УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року грудня 21 дня. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого Безверхого О.М. суддів Матуса В.В., Моїсеєнко Т.М. з участю прокурора Кононенко К.М. захисника ОСОБА_1., ОСОБА_2. засудженого ОСОБА_3. потерпілого ОСОБА_4. представника потерпілого ОСОБА_5.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_3., захисника ОСОБА_1., потерпілого ОСОБА_4. на вирок Кролевецького районного суду Сумської області від 28 вересня 2006 року,
яким ОСОБА_3, мешканець м. Кролевець, Сумської області, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, -
засуджений за ст. 289 ч. 1 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців; за ст. 186 ч.І КК України до позбавлення волі строком на 1 рік.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, ОСОБА_3 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки.
Постановлено стягнути з ОСОБА_3. на користь: ОСОБА_6 - 200 грн. у відшкодування моральної шкоди; ОСОБА_4. - 2198 грн. 09 коп. у відшкодування матеріальної і 1000 грн. моральної шкоди, 310 грн. - за надання юридичної допомоги.
Постановлено стягнути з ОСОБА_3. судові витрати на користь держави в сумі 237 грн. 32 коп. за провадження експертиз по справі.
ВСТАНОВИЛА:
Вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним і засуджений за вчинення злочинів за наступних обставин.
06 січня 2002 року близько 22 години, ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля свого господарства по АДРЕСА_1, проник у кабіну автомобіля МАЗ-5335 державний номер НОМЕР_1, належного ОСОБА_4., і запустивши двигун почав рухатися. Не справившись з
Справа № 11-884 2006 р. Головуючий у 1-й інстанції Сіра Г.І.
Категорія ст. 289 ч. 1 КК України Доповідач Матус В.В
керуванням автомобіля та з'їхавши з дороги ОСОБА_3, забуксував в снігу, де й було виявлено автомобіль наступного дня. В результаті неправильної експлуатації автомобіля ОСОБА_3 було пошкоджено двигун автомобіля, в наслідок чого потерпілому ОСОБА_4. було заподіяно матеріальну шкоду в сумі 2198грн.
Крім того, 11 січня 2006 року близько 17 годин, ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в магазині «ПП ОСОБА_7» по АДРЕСА_2, в присутності сторонніх осіб, відкрито заволодів грошима продавця ОСОБА_6 в сумі 100 грн.
На вирок суду надійшли апеляції:
·засуджений ОСОБА_3 не оспорюючи фактичні обставини справи, просить вирок суду змінити, пом'якшивши призначене судом покарання.
·захисник ОСОБА_1. в поданій апеляції та доповненню до неї вказує, на те, що мети заволодіння транспортним засобом у ОСОБА_3. не було, тому в його діях відсутній склад злочину, передбачений ст.. 289 ч. 1 КК України, а висновки суду щодо пошкодження двигуна ОСОБА_3 викликають сумніви. Не вірно кваліфіковані і дії ОСОБА_3. щодо заволодіння грошима потерпілої ОСОБА_6, оскільки засуджений заволодів грошима шляхом обману. Тому просить вирок суду скасувати, постановивши новий, яким виправдати ОСОБА_3. за ст. 289 ч.І КК України, у зв'язку з відсутністю складу злочину, та перекваліфікувати його дії зі ст. 186 ч.І КК України на ст. 190 ч.І КК України, і пом'якшити призначене судом покарання, застосувавши ст. 75 КК України, відмовивши в задоволенні позовних вимог потерпілого ОСОБА_4.
·потерпілий ОСОБА_4 вказує, що суд безпідставно зменшив суму моральної шкоди, та безпідставно не стягнув на його користь 520 грн. матеріальної шкоди через розукомплектування автомобіля, 510 грн. вартості товарознавчого дослідження та 68 грн. сплати держмита за подачу позову у цивільному провадженні. Тому просить вирок суду в частині вирішення цивільного позову змінити, задовольнивши позовні вимоги у повному обсязі.
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_3., захисниківОСОБА_1 та ОСОБА_2. на підтримку апеляцій засудженого і захисника та їх заперечення проти апеляції потерпілого, потерпілого ОСОБА_4. та його представника на підтримку поданої апеляції і заперечення проти задоволення апеляцій засудженого і захисника, думку прокурора про залишення вироку без зміни, а апеляцій засудженого, захисника ОСОБА_1. та потерпілого ОСОБА_4. без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають виходячи з наступного.
Висновки суду про доведеність вини засудженого у незаконному заволодінні автомобілем МАЗ-5335 державний номер НОМЕР_1, належного ОСОБА_4., а також у відкритому викраденні грошей потерпілої ОСОБА_6, при викладених у вироку обставинах підтверджуються сукупністю зібраних по справі доказів які були детально проаналізовані судом і покладені в основу вироку.
Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що 06 січня 2002 року належний йому автомобіль із жомом під відвантаження його брат залишив у господарстві ОСОБА_3. Наступного дня брат повідомив, що автомобіль стояв у яру, а двигун виявився пошкодженим.
Свідок ОСОБА_4. підтвердив, що 06 січня 2002 року автомобіль МАЗ, який належав його брату ОСОБА_4. під відвантаження жому був залишений у господарстві ОСОБА_3., а із системи охолодження двигуна була злита вода та всі
Справа № 11 -8 84 2006 р. Головуючий у 1 -й інстанції Сіра Г.І.
Категорія ст. 289 ч. 1 КК України Доповідач Матус В.В
дверцята були замкнуті. 07 січня 2006 року він знайшов вказаний автомобіль в яру. В наслідок експлуатації без охолоджуючої рідини двигун був пошкоджений.
