АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03110м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 березня 2014 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: судді-доповідача СтрижеусаА.М.,
суддів: Поліщук Н.В., Шкоріної О.І.
при секретарі: Лужецькій І.С.
за участю: представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ЄрьомінаО.В.
представника третьої особи Розова О.С.
розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_5 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 19 грудня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_5 до Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1», третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Столиця» про визнання права власності на квартиру, -
В С Т А Н О В И Л А:
Справа №756/13028/2013
№ апеляційного провадження:22-ц-796/2728/2014
Головуючий у суді першої інстанції: Скрипник О.Г.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М.
Позивач звернувся до суду з позовом до ПрАТ «Трест Київміськбуд-1», третя особа ПАТ «Страхова компанія «Столиця», про визнання права власності на квартиру.
Свої позовні вимоги мотивував тим, що 20 грудня 2010 року між ПАТ «Страхова компанія «Столиця» та ПАТ «Трест «Київміськбуд-1» було укладено договір бронювання № ГСЗ-4 корпус № 3 будинку № 6 по проспекту Героїв Сталінграду у м. Києві відповідно до умов якого сторони повинні були укласти договір купівлі-продажу вказаної квартири в строк до 10 квітня 2010 року, а ПрАТ «Столиця» перерахувати на рахунок відповідача грошові кошти у сумі, що дорівнює ста відсоткам квартири.
Позивач зазначив, що ПрАТ «Столиця» перерахував на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 981 720 гривень, що складає повну вартість квартири. Однак відповідач необхідні дії для посвідчення договору купівлі-продажу квартири не вчинив, договір купівлі-продажу не уклав.
У зв'язку з вищевикладеним, позивач просив визнати право власності на квартиру АДРЕСА_1.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 19 грудня 2013 року в позові ОСОБА_5 до Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1», третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Столиця» про визнання права власності на квартиру, відмовити.
Не погоджуючись з рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 19 грудня 2013 року, представником позивача ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу в якій він просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким визнати право власності на квартиру АДРЕСА_1 за позивачем ОСОБА_5
Зокрема посилається на те, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_5, представник третьої особи Розов О.С., який діє на підставі довіреності в інтересах ПрАТ «Страхова компанія «Столиця» підтримали доводи апеляційної скарги.
Представник відповідача Єрьомін О.В., який діє на підставі довіреності в інтересах ПрАТ «Трест Київміськбуд-1», проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, 25 березня 2011 року між ПрАТ «Трест Київміськбуд» та ПрАТ «Страхова компанія «Столиця» було укладено договір бронювання № ГСЗ-4 квартири АДРЕСА_1, відповідно до якого відповідач зобов'язувався закріпити за третьою особою та продати в майбутньому вказану вище квартиру. Пунктом 2 договору передбачено, що сторони зобов'язуються укласти договір купівлі-продажу майна у строк до 10 квітня 2011 року.
04 вересня 2013 року ПрАТ «Страхова компанія «Столиця» та ОСОБА_5: уклали договір відступлення права вимоги, відповідно до якого позивач набуває право, вимоги до ПрАТ «Трест «Київміськбуд-1», згідно договору бронювання квартири № ГСЗ-4 від 25 березня 2011 року.
Відповідно до п.2 вказаного договору, новий кредитор набуває право вимагати від боржника належного виконання зобов'язання - нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу майна, а саме: АДРЕСА_1.
З матеріалів справи вбачається, що третя особа перерахувала на рахунок позивача на; придбання квартири грошові кошти у сумі 981 720 гривень, що складає повну вартість квартири, проте відповідач договір купівлі-продажу спірної квартири не уклав, будь-які дії, пов'язані з оформленням права власності на квартиру не вчинив.
Пунктом 5 Договору бронювання визначено, що договір купівлі-продажу укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
В пункті 6 Договору бронювання зазначено, що інші умови купівлі-продажу майна, які не встановлені Договором бронювання, узгоджуються Сторонами у нотаріальному договорі купівлі-продажу квартири.
Отже, сторони взяли на себе зобов'язання підписати в майбутньому, в строк до 10 квітня 2011 року, договір купівлі-продажу зазначеної квартири, домовились про те, що майбутній договір купівлі-продажу укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації та домовились про те, що інші умови купівлі-продажу майна, які встановлені Договором бронювання, узгоджуються Сторонами у нотаріальному договорі купівлі - продажу квартири.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Згідно із ч.3 ст.640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.
Відповідно до ст.. 220 ЦК України, в разі недодержання сторонами вимоги про нотаріальне посвідчення : договору, такий договір є нікчемним.
Частиною 3 ст. 334 ЦК України встановлено, що право власності за договором, який - підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
В силу ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу квартири підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації і він є укладеним з моменту його державної реєстрації.
Оскільки договір купівлі-продажу спірної квартири нотаріально не посвідчений та державна реєстрація на квартиру не проведена, то суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів, вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність, а тому не можуть бути прийняті до уваги.
Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.
Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.
Відповідно до Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_5 - відхилити.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 19 грудня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Суддя-доповідач:
Судді: