Справа № 407/848/14-ц
2/407/522/14
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 березня 2014 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області у складі:
головуючого - судді: Афанасьєва В.О.,
при секретарі : Лисенко Є.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Антрацит цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права власності на частку в спільному майні з виплатою грошової компенсації,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 про припинення права власності на частку в спільному майні з виплатою грошової компенсації.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що їм та відповідачу на підставі свідоцтва про право власності від 20 червня 2000 року виданого Антрацитівським державним комунальним підприємством технічної інвентаризації,за наказом від 20.06.2000 р. №682 належить квартира АДРЕСА_1, яка складається з двох суміжних житлових кімнат житловою площею 35,20 кв. м., загальною площею квартири 73,50 кв.м. в рівних частках по 1/3 за кожним. Відповідач є чоловіком ОСОБА_1 та батьком ОСОБА_2 Рішенням Антрацитівського міськрайонного суду від 03 листопада 2011 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано. Як встановлено цим судовим рішенням, їх сім'я фактично розпалася кілька років тому. Згідно акту комісії від 11 лютого 2014 року, завіреного Щотівською селищною радою, відповідач ОСОБА_3 не проживає за адресою своєї реєстрації по АДРЕСА_1 з 15 листопада 2013 року. В їх спільній квартирі проживають тільки позивачі, а також мати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Їх спільна квартира має дві житлові кімнати, інші приміщення є нежитлові. Спільне проживання та користування цією квартирою із відповідачем є неможливим, оскільки вони є особами різної з ним статі, кімнати прохідні, він для ОСОБА_1 є зовсім чужою людиною, зловживає спиртними напоями. Вони самостійно несуть витрати на утримання квартири, здійснюють поточний ремонт, відповідач в цьому участі не приймає. Оскільки майно є квартирою, то поділити в натурі це нерухоме майно неможливо. Та й частка відповідача в майні є незначною, і в натурі бути виділеною із улаштуванням окремої квартири, просто бути не може. Відповідач в квартирі не проживає, в тому числі і внаслідок неможливості спільного проживання. Вони вважають, що вартість цієї квартири, яка знаходиться в будинку барачного типу, з урахуванням її стану та цін на ринку нерухомості селища Щотове, складає десь 21000 грн., тому частка відповідача дорівнює 7000 грн., яку вони згодні сплатити відповідачу.
У судове засідання сторони не з'явилися надавши заяви про слухання справи за їх відсутності, позивачі заявлені позовні вимоги підтримують, відповідач позов визнає в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 20 червня 2000 року, що записано у реєстрову книгу №374/2 квартира розташована за адресою АДРЕСА_1 належить по 1/3 частині (а.ч.8). Відповідно до технічного паспорту на квартиру розташовану за адресою АДРЕСА_1 складається з двох житлових кімнат, кухні, коридору, встроєної шафи (а.с.9-10). Фактично в квартирі мешкають згідно довідки виконавчого комітету Щотівської селищної ради м.Антрацит Луганської області від 06.02.2014 року ОСОБА_1.
ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с. 11). Згідно акту від 11 лютого 2014 року ОСОБА_3 з 15 листопада 2013 року в квартирі за вищевказаною адресою не мешкає (а.с.12). Відповідно до розписки від 21 березня 2014 року ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 грошові кошти за 1/3 частину квартири розташованої за адресою АДРЕСА_1 та претензій до них не має (а.с.29)
Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання, або оспорювання.
Згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового права та інтересу.
Відповідно до ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти до свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні.
Згідно ч.1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Відповідно до ст.365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
На підставі вищевикладеного, оскільки позивачі відшкодували вартість 1/3 частки у власності на квартиру відповідача, який не має до них жодних претензій та визнає позов в повному обсязі, враховуючи, що його частка у спільному майні є незначною, тобто складає лише 1/3 частину в квартирі, яка складається з двох житлових кімнат, в яких мешкає три особи, а виділення в натурі 1/3 частки відповідача неможливе як і спільне володіння та користування майном, оскільки сторони є людьми різної статі та не пов'язані жодними стосунками, припинення права відповідача на частку у спільному майні не завдасть шкоди останньому, який не мешкає та не користується спірною квартирою, тому суд вважає за необхідне припинити право ОСОБА_3 на 1/3 частку в спільній частковій власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1 внаслідок виплати йому грошової компенсації вартості його частки у цьому майні в сумі 7000 грн. та визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на вищевказану квартиру в рівних частках по ? за кожною внаслідок припинення права власності ОСОБА_3 на 1/3 частку цієї квартири.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 174, 197, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 316, 319, 392, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд, -
ВИРІШИВ :
Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права власності на частку в спільному майні з виплатою грошової компенсації - задовольнити повністю.
Припинити право ОСОБА_3 на 1/3 частку в спільній частковій власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1 внаслідок виплати йому грошової компенсації вартості його частки у цьому майні в сумі 7000 грн.
Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1 в рівних частках по 1/2 за кожною внаслідок припинення права власності ОСОБА_3 на 1/3 частку цієї квартири.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Луганської області через Антрацитівський міськрайонний суд протягом десяти днів з моменту його проголошення.
Особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення надруковано у нарадчій кімнаті.
Суддя Антрацитівського
міськрайонного суду В. О. Афанасьєв