Справа № 2-1072/08 р.                                                           

РІШЕННЯ

                                                              ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

24 листопада 2008 року Зіньківський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - Дігтяр М.І., при секретарі П”явка Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Зіньків справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору купівлі -продажу нерухомого майна таким, що відбувся та про визнання права власності на нього, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд постановити рішення, яким визнати договір купівлі-продажу жилого будинку із господарсько-побутовими спорудами АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,57 га, розташованої на території Лютенсько-Будищанської сільської ради, Зіньківського району, Полтавської області, укладений у формі письмової розписки 17.10. 2008 року між ним і  ОСОБА_2, ОСОБА_3 - таким що  відбувся, та визнання за  ним  права власності на дане нерухоме майно.

Під час розгляду справи судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 17.10. 2008року, укладеного у формі письмової розписки, між позивачем, ОСОБА_1, з однієї сторони і відповідачами,  ОСОБА_2 та  ОСОБА_3, з іншої сторони, останні продали, а позивач купив жилий будинок із господарсько-побутовими спорудами АДРЕСА_1,  позначені колективним підприємством бюро технічної інвентаризації ″Інвентаризатор″ слідуючими літерами: А-1-жилий будинок, Б-літня кухня,  В-сарай, Г-сарай, г-сарай-прибудова, г-1-сарай-прибудова, Д-сарай, Е-сарай, Є-вбиральня, № 1-2-огорожа, №3 колодязь, - а також приватизовану земельну ділянку, площею 0, 57 га, розташовану на території

с. Лютенські Будища Лютенсько-Будищанської сільської ради Зіньківського району Полтавської області з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування  вказаного жилого будинку, господарських будівель і споруд, та для ведення особистого селянського господарства.

Договір купівлі-продажу вказаного нерухомого майна був укладений у формі письмової розписки, складеної власноручно  відповідачами ОСОБА_2 і ОСОБА_3, згідно якої  вони  одержали від позивача 25000 гривень в рахунок оплати цього майна, а відповідачі передали у власність позивача жилий будинок із господарсько-побутовими спорудами та земельну ділянку. Нотаріально договір купівлі-продажу вказаного нерухомого майна не було посвідчено, так як позивач і відповідачі про це не знали, а тому позивач вважав, що після оплати його вартості став власником цього майна , але як виявилося, не має змоги  розпорядитися належним йому майном, так як формально не є його власником, тому що  не посвідчений нотаріально договір купівлі-продажу нерухомого майна є недійсним, так як не дотримана вимога закону про нотаріальне посвідчення, як те передбачено ст.657 Цивільного кодексу України.

В даний час позивач із відповідачами також не має змоги нотаріально посвідчити вказаний договір купівлі-продажу нерухомого майна, таким що відбувся, або укласти новий, нотаріально посвідчений договір, тому позивач таким чином на законних підставах, юридично не може набути на нього права приватної власності, так як продавцями ОСОБА_2і ОСОБА_3 не було виготовлено документів, правовстановлюючих його власність із слідуючих причин: вказаний жилий будинок станом на 01.07.1990 року відносився до категорії колгоспного двору, головою якого був батько продавців ОСОБА_4, померлий ІНФОРМАЦІЯ_1, а членом колгоспного двору була мати продавців ОСОБА_5, померла ІНФОРМАЦІЯ_2. Після смерті батьків продавці є спадкоємцями їхнього майна, зокрема і  вказаних,  жилого будинку та земельної ділянки.  Незважаючи на це, продавці не мають змоги їх успадкувати, так як  право власності на будинок при  житті  батьків не було належним чином оформлено, частки кожному із них не виділені, правовстановлюючих документів на будинок не малося. Таким чином, вони не мали змоги продати позивачу вказане господарство через нотаріальну контору. Що стосується земельної ділянки, на якій розміщене господарство, то вони також не мали змоги продати  її окремо від будинку із господарсько-побутовими спорудами, так як згідно ст.377 Цивільного кодексу України, ст. 120 Земельного кодексу України, тільки при переході права власності на будинок переходить право власності на земельну ділянку, на якій він розміщений.

Після смерті батьків продавців, згідно ст. ст.1261, 1268  Цивільного кодексу України ( в редакції 2003 року), продавець ОСОБА_2є спадкоємцем за заповітом батька, належної йому 1/2 частини вказаного жилого будинку, так як померлий мав її на праві спільної сумісної власності подружжя, та земельної ділянки, розміром 0, 57 га, так як померлий приватизував одноосібно цю земельну ділянку. Крім цього, ОСОБА_2як спадкоємиця  першої черги за законом померлих батьків, має право на належну 1/4 частину половини жилого будинку померлої матері ОСОБА_5. Таким чином, ОСОБА_2є спадкоємицею 3/4 частин жилого будинку і земельної ділянки розміром 0,57 га, а ОСОБА_3 є спадкоємицею 1/4 частини жилого будинку.

Зважаючи на викладене, позивач не має змоги узаконити придбане нерухоме майно тільки за рішенням суду.

Факт того, що жилий будинок із господарсько-побутовими спорудами АДРЕСА_1 і земельна ділянка, площею 0, 57 га, розташована  на території с. Лютенські Будища, для будівництва і обслуговування вказаного жилого будинку, господарських будівель і споруд, та для ведення особистого селянського господарства, належали подружжю ОСОБА_4 і ОСОБА_5,  а після смерті їхнім дітям ОСОБА_2 і ОСОБА_3, та уже після того, як я уклав із останніми простий письмовий договір купівлі-продажу цього будинку і земельної ділянки, заплативши їм вартість цього нерухомого майна, та став проживати в цьому будинку, - це нерухоме майно повинно належати мені, підтверджується письмовою  розпискою про передачу продавцям грошей за будинок і земельну ділянку, довідкою Лютенсько-Будищанської  сільської ради  про статус колгоспного двору вказаного господарства, технічним паспортом на будинок, свідоцтвами про смерть ОСОБА_5 і ОСОБА_4,  заповітом останнього на ім'я  ОСОБА_2, свідоцтвами про народження і одруження ОСОБА_3, про народження та розірвання шлюбу ОСОБА_2

Фактично договір купівлі-продажу жилого будинку із господарсько-побутовими спорудами АДРЕСА_1 і земельної ділянки площею 0, 57 га , де ці будівлі розташовані,  укладений  між мною і відповідачами  ОСОБА_2та ОСОБА_3, укладений  у формі письмової розписки 17.10.2008 року, згідно якого  продавці передали мені  за 25000 гривень вказаний жилий будинок і земельну ділянку, - відбувся і є дійсним, а я набув на них права приватної власності. Я повністю сплатив  відповідачам кошти за будинок і земельну ділянку, проживаю в цьому будинку, роблю ремонт будинку і господарсько-побутових споруд.

На підставі викладеного та ст.ст.325,328,334,381,220 п.2 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.3,107,109, ЦПК України -, суд -

ВИРІШИВ:

Визнати договір купівлі-продажу жилого будинку із господарсько-побутовими спорудами АДРЕСА_1,  що позначені колективним підприємством Полтавське бюро технічної інвентаризації  ″Інвентаризатор″, слідуючими літерами : А-1 - жилий будинок, Б-літня кухня, В-сарай, Г-сарай, г-сарай-прибудова, г-1- сарай-прибудова, Д-сарай, Е-сарай, Є-вбиральня, №1,2 - огорожа, № 3 колодязь, - укладений у формі письмової розписки 17.10.2008 року між ОСОБА_1, з однієї сторони і ОСОБА_2 та ОСОБА_3, з іншої сторони, - таким що відбувся, а за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженцем с. Грабщина, Липоводолинського району, Сумської області, мешканцем с. Лютенські Будища, Зіньківського району, - визнати право приватної власності на вказаний жилий Будинок із господарсько-побутовими спорудами.

Визнати договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,57 га, розташованої на території с. Лютенські Будища, Лютенсько-Будищанської сільської ради Зіньківського району, Полтавської області, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку АДРЕСА_1, господарських будівель і споруд, та для ведення особистого селянського господарства за цією ж адресою, приватизованої ОСОБА_4, померлим ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії РЗ № 656898, виданого 23.12.2002 року Лютенсько-Будищанською сільською радою Зіньківського району, Полтавської області - укладений у формі письмової розписки 17.10.2008 року між ОСОБА_1, з однієї сторони і ОСОБА_2 та ОСОБА_3, з іншої сторони, - таким, що відбувся, а за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженцем с. Грабщина, Липоводолинського району Сумської області, мешканцем с. Лютенські Будища, Зіньківського району, - визнати право приватної власності на вказану земельну ділянку.

На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів після його проголошення, а апеляційну скаргу може бути подано на протязі 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, шляхом подання апеляційної скарги через Зіньківський районний суд, з одночасним направленням копії до апеляційного суду Полтавської області.

            Суддя: підпис

            З оригіналом згідно.

Рішення  вступило  в законну силу  04 грудня  2008 року

             Голова Зіньківського районного суду                                           М.І.Герасименко.