Показання потерпілого ОСОБА_4. та свідка ОСОБА_8. об'єктивно стверджуються і показаннями свідків ОСОБА_9., ОСОБА_10 і ОСОБА_11.
Не оспорюючи факт проникнення у кабіну автомобіля МАЗ, належного ОСОБА_4., запуск двигуна та виїзд на вказаному автомобілі, ОСОБА_3 пояснив, що він бажав лише відігнати автомобіль від дороги, але не мав наміру його угнати.
Але його показання спростовуються і показаннями свідка ОСОБА_12., який поясняв, що ОСОБА_3, будучі у нетверезому стані, пояснив, що хоче покататися і завів автомобіль МАЗ без допомоги ключів, та виїхавши, неподалеку застряв у снігу.
Показання потерпілого ОСОБА_4. та зазначених свідків, які вони давали протягом досудового і судового слідства, суд обґрунтовано поклав в основу вироку, вважаючи їх достовірними.
Показання ОСОБА_3., який стверджував, що намагався лише відігнати автомобіль із проїжджої частини дороги, заперечуючи факт незаконного заволодіння транспортним засобом, суд правильно визнав як спробу уникнути відповідальності за вчинене, і які спростовуються іншими добутими доказами, в тому числі й показаннями самого засудженого в ході досудового і судового слідства.
Доводи апеляції захисника ОСОБА_1., щодо безпідставності кваліфікації дій засудженого за ст.. 289 ч. 1 КК України, через відсутність мети ОСОБА_3. на заволодіння транспортним засобом є безпідставними і не ґрунтуються на законі, оскільки незаконне заволодіння транспортним засобом вважається закінченим злочином з моменту початку руху транспортного засобу і може вчинятися з будь-якою метою.
Пошкодження двигуна автомобіля МАЗ і завдання потерпілому ОСОБА_4. матеріальної шкоди стверджується як показаннями самого потерпілого, який поясняв, що рідина із системи охолодження двигуна автомобіля була злита, так і висновком комплексної авто-товарознавчої експертизи, яка підтвердила, що пошкодження двигуна автомобіля МАЗ виникли в наслідок роботи двигуна без охолоджуючої рідини.
Не заслуговують на увагу і доводи апеляції захисника засудженого про неправильність кваліфікації дій ОСОБА_3. за ст. 186 ч. 1 КК України і про необхідність перекваліфікації на ст.. 190 ч. 1 КК України, оскільки засуджений мав лише умисел на заволодіння грошима потерпілої шляхом обману.
Зокрема, потерпіла ОСОБА_6 пояснила, що ОСОБА_3 в магазині вирвав у неї купюру номіналом 100 грн., яку вона тримала в руках, перевіряючи справжність купюри 200 грн., яку їй передав засуджений. Після чого ОСОБА_3, утримуючи гроші, побіг, не реагуючи на її крик.
Показання потерпілої стверджуються і показаннями свідкаОСОБА_13.
Отже, обставини справи, встановлені в судовому засіданні, свідчать про те, що обман, який виявився у передачі потерпілій несправжньої купюри, є способом отримання доступу до грошей, а саме вилучення грошей відбувалося відкрито.
Тому, суд обґрунтовано кваліфікував дії ОСОБА_3. саме як відкрите заволодіння майном потерпілої ОСОБА_6
Отже, вірно встановивши обставини справи, місцевий суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_3. за ст.. 186 ч. 1, 289 ч. 1 КК України.
Покарання ОСОБА_3 призначено у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, даних про особу винного.
З урахуванням пом'якшуючих відповідальність обставин, суд призначив покарання, суд призначив покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті, застосувавши ст.. 69 КК України, і таке покарання відповідає вимогам закону, тобто є
Справа №11-884 2006 р. Категорія ст. 289 ч. 1 КК України
Головуючий у 1-й інстанції Сіра Г.І. Доповідач Матус В.В
необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3., та попередження вчинення ним нових злочинів, тому воно є обґрунтованим і справедливим.
За таких обставин, колегія судців не знаходить підстав до пом'якшення призначеного засудженому покарання і задоволення його апеляції та апеляції захисника.
Не заслуговують на увагу і доводи апеляції потерпілого про необхідність збільшення суми задоволеного цивільного позову.
Розв'язуючи цивільний позов потерпілого ОСОБА_4., суд цілком обґрунтовано частково задовольнив позовні вимоги, навівши відповідні мотиви прийнятого рішення.
Є безпідставними вимоги потерпілого про стягнення 520 грн. матеріальної шкоди за розукомплектування автомобіля, оскільки матеріали кримінальної справи щодо викрадення речей з автомобіля виділені слідчим в окреме провадження і обвинувачення в цій частині ОСОБА_3 не пред'являлося. Не заслуговують на увагу і доводи апеляції про стягнення на користь потерпілого витрат за провадження і складання актів авто товарознавчого дослідження спеціаліста і сплаченого держмита, що витікає із провадження по цивільній справі.
Розмір моральної шкоди, стягнутий на користь потерпілого, визначений судом виходячи з обставин справи, дій самого засудженого, із дотриманням вимог ст.. 1166, 1167 ЦК України, і підстав для задоволення апеляції потерпілого ОСОБА_4., колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Вирок Кролевецького районного суду Сумської області від 28 вересня 2006 року відносно ОСОБА_3 залишити без зміни, а його апеляцію, апеляцію захисника ОСОБА_1., потерпілого ОСОБА_4. - без задоволення.
Справа № 11-884 2006 р. Головуючий у 1-й інстанції Сіра Г.І.
Категорія ст. 289 ч. 1 КК України Доповідач Матус В.В
Головуючий О.М.Безверхиий