ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2014 р. Справа № 876/2244/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого судді Шинкар Т.І.,

суддів Ільчишин Н.В., Пліша М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 представника ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 на ухвалу Монастириського районного суду Тернопільської області від 30 січня 2014 року про закриття провадження у справі за заявою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 до Управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі Тернопільської області про стягнення нарахованих і невиплачених сум пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

13.01.2014р. представник позивачів ОСОБА_1 звернувся в суд з заявою, просить стягнути з відповідача в користь кожного з позивачів невиплачену пенсію у сумі 1932,19 грн та стягнути з відповідача в користь ОСОБА_2 невиплачену пенсію дружини ОСОБА_14 в сумі 221,50 грн. Заяву обґрунтовує тим, що постановою суду від 01.03.2011р. зобов'язано відповідача починаючи з 18.08.2010р. нарахувати та виплачувати заявникам підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни». Згідно листа відповідача від 23.12.2013р. по рішенні суду проведено перерахунок пенсії. Вважає, що в силу вимог ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» спірні суми підлягають до стягнення.

Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 30 січня 2014 року провадження по справі за заявою закрито з підстав, що спір між тими сторонами про той самий предмет вже вирішено та постанова набрала законної сили. Як зазначено в ухвалі, даючи аналіз змісту заяви суд, виходячи з вимог ч.1 ст.2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» вважав, що позивачі фактично просять змінити спосіб виконання постанови суду. Проте в мотивувальній частині ухвали зазначає, що враховуючи прохальну частину заяви, позивачі просять винести судове рішення про стягнення з відповідача спірних сум, при цьому не заявляючи вимоги про зміну способу виконання рішення суду.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції від 30 січня 2014 року представник позивачів ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу зазначивши, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм процесуального права, неповністю досліджені обставини справи, просить зазначену ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Обгрунтовує апеляційну скаргу тим, що спір у справі №2-а-430/2011 був щодо нарахування і виплати підвищення до пенсії як дітям війни, а цей - щодо стягнення невиплачених конкретних сум пенсій відповідно до ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тому висновок суду, що позов заявлено на виконання постанови суду від 01.03.2011р. по справі №2-а-430/2011 не відповідає дійсності. Також не відповідає позовній заяві припущення суду про те, що позивачі просять змінити спосіб виконання рішення суду.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апелянта в їх сукупності, приходить до переконання, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з наступних підстав.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Судом встановлено, що постановою Монастириського районного суду від 01.03.2011 року позовні вимоги ОСОБА_14, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_15, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 задоволено. Дії відповідача визнано неправомірними та зобов'язано відповідача починаючи з 18.08.2010р. нараховувати та виплачувати позивачам підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та з урахуванням виплачених сум.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2012 року вищевказану постанову від 01.03.2011р. залишено без змін.

На виконання постанови суду від 01.03.2011р. відповідно до розпорядження Управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі Тернопільської області позивачам проведено нарахування до пенсії в сумі по 1932,19 грн., ОСОБА_14 в сумі 221,50 грн. та ОСОБА_15 нарахування не проведено у зв'язку із смертю.

Колегія суддів враховуючи вимоги апеляційної скарги зазначає, що представником позивача заявлено фактично позов, який викладений у формі заяви, а не у формі позовної заяви, як це передбачено ст.105 КАС України.

Позовні вимоги про стягнення невиплачених конкретних сум пенсій позивач обґрунтовує в контексті ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Аналізуючи подану апеляційну скаргу та заяву про стягнення нарахованих і невиплачених сум пенсій колегія суддів приходить до переконання, що представником позивача заявлені вимоги про вирішення публічно-правового спору, відмінного від того, що був предметом розгляду судом і щодо якого винесена постанова у справі №2-а-430/2011, яка набрала законної сили, предметом якого було зобов'язання нарахувати і виплатити спірні суми, а не їх стягнення.

В силу вимог п.4 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є така, що набрала законної сили постанова з того самого спору і між тими самими сторонами.

Слід зауважити, що закриваючи провадження у справі в порядку п.4 ч.1 ст.157 КАС України суд першої інстанції не дотримався вимог процесуального права, оскільки питання про відкриття провадження у справі у відповідності до вимог ст.107 КАС України суддею не вирішувалось.

Згідно п.3 ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання, що судом першої інстанції обставини у справі встановлено не правильно та не правильно застосовано норми процесуального права.

Доводи ж апеляційної скарги є обґрунтованими та спростовують висновки суду першої інстанції, що є наслідком апеляційну скаргу задовольнити, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції скасувати як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направленню справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 105, 107, 157, 160, 195, 197, 199, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 представника ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 задовольнити.

Ухвалу Монастириського районного суду Тернопільської області від 30 січня 2014 року про закриття провадження у справі по справі №603/28/14-а - скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі.

Ухвала є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Т.І. Шинкар

Судді Н.В. Ільчишин

М.А. Пліш