Справа № 407/1359/14-ц
2/407/657/14
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 березня 2014 року Антрацитівський міскрайонний суд Луганської області в складі:
головуючого судді Філіпенко Л. П.
при секретарі Щербак А.М.
розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до Іванівської селищної ради про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Іванівської селищної ради про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, в обґрунтування якого посилається на те, що він є спадкоємцем за заповітом, якій засвідчений секретарем Іванівської селищної ради 03 вересня 1999 року реєстр № 508, після смерті його діда - ОСОБА_2, з якім він мешкав з дитинства, цей заповіт не змінено, не скасовано. ОСОБА_2 на праві приватної власності відповідно до договору від 6 квітня 1956 року про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності, що нотаріально засвідчений Іванівською державною нотаріальною конторою 26 квітня 1956 року реєстр № 2423/1, належав житлової будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1, що підтверджується реєстраційною написом БТІ м. Красний Луч від 04 грудня 1979 року за № 1327 в реєстрову книгу № 10, але знаходиться ця реєстраційна напис на рішенні про відвід земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку, тобто ні на правовому документі, тому коли ОСОБА_1 після 6 - місячного строку після смерті дідуся звернувся до Антрацитівського районного нотаріуса з метою оформлення права власності на нього, так як він є єдиний спадкоємец, йому відмовили у цьому, та було рекомендовано звернутися в суд для визнання права на спадщину. Крім того, померлий ОСОБА_2 мав на праві приватної власності земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1, площею 0,1346 га для обслуговування житлового будинку та господарських будівель, що підтверджується Державним актом серії 1V -ЛГ № 010543, якій виданий на підставі рішення сесії Іванівської селищної ради від 18 вересня 1997 № 108/80 року, акт зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 1977. ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, його смерть зареєстрована виконкомом Іванівської селищної ради Антрацитівського району Луганської області 12 вересня 2001 року, актовий запис № 132. Позивач прийняв спадщину, оскільки фактично мешкає вже у цьому будинку. Той факт, що ОСОБА_1 фактично прийняв спадщину згідно ст.ст. 1261, 1268 Цивільного кодексу, дає йому підстави вважати себе власником цього житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами. Тому ОСОБА_1 просить визнати за ним право власності на спадщину за заповітом на житловій будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,1346 га для обслуговування цього житлового будинку та господарських будівель, які належали ОСОБА_2, що помер ІНФОРМАЦІЯ_1, як за єдиним його спадкоємцем за заповітом.
У судове засідання сторони не з'явилися, просять розглянути справу за їх відсутністю, ОСОБА_1 позовні вимоги підтримує, Іванівська селищна рада позов визнала (а.с. 33-34).
На підставі ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Судом досліджені всі докази, надані сторонами. Клопотань про витребування та дослідження по справі інших доказів до суду не надходило. Суд постановляє рішення на підставі доказів, наданих сторонами і досліджених в судовому засіданні.
Вирішуючи питання про обґрунтованість позову суд виходить з дезпозитивності прав сторін та того, що згідно зі ст. 10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюється судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об'єктивну неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. Прі дослідженні і оцінці доказів, встановлені обставини справи і ухвалення рішення суд незалежний від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб. Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши усі докази по справі в їх сукупності суд приходить до наступних висновків:
Дійсно, 25 квітня 1956 року рішенням виконкому Іванівської районної ради депутатів трудящих Луганської області ОСОБА_2 була виділена земельна ділянка під будівництво житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 (а.с.9). Потім був нотаріально засвідчений Іванівською нотаріальною конторою 26 квітня 1956 року реєстр № 2423/1 договір про надання в безстрокове користування ОСОБА_2 цей земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності (а.с.8). Назва вулиці була змінено на вул. Крупської у зв'язку з приєднанням с. Журавлівка до смт. Іванивка з 1 січня 1968 року (а.с. 26). Після цього у всіх документах - технічному паспорті (а.с.14-16), будинковій книзі (а.с.20-22), вказується адреса будинку - АДРЕСА_1. Рішенням виконкому Іванівської селищної ради Антрацитівського району від 26 жовтня 1978 року № 21 був затверджений акт про закінчення будівництва й введення в експлуатацію індивідуального домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 10).
За заповітом, якій засвідчений секретарем Іванівської селищної ради 03 вересня 1999 року реєстр № 508, ОСОБА_2, що мешкав за адресою АДРЕСА_1 на випадок своєї смерті зробив заповідальне розпорядження: усе свє майно, яке належатиме йому на день його смерті, а також житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 він заповідав ОСОБА_1. Це заповіт не скасовано (а.с.18)
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, його смерть зареєстрована виконкомом Іванівської селищної ради Антрацитівського району Луганської області 12 вересня 2001 року, актовий запис № 132 (а.с.8). Позивач мешкає в будинку за адресою АДРЕСА_1 (а.с.9), тобто фактично прийняв спадщину. Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцю з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), а відповідно зі ст. 1218 цього Кодексу до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, оскільки сукупність добутих у суді доказів вірогідно підтверджується їхня законність і обґрунтованість, є всі правові підстави для визнання за ним права власності на спадщину за заповітом на житловій будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,1346 га для обслуговування цього житлового будинку та господарських будівель, які належали ОСОБА_2, що помер ІНФОРМАЦІЯ_1, як за єдиним його спадкоємцем за заповітом, оскільки це право у нього є за законом, визнання права власності на спадщину не завдасть шкоди іншим особам та не порушить їх прав.
Керуючись ст.ст. 10,11,60,88,212-215 ЦПК України, ст.ст.16,328,392,1216,1268 ЦК України,
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Іванівської селищної ради про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ідентифікаційний код № НОМЕР_1, право власності в порядку спадкування за заповітом на
- житловій будинок за адресою АДРЕСА_1, "А" з сеньми "а", тамбуром "а1,б", загальною площею 31,7 кв.м., житловою площею 23,2 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами: літня кухня "Б" з тамбуром "б", сарай "В," душ "Г", погріб "Пг", уборна "у", колодязі "к,к1", № 1 -3 споруди,
- земельну ділянку площею 0,1346 га для обслуговування цього житлового будинку та господарських будівель, які належали ОСОБА_2, що помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Антрацитівський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь в справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Антрацитівського
міськрайонного суду Л. П. Філіпенко