Єдиний унікальний номер 248/5915/13-ц Номер провадження 22-ц/775/1554/2014

Головуючий у 1 інстанції Сташків Н.М.

Доповідач Шевченко В.Ю.

Категорія № 34

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2014р.

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Шевченко В.Ю.,

суддів: Агєєва О.В., Хейло Я.В.,

при секретарі Стрижак О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харцизького міського суду від 23 грудня 2013р. за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт» про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся із апеляційною скаргою на рішення Харцизького міського суду від 23 грудня 2013р., яким його позовні вимоги було задоволено частково. З Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт» (далі ПрАТ СК «Лафорт») на користь позивача стягнуто 15 787грн.50коп. страхового відшкодування, 896грн.65коп. - пені за прострочення його виплати, 229грн.40коп. - понесені витрати по сплаті судового збору та 1176грн. - понесені витрати за проведення судової автотоварознавчої експертизи. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, заявлених до ОСОБА_2, скасувати, в цій частині ухвалити нове рішення, яким стягнути з вказаного відповідача у відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, 4585грн.46коп., посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд зробив помилковий висновок про те, що оскільки позивач не здійснив ремонту належного йому транспортного засобу, на його користь підлягає стягненню лише сума завданих збитків з урахуванням ступеню зношеності транспортного засобу. При цьому суд не врахував, що чинне законодавство України не пов»язує право особи на відшкодування їй збитків у повному обсязі з проведенням ремонту пошкодженої речі. З урахуванням того, що позивач заявив вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, а не про стягнення вартості пошкодженого майна, суд повинен був виходити саме з вартості відновлювального ремонту транспортного засобу, яка складає 21 372грн.96коп.

Сторони в засідання апеляційного суду не з»явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином ( а.с.115-124).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню за наступних підстав.

Судом при розгляді даної справи встановлено, що 06 листопада 2012р. ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки ВАЗ 2107 державний реєстраційний номер НОМЕР_1, допустив порушення п.2.3,п.16.11 Правил дорожнього руху України, що призвело до зіткнення з автомобілем марки «Мерседес- Бенц», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, власником якого є ОСОБА_1 Згідно постанови Харцизького міського суду від 04 грудня 2012р. ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУАП. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована у ПрАТ «СК «Лафорт» згідно з Полісом обов»язкового страхування №АВ3240083 від 21.05.2012р. 09 листопада 2012р. ОСОБА_1 письмово повідомив страхову компанію про зазначену дорожньо-транспортну пригоду. 12 лютого 2013р. позивач надіслав до ПрАТ „СК „Лафорт" заяву про виплату страхового відшкодування. Проте страхова компанія не сплатило позивачу страхове відшкодування, рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування позивач не отримував. Відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи від 19 листопада 2013р. вартість відновлювального ремонту автомобіля без урахування коефіцієнту зносу складає 21 372грн.96коп., з урахуванням коефіцієнту зносу - 16 787грн.50коп. Вартість матеріальної шкоди складає 16 787грн.50коп. З урахуванням того, що розмір франшизи за полісом обов"язкового страхування складає 1000грн., яка була сплачена позивачу відповідачем ОСОБА_2, суд вирішив стягнути з ПрАТ „СК „Лафорт" на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 15787грн.50коп., а також пеню за прострочку виплати цього відшкодування у сумі 896грн.65коп.

Рішення суду в частині стягнення вказаних сум з ПрАТ „СК „Лафорт" не оскаржується, тому в цій частині в апеляційному порядку не переглядається.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 матеріальної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що ремонт пошкодженого транспортного засобу позивач не здійснив; розмір матеріальної шкоди, визначений згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи, становить 16 787грн.50коп., що є меншим, ніж встановлений договором страхування ліміт відповідальності, а тому дану шкоду має відшкодувати саме страхова компанія.

Такий висновок узгоджується з нормами матеріального права, які судом застосовано правильно.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 матеріальної шкоди, помилково виходив з того, що оскільки ремонт транспортного засобу проведено не було, підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_2 вартості відновлювального ремонту без урахування коефіцієнту зносу не має, є неспроможними.

Згідно вимог ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов"язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою ( страховим відшкодуванням).

Розмір матеріальної шкоди, визначений відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи, становить 16 787грн.50коп., що дорівнює вартості відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням коефіцієнту його зносу ( а.с. 73-75).

Відповідно до роз"яснень п.14 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013р. №4 „Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого вартості такого майна ( у разі відшкодування збитків).

Судом встановлено і це підтверджено матеріалами справи, що ремонт пошкодженого транспортного засобу позивачем на час розгляду справи не проведено. Доказів на підтвердження реальних збитків, тобто витрат на фактичне придбання позивачем нових вузлів, деталей, комплектуючих частин, які були б використані на відновлення автомобіля, під час розгляду справи не надано. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для стягнення з винної особи - відповідача ОСОБА_2 різниці між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням.

Зміст апеляційної скарги не дає підстав для встановлення неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. При вирішенні позовних вимог судом правильно визначений характер правовідносин між сторонами, вірно застосований закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано оцінку доводам сторін.

Відповідно до ч.1ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.307,308,313-315 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Харцизького міського суду від 23 грудня 2013р. залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий Судді