя очевидця події ОСОБА_6 , який на момент вбивства стояв поруч із обвинуваченим, застосовуючи фізичне насильство кілька разів занурив його у воду та утримував там певний проміжок часу, від чого останній захлинувся та помер.

У поданій на вирок апеляції захисник засудженого ОСОБА_2 посилаючись на неповноту судового розгляду та невідповідністю висновків суду просить вирок Іваничівського районного суду від 14.01.2014 року відносно ОСОБА_1 скасувати, кримінальне провадження - закрити за відсутності в діях його підзахисного кримінального правопорушення.

Зокрема вказує, що судом належним чином не було з'ясовано мотив і мету злочину, оскільки потерпілий ОСОБА_5 та обвинувачений перебували до моменту вбивства у дружніх стосунках.

Окрім цього, в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження те, що через незначний проміжок часу ОСОБА_1 позбавив життя очевидця події ОСОБА_6

Вказує, що судом в основу винуватості ОСОБА_1 у вбивстві ОСОБА_6 покладено висновок експертиз №72 та 73 від 20.07.2013 року, однак не вказано чітко що смерть наступила від утоплення.

Засуджений ОСОБА_1 у поданій на вирок апеляції вказує, що судом не повно досліджено усі матеріали справи та не надано об'єктивної оцінки показанням свідка ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, міркування прокурора, пояснення обвинуваченого та його захисника, які просили апеляції задовольнити, а вирок суду скасувати, потерпілих, які просили вирок суду залишити без зміни, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції до задоволення не підлягають з наступних підстав.

Порушень в ході судового розгляду вимог кримінального процесуального законодавства, які могли бути підставою для скасування або зміни вироку суду, перевіркою матеріалів кримінального провадження не виявлено.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Засуджений своєї вини у скоєному не визнає, однак вказує, що був присутнім на водоймі у с.Затурці та бачив як потонули двоє осіб.

Доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 в інкримінованому злочині за обставин, встановлених судом, підтверджується:

показаннями свідка ОСОБА_7, який вказав, що 19.07.2013 року близько 15.00 год. він зустрівся разом зі своїми знайомими - ОСОБА_1, ОСОБА_10 та громадянином ОСОБА_5. Після розпиття у місцевому барі с.Затурці спиртних напоїв усі направились до водойми аби скупатись. ОСОБА_7 у своїх показанням стверджує, що бачив як ОСОБА_1 штовхав ОСОБА_5 та нагинав його у воду, після чого тіло останнього зникло під водою. Після невдалих пошуків тіла ОСОБА_5 між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 виник конфлікт.

ОСОБА_1 наніс декілька ударів ОСОБА_6 долонею лівої руки у голову, а саме - потилицю, а потім нагнув у воду тримаючи його так понад 2 хвилини часу. Такі дії повторював декілька разів, після чого повністю помістив чоловіка у воду і останній зник.

показаннями свідка ОСОБА_8, який підтвердив показання ОСОБА_7 та пояснив, що дійсно бачив як ОСОБА_1 втопив двох осіб на місцевому ставу у с.Затурці. При цьому зауважив, що коли ОСОБА_5 заходив у водойму, то акцентував у вагу ОСОБА_1 на те, що не вміє плавати. ОСОБА_6 при цьому знаходився за декілька метрів від ОСОБА_1 у воді. (т.1.а.с.75-78).

показаннями свідка ОСОБА_11, яка розповіла, що ввечері 19 липня 2013 року повернувся її син ОСОБА_12, який був дуже збуджений. На її запитання він розповів, що ОСОБА_1 втопив двох людей у с. Затурці Локачинського району(т.1 а.с.174-175).

показаннями свідка ОСОБА_9 згідно яких вбачається, що до неї ввечері 19 липня 2013 року приходили ОСОБА_1 та ОСОБА_8, які розповідали, що бачили як на ставку втопилися спочатку ОСОБА_5, а потім якийсь дід ОСОБА_6 (т.1 а.с.104).

показаннями свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14, які стверджують, що приблизно о 19 год. 30 хв. на березі ставка в с. Затурці вони виявили недалеко від дамби чоловічий одяг, один комплект, а у водоймі помітили труп чоловіка, про що відразу повідомили міліцію та швидку допомогу (т.1 а.с.83-90).

показаннями свідка ОСОБА_15, який пояснив суду, що він працює водолазом-рятувальником і в с. Затурці, разом із напарником виконували завдання по виявленню та підйомі двох чоловічих трупів. Через кілька хвилин від початку пошуків було знайдено труп чоловічої статі похилого віку, на відстані 2-х метрів від дамби, водозабору, в напрямку центру ставка. Через дві години пошуків навпроти місця, де вказували свідки, було виявлено ще один труп чоловічої статі (т.2 а.с.255-257).

Об'єктивність показань свідків, потерпілих про події на водоймі в с. Затурці Локачинського району стверджуються іншими дослідженими в судовому засіданні доказами:

протоколом проведення слідчого експерименту від 21.07.2013 року за участю свідка ОСОБА_8 (т.1 а.с.154-157), згідно якого підтверджуються показання свідка ОСОБА_8 щодо вищевказаних обставин, а саме - що перебуваючи на водоймі в с.Затурці ОСОБА_1 втопив двох людей, заштовхавши на глибину водойми ОСОБА_5, який не вмів плавати, та, застосувавши насильство - вдаривши декілька разів ОСОБА_6, який знаходився поряд у воді - втопив його

Аналогічні твердження підтверджено протоколом проведення слідчого експерименту від 21.07.2013 року за участю свідка ОСОБА_7 (т.1 а.с.164-167).

