АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 608/1808/13-цГоловуючий у 1-й інстанції Тесля О.П.
Провадження № 22-ц/789/379/14 Доповідач - Сташків Б.І.
Категорія - 37
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 березня 2014 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Сташківа Б.І.
суддів - Жолудько Л. Д., Костіва О. З.,
при секретарі - Матусів Ю.Б.
з участю сторін - апелянта ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, представника відповідача Горішньовигнанської сільської ради ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_6, представника третьої особи Доліби О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чортківського районного суду від 30 січня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Горішньовигнанської сільської ради Чортківського району, ОСОБА_5, третьої особи Чортківської районної державної нотаріальної контори про визнання заповіту дійсним, визначення частки в спільному майні подружжя та визнання права власності на спадкове майно, та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до Горішньовигнанської сільської ради Чортківського району, ОСОБА_1, третьої особи Чортківської районної державної нотаріальної контори про визнання заповіту недійсним,-
ВСТАНОВИЛА:
В липні 2013 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Горішньовигнанської сільської ради Чортківського району, ОСОБА_5, третьої особи Чортківської районної державної нотаріальної контори з вищезазначеним позовом. В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_8, який заповів все своє майно позивачу. Проте вказаний заповіт від 31 жовтня 2012 року був посвідчений сільським головою Горішньовигнанської сільської ради з порушенням вимог щодо його форми. Разом з тим позивач вважає, що заповіт відповідає справжній волі спадкодавця, а помилка сільського голови у незасвідчені підписів свідків є обставиною яка не залежала від його волі, а тому на підставі ст. 215 ЦК України просить визнати заповіт дійсним. Крім того, просить визнати частки у спільному майні подружжя, а саме за померлим ОСОБА_8 на 1/2 частку житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд по АДРЕСА_1, що складає 35,5/100 частки та 1/2 частки земельної ділянки площею 0,2204 га, що розташована на території Горішньовигнанської сільської ради Чортківського району, для обслуговування житлових та господарських будівель, ведення підсобного господарства, та просив визнати право власності ОСОБА_1 на зазначене спадкове майно після смерті ОСОБА_8
У жовтні 2013 року ОСОБА_5 Звернулась в суд з зустрічним позовом до Горішньовигнанської сільської ради Чортківського району, ОСОБА_1, третьої особи Чортківської районної державної нотаріальної контори про визнання заповіту недійсним,посилаючись на те, що оскільки заповіт посвідчений з порушенням вимог щодо його форми, а тому він є недійсним, що і підтвердив державний нотаріус Чортківської районної нотаріальної контори у своїй відповіді від 21 червня 2013 року.
Рішенням Чортківського районного суду від 30 січня 2014 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Горішньовигнанської сільської ради Чортківського району, ОСОБА_5, третьої особи Чортківської районної державної нотаріальної контори про визнання заповіту дійсним, визначення частки в спільному майні подружжя та визнання права власності на спадкове майно та в задоволені зустрічного позову ОСОБА_5 до Горішньовигнанської сільської ради Чортківського району, ОСОБА_1, третьої особи Чортківської районної державної нотаріальної контори про визнання заповіту недійсним - відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду змінити та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов, рішення суду в частині відмови у задоволенні зустрічного позову та просить в цій частині залишити без змін, посилаючись на порушення норм матеріального права.
Зокрема вказує на те, що складений заповіт відповідав волі спадкодавця, а допущена помилка при вчиненні посвідчувального нипису відносно свідків може бути випавлена, шляхом застосування положень ст. 217 ЦК України, якою встановлено що недійсність окремої частини правочину не має наслідкомм недійсності інших його частин і правочину в цілому.
Рішення суду в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 до Горішньовигнанської сільської ради Чортківського району, ОСОБА_1, третьої особи Чортківської районної державної нотаріальної контори про визнання заповіту недійсним не оскаржується.
У судовому засіданні апелянт ОСОБА_1 Та його представник вимоги апеляційної скарги підтримали з мотивів викладених в ній.
Представники відповідачів та представник третьої особи державний нотаріус Доліба О.В.вимоги апеляційної скарги заперечили, а рішення суду вважають законним та обгрунтованим.
Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників апеляційного розгляду справи, колегія вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних мотивів.
У відповідності до ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відмовляючи в задоволенні первісного позову, суд першої інстанції з врахуванням положень ст.1257 ЦК України, виходив з того, що заповіт ОСОБА_9 від 31 жовтня 2012 року був посвідчений сільським головою Горішньовигнанської сільської ради з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, а тому є нікчемний.
З даними висновками суду першої інстанції погоджується судова колегія апеляційної інстанції, оскільки вони достатньо мотивовані, підтверджені доказами наявними в матеріалах справи та відповідають вимогам закону.
Відповідно до вимог ст. 1251 ЦК України якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.
До заповітів, посвідчених посадовими, службовими особами, застосовуються положення ст. 1247 ЦК України.
