УХВАЛА Іменем України
2006 року грудня 21 дня колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Безверхого О.М.
суддів - Рунова В.Ю., Крамаренка В.І.
з участю прокурора - Матвієнка Є.Г. розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1. на вирок Сумського районного суду Сумської області від 25 вересня 2006 р., за яким
ОСОБА_1, мешканець ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимий : 1) 27.06.2002 р. Сумським районним судом Сумської області за ст.185 ч.З, 185 ч.2, 70 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.
Звільнений 21.12.2005 р. умовно-достроково на невідбутий термін 9
місяців 12 днів
засуджений :
· за ч.2 ст.121 КК України до позбавлення волі на строк сім років;
· за ст.395 КК України до арешту на строк шість місяців.
На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначене покарання у вигляді позбавлення волі на строк сім років.
На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднано покарання у вигляді шести місяців позбавлення волі за вироком Сумського районного суду Сумської області від 21.12.2005 р. і остаточно визначене покарання у вигляді позбавлення волі на строк сім років шість місяців.
За вироком ОСОБА_1, визнаний винним та засуджений за вчинення таких злочинів.
1) ОСОБА_1., будучи ознайомленим з постановою Сумського районного суду Сумської області від 19.05,2006 р. щодо встановлення відносно нього адміністративного нагляду на строк один рік та зазначеними у цій постанові обмеженнями, 07.06.2006 р. з метою ухилення від адміністративного нагляду виїхав з місця свого мешкання по АДРЕСА_2 без відповідного на те дозволу працівників міліції, чим порушив ст.9 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами звільненими з місць позбавлення волі».
2) 04.07.2006 р. близько 16-00 години ОСОБА_1., знаходячись у стані алкогольного сп'яніння в будинку АДРЕСА_1 під час сварки зОСОБА_2. завдав останній декілька ударів у різні частини тіла, після чого допоміг їй дійти до літньої кухні, розташованої на території вказаного домоволодіння. Перебуваючи у літній кухні, ОСОБА_1. знову завдавОСОБА_2. декілька ударів рукою по різним частинам тіла, внаслідок чого заподіяв останній тяжкі тілесні ушкодження, він яких 04.07.2006 р. близько 23-00 години потерпша померла.
В поданій апеляції та в доповненні до неї засуджений ОСОБА_1. вважає, що суд розглянув справу однобічно та упереджено і не врахував, що під час досудового слідства були допущені грубі порушення закону, його не було ознайомлено з матеріалами кримінальної справи,
Справа № 11-881 / 2006 р. Категорія ст.121 ч,2 КК України
Головуючий в 1-й інстанції - Степаненко О. А. Доповідач - Рунов В.Ю.
судом безпідставно було відхилено його клопотання про розгляд справи згідно ст.87-1 КПК, копію обвинувального висновку він отримав в суді за годину перед розглядом справи, тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_2., від яких би настала її смерть він не наносив і доказів його вини у справі не має. Крім того, вважає, що слідчим і судом було неогрунтовано відмовлено у задоволенні його клопотання про проведення судово-медичної експертизи щодо визначення його осудності, хоча з 1978 р. він перебуває на обліку в психдиспансер! і має тяжкі травми голови, а суд також не врахував наявність у нього пом'якшуючих покарання обставин. Просить скасувати вирок суду, а справу направити на додаткове розслідування.
Вислухавши доповідь судді, думку прокурора Матвієнка Є.Г. про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи поданої апеляції, колегія суддів вважає, що вказана апеляція засудженого ОСОБА_1. задоволенню не підлягає з таких підстав.
Висновки суду 1-ї інстанції про доведенність вини ОСОБА_1. у Вчиненні злочинів, передбачених ч,2 ст.121, ст.395 КК України, за обставин, викладених у вироку, відповідають матеріалам кримінальної справи та грунтуються на досліджених в судовому засіданні доказах.
Твердження засудженого ОСОБА_1. про те, що таких тілесних ушкоджень, від яких би настала смерть, він потерпілійОСОБА_2. не наносив, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки обставини вчинення ним даного злочину були ретельно досліджені та проаналізовані судом 1 -ї інстанції, всім наявним у справі матеріалам була дана належна оцінка, що знайшло своє відображення у вироку з наведенням відповідних мотивів.
Так, будучи неодноразово допитаним в ході досудового слідства, ОСОБА_1. повністю визнавав себе винним в умисному нанесенні потерпілійОСОБА_2. чисельних ударів та давав з цього приводу послідовні пояснення (а,с.23,97-98, 116,126, 127). При цьому, ОСОБА_1. 06.07.2006 р. написав також власноручно явку з повинною, в якій зазначив, що нанісОСОБА_2. близько 7 ударів кулаком правої руки в область голови, живота та спини (а.с. 14).
Крім того, в ході досудового слідства під час відтворення обстановки та обставин події 07.07.2006 р. (а.с.25-30) ОСОБА_1. детально розповів про обставини скоєння ним злочину, передбаченого ч,2" ст.121 КК України, та продемонстрував механізм нанесення ним ударів потерпілій ОСОБА_2. (куди саме, чим і скількі разів він наносив удари постраждалій).
В судовому засіданні під час розгляду справи ОСОБА_1. також повністю визнав себе винним у пред'явленому йому обвинуваченні, в тому числі у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, та показав, що в ході скарки наніс потерпілій ОСОБА_2. спочатку близько 4-х ударів, а потім ще близько 3-х ударів.
Вказані пояснення ОСОБА_1. об'єктивно узгоджуються з показами свідків ОСОБА_3., ОСОБА_4. та ОСОБА_5, висновком судово-медичної експертизи (а.с.103-104), а також з іншими доказами по справі викладеними у вироці, які суд 1-ї інстанції цілком обгрунтовано поклав в основу свого вироку.
З аналогічних підстав колегія суддів не може погодитись і з доводами засудженого ОСОБА_1. про те, що суд розглянув справу відносно нього однобічно та упереджено і не врахував, що під час досудового слідства були допущені грубі порушення закону, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи.
Також є голослівними і доводи засудженого ОСОБА_1. про те, що його не було ознайомлено з матеріалами кримінальної справи, т.я. перший раз останнього було ознайомлено з матеріалами кримінальної справи після закінчення досудового слідства при виконанні вимог ст.218 КПК України (а.с.140), а другий - після проголошення вироку відповідно до вимог ст.ст.88, 349 КПК України (ах. 178), про що маються його письмові відмітки.
Що стосується доводів засудженого ОСОБА_1. про те, що суд безпідставно відхилив його клопотання про розгляд справи згідно ст:87-1 КПК та про проведення судово-медичної експертизи щодо визначення його осудності, то колегія суддів не може прийняти їх до уваги, оскільки клопотання про повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу ОСОБА_1. не заявляв, а обов'язкове призначення експертизи для визначення психічного стану підсудного (підозрюваного, обвинуваченого) відповідно до вимог п.З. ст.76 КПК України передбачено лише при наявності у справі даних, які б викликали сумнів щодо його осудності.
Як було встановлено в ході судового слідства будь-які підстави для обов'язкового призначення судово-психіатричної експертизи у справі були відсутні.
Крім того, вбачається, що копію обвинувального висновку ОСОБА_1. отримав 11.09.2006 р. в СІЗО (а.с.155), а розгляд справи по суті було розпочато 13.09.2006 р. (а.с.160). При цьому в судовому засіданні ОСОБА_1. не заперечував щодо слухання справи саме 13.09.2006 p., оскільки з його слів він повністю ознайомився з обвинувальним висновком і додаткового часу на ознайомлення не потребує.
Покарання засудженому ОСОБА_1. призначено судом відповідно до вимог ст.65 КК України, в тому числі і з урахуванням обставин, що пом'якшують покарання, а тому доводи ОСОБА_1. з цього приводу не заслуговують на увагу.
На підставі викладеного, колегія суддів не знаходить будь-яких підстав для скасування вироку суду та задоволення апеляції засудженого.
Керуючись ст.ст.362, 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Вирок Сумського районного суду Сумської області від 25 вересня 2006 р. відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляцію - без задоволення.