Протиріччя у показання свідка ОСОБА_8 та ОСОБА_7, на які посилається в апеляції захисник засудженого, спростовуються протоколами допиту даних свідків від 21.07.2013 року, де вони вказують, що свідчення про те, що ОСОБА_5 утонув з власної необережності, дані під час допиту 20.07.2013 року є неправдивими, оскільки напередодні ОСОБА_1 погрожував їм фізичною розправою і заборонив розповідати правду. Окрім того, свідки боялись за безпеку свого життя. (т.1 а.с.174-175, 176-177);

протоколом огляду місця події від 19 липня 2013 року (а.с. 3-8 Том № 1) та фототаблицями до нього з якого вбачається, що на березі водойми на відстані 117 метрів один від одного виявлено два комплекти чоловічого одягу, один з яких був з паспортом на ім'я ОСОБА_6 і знаходився неподалік від дамби.

протоколами огляду місця події від 20 липня 2013 року у яких засвідчено та оглянуто трупи ОСОБА_6 та ОСОБА_5 ( а.с. 22-27 та а.с. 111-117 Том № 1).

Твердження захисника ОСОБА_2 про те, що його підзахисний ОСОБА_1 не топив ОСОБА_6 спростовується показаннями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, даних на судовому слідстві, які підтвердили, що бачили, як ОСОБА_1 схопивши ОСОБА_6 за шию, тримав його під водою декілька хвилин; та показаннями експерта ОСОБА_16, який в суді першої інстанції підтвердив, що смерть ОСОБА_6 наступила від утоплення.

Посилання захисника ОСОБА_2 в апеляції про те, що смерть ОСОБА_6 могла наступити від значної кількості алкоголю в організмі або ж внаслідок того, що останній мав хвороби серцево-судинної системи, які згідно даних судово-медичної літератури могли б стати причиною смерті потерпілого не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в суді апеляційної інстанції, оскільки з висновку судово-медичної експертизи №72 від 20.07.2013 року вбачається, що смерть ОСОБА_6 наступила від механічної асфіксії внаслідок закриття дихальних шляхів водою про що свідчать рожево-синющі трупні плями, роздуті легені з вогнищами дисателектазів та нерівномірне кровонаправлення внутрішніх органів.

Окрім цього, експертизою встановлено, що на тілі ОСОБА_6 виявлено садна шиї,які виникли внаслідок дії твердих предметів, що підтверджено показаннями експерта ОСОБА_16, який в судовому засіданні розповів, що ушкодження виявлені на трупі ОСОБА_6 зокрема, садна шиї та синці правого плеча могли утворитись при силовому зануренні у воду від пальців рук та нігтів обвинуваченого і беззаперечно утворилися при житті ОСОБА_6 (т.2 а.с.277-280).

Окрім того, показаннями експерта, даних на судовому слідстві, спростовується твердження захисника засудженого про те, що смерть потерпілих могла наступити внаслідок сильного алкогольного сп'яніння. Так експерт вказав, що на момент смерті потерпілі перебували у стані витверезіння.

Відповідно до висновку експерта №73 від 20.07.2013 року - смерть ОСОБА_5 наступила від механічної асфіксії внаслідок закриття дихальних шляхів водою.

Висновки судово-медичної експертизи повністю співпадають з показаннями свідка ОСОБА_8 та ОСОБА_7 та підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вбивстві 2 осіб в ставку с.Затурці.

Із акту амбулаторної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи № 317 від 13 вересня 2013 року (а.с. 226-227 Том № 2) вбачається, що неповнолітній ОСОБА_8 виявляє ознаки інтелектуальної субнормальності. Психічний розвиток підекспертного дещо знижений, однак, з урахуванням індивідуально-психологічних особливостей та стану розумового розвитку, це не заважало йому правильно сприймати важливі по справі обставини, усвідомлювати зміст конкретної ситуації і її наслідки, та давати щодо цього вірні показання.

Із акту амбулаторної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи № 318 від 13 вересня 2013 року (а.с. 232-233 Том № 2) вбачається, що ОСОБА_7 не виявляє ознак хронічного психологічного захворювання, недоумства чи тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності.

Твердження захисника в апеляції про те, що у його підзахисного не було мотиву вбивства, колегія суддів вважає такими що не заслуговують на увагу, оскільки з матеріалів справи вбачається, що мотивом вбивства ОСОБА_5 був конфлікт, який виник між ними, а мотивом вбивства ОСОБА_6 було приховування злочину.

Враховуючи зібрані у справі докази у їх сукупності та доведеність вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину, колегія суддів вважає, що апеляції засудженого та його захисника не підлягає до задоволення.

При призначенні покарання ОСОБА_1 судом правильно враховано усі обставини, що впливають на покарання. Зокрема, суд враховує, що обвинувачений вчинив два особливо тяжких злочини, а також дані про особу обвинуваченого, те що хоча він і є особою згідно ст. 89 КК України не судимою на даний момент, однак він двічі притягувався до кримінальної відповідальності, по місцю проживання характеризується позитивно, проживає із батьками похилого віку.

Обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання суд не вбачає.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 404, 407, КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Іваничівського районного суду Волинської області від 14 січня 2014 року щодо нього - без зміни.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ України протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: