Судове рішення #36036363


Справа № 434/2518/14-ц

провадження № 2н/434/377/14

У Х В А Л А


28 березня 2014 року Артемівський районний суд м. Луганська в особі судді Труфанової М.О., вирішуючи питання про можливість відкриття наказного провадження за заявою Луганського міського комунального підприємства „Теплокомуненерго" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з теплопостачання,


встановив:


Заявник звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з боржника заборгованості за послуги з теплопостачання за період з 01.09.2008р. по 01.02.2014р. з урахуванням інфляційний нарахувань та трьох відсотків річних у розмірі 6530,43 грн. і судових витрат.

Суд, дослідивши заяву та додані до неї документи, приходить до наступного.

Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, в якому суддя у встановлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на підставі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Ст. 96 ЦПК України передбачає вичерпний перелік вимог, за якими може бути видано судовий наказ, зокрема: якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 100 ЦПК України суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, у разі якщо із заяви про видачу судового наказу вбачається спір про право.

Згідно Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором). Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що в заявлених вимогах вбачається наявність спору про право оскільки встановлено відсутність документів, які підтверджують виникнення права вимоги, зокрема письмового договору про надання житлово-комунальних послуг; інших письмових доказів, які підтверджують надання заявником послуг та отримання цих послуг боржником, які могли би бути підставою для видачі судового наказу, крім того зі змісту заяви вбачається, що заявником пропущено строк звернення до суду з даною заявою на застосування якого має право боржникє зазначене є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.96, 100, 293 ЦПК України, Постановою №14 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 року, суд -


У Х В А Л И В :


Відмовити Луганському міському комунальному підприємству „Теплокомуненерго" у прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з теплопостачання.

Роз'яснити заявнику наслідки відмови в прийнятті заяви, що унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник має право звернутись до суду з тими самими вимогами в порядку позовного провадження.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її отримання шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Луганської області через Артемівський районний суд м. Луганська.


Суддя М.О. Труфанова


















Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація