УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2006 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Безверхого О.М.,

суддів - Олійника В.Б., Гончарова М.В.,

з участю прокурора - шульги Л.О.,

захисника - ОСОБА_1,

засудженого - ОСОБА_2.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_1 на вирок Охтирського міськрайонного суду Сумської області, від 28 вересня 2006 року, яким

ОСОБА_2, народившийся та мешкаючий:АДРЕСА_1, раніше не судимий, засуджений за ст. 286 ч. 1 КК України до покарання у виді арешту на строк 6 місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.

Стягнуто з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_3. 1738,41 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 3000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

За вироком суду ОСОБА_2 засуджений за вчинення слідуючого.

13 квітня 2006 року, близько 20 години 5 хвилин, ОСОБА_2, керуючи належним йому автомобілем „ВАЗ - 21099", державний номер НОМЕР_1, під час невеликого дощу та відсутності вуличного освітлення, рухаючись на зелений сигнал світлофору на перехресті вулиць Жовтнева та Червоноармійська в м. Охтирка в напрямку площі Леніна, проїжджаючи регульований пішохідний перехід, порушив вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху України, згідно якого, у випадку виникнення перешкоди чи безпеки для руху, які водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно прийняти заходи для зменшення швидкості, аж до повної зупинки транспортного засобу, чи безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, у зв'язку з чим здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3., яка перетинала дорогу не на пішохідному переході, а на відстані 4 - 3,6 м до переходу зліва на право відносно руху автомобіля під керуванням ОСОБА_2., в результаті чого ОСОБА_3. були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді закритого уламкового перелому середньої третини обох кісток правої гомілки зі зміщенням, перелому шийки лівої лопатки з незначним зміщенням, закритої черепно -мозкової травми, забою речовини головного мозку, забійно - рваної рани тім'яної області зліва великого розміру, які кваліфікуються як середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Справа  №   11-872

Категорія - 286 ч. 1 КК України

Головуючий у першій інстанції - Ковальова О.О. Доповідач - Олійник В.Б.

На вирок суду від захисника ОСОБА_1 надійшла апеляція в якій ставиться питання про зміну вироку з пом'якшенням призначеного покарання, шляхом визначення ОСОБА_2 покарання у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами.

Захисник мотивує свої вимоги тим, що суд, призначаючи ОСОБА_2 покарання, не врахував, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується, частково відшкодував завдані матеріальні збитки, а також те, що в дорожньо -транспортній пригоді, що сталася, є також вина, і пішохода ОСОБА_3.

Заслухавши доповідь судді щодо суті вироку та поданої апеляції, думку прокурора про залишення вироку суду без зміни, а апеляції без задоволення, думку захисника та пояснення засудженого про підтримку апеляції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.

Суд, давши аналіз дослідженим у судовому засіданні доказам у своїй сукупності, обгрунтовано дійшов до висновку про винність ОСОБА_2. в скоєному та вірно кваліфікував його дії за ст. 286 ч. 1 КК України.

Ці висновки суду не оспорюються ніким із учасників розгляду справи, в тому числі ні засудженим, ні його захисником.

З вказаних підстав не оспорюються і висновки суду щодо необхідності стягнення з засудженого ОСОБА_2. завданих ним своїми злочинними діями потерпілій ОСОБА_3. матеріальних та моральних збитків.

Матеріальні збитки, на час апеляційного розгляду справи, засуджений ОСОБА_2 відшкодував в повному обсязі, що свідчить про відсутність у засудженого ОСОБА_2. та його захисника мотивів оспорювання рішення суду про стягнення матеріальних та моральних збитків.

Колегія суддів вважає, що при призначенні покарання, судом були враховані ступінь вчиненого ОСОБА_2 злочину, його особа та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, в тому числі і ті пом'якшуючі покарання обставини на які посилається захисник в своїй апеляції про пом'якшення призначеного судом покарання.

Враховуючи вказані обставини, а також і наявність вини в ставшомуся потерпілої ОСОБА_3., суд призначив ОСОБА_2 покарання, яке не є самим тяжким, що передбачене санкцією ст. 286 ч. 1 КК України.

Колегія суддів знаходить призначене судом ОСОБА_2 покарання таким, що є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, у зв'язку з чим колегія суддів не знаходить підстав для його пом'якшення, а відповідно і для задоволення апеляції захисника.

Керуючись ст. ст. 366; 377 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Вирок Охтирського міськрайонного суду Сумської області, від 28 вересня 2006 року, відносно ОСОБА_2, - залишити без зміни, а апеляцію захисника ОСОБА_1 - без задоволення.

ГОЛОВУЮЧИЙ