Згідно приписами ч.1 ст. 1253 ЦК України на бажання заповідача його заповіт може бути посвідчений при свідках.
Як встановлено судом, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_8, що стверджується свідоцтвом про смерть серії І-ИД №149181.
Згідно заповіту від 31 жовтня 2012 року посвідченого Горішньовигнанською сільською радою Чортківського району Тернопільської області та зареєстрованого в реєстрі за № 102 , ОСОБА_8 все належне йому майно заповів ОСОБА_1
Як вбачається з листа державного нотаріуса Чортківської районної державної нотаріальної контори від 21 червня 2013 року щодо підтверження дійсності заповіту, визначення частки у спільному майні подружжя, визнання права власності на спадкове майно адресованому ОСОБА_1, що на пред'явленому державному нотаріусу заповіті ОСОБА_8 , який засвідчений в присутності свідків, посадовою особою не засвідчено підписи свідків. Замість форми посвідчувального напису згідно додатку №2 "Посвідчувальний напис на заповіті, посвідченому пи свідках на бажання заповідача" Порядку вчинення вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого наказом Міністерства Юстиції України 11 листопада 2011 року №3306/5, застосована форма посвідчувального напису згідно додатку №1 "Посвідчувальний напис на заповіті, записаному зі слів заповідача, що суперечить чиному законодавству", а тому заповіт від 31 жовтня 2012 року посвідчений Горішньовигнанською сільською радою Чортківського району Тернопільської області за реєстровим № 102 є нікчемний.
Відповідно до ч. 1 ст. 1257 ЦК України та ст. 37 Закону України "Про нотаріат" заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.
Виходячи з аналізу змісту норми ст. 1257 ЦК України нотаріальний порядок посвідчення угод це система послідовних дій нотаріуса (інших осіб, зазначених у ст. ст. 1251-1252 ЦК України), урегульованих нормами Закону України "Про нотаріат", направлених на захист прав та законних інтересів юридичних та фізичних осіб, з метою надання цим угодам юридичної вірогідності. А підставою нікчемності заповіту є порушення вимог щодо його форми та порядку посвідчення заповітів, що являють собою неврахування будь-яких імперативних вимог закону, підзаконних актів щодо складання заповіту.
Таким чином, нотаріальному посвідченню угоди передують певні дії нотаріуса щодо складення угоди, перевірки правоздатності та дієздатності осіб, що її укладають, їхнього дійсного волевиявлення тощо.
Згідно п.п. 2.4, 2.11 та Порядку вчинення вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого наказом Міністерства Юстиції України 11 листопада 2011 року №3306/5, при посвідченні заповітів та засвідченні справжності підпису на документах перевіряється справжність підписів осіб, які звернулись за вчиненням нотаріальної дії. Посвідчення заповітів, засвідчення вірності копій (фотокопій) документів і виписок з них, засвідчення справжності підпису на документах, видача дубліката посвідченого документа здійснюються шляхом вчинення посвідчувальних написів на відповідних документах, які підписуються посадовою особою органу місцевого самоврядування і скріплюються гербовою печаткою відповідного органу місцевого самоврядування (додатки 1 - 14).
Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п.п.13, 14 постанови «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» №9 від 6 листопада 2009 року, у зв'язку з недодержанням вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених статтями 218 та 220 ЦК України. Інші вимоги щодо визнання договорів дійсними, в тому числі заявлені в зустрічному позові у справах про визнання договорів недійсними, не відповідають можливим способам захисту цивільних прав та інтересів. Такі позови не підлягають задоволенню. Не допускається визнання дійсним заповіту, який є нікчемним у зв`язку з порушенням вимог щодо його форми та порядку посвідчення, оскільки норми глави 85 ЦК України не передбачають можливості визнання заповіту дійсним.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до абзацу ч.2 ст.215 ЦК України нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним лише у випадках, безпосередньо встановлених законом.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та порядку нотаріального посвідчення заповіту, що відповідно до вимог ст. 1257 ЦК України визнається підставою його нікчемності, наслідком якого є невиконання такого заповіту й виникнення у спадкоємців права спадкування за законом, а норми глави 85 ЦК України не передбачають можливості визнання заповіту дійсним, тому суд першої інстанції обгрунтовано відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання заповіту дійсним, у звязку з тим не підлягали до задоволення позовні вимоги про визначення частки в спільному майні подружжя та визнання права власності на спадкове майно.
Необгрунтоване є посилання апелянта на положення ст. 217 ЦК України, якою встановлено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідкомм недійсності інших його частин і правочину в цілому.
Так, стаття 1257 ЦК України є спеціальною нормою, яка спрямована на регулювання відносин щодо недійсності (нікчемності) заповіту, а тому саме вона має застосовуватись при розгляді справ за позовоми про недійснність заповіту. Положення ст. 217 ЦК України, яка встановлює, що недійсність окремої частини правочину не має наслідкомм недійсності інших його частин і правочину в цілому, висвітлена у вомогах ч.3 ст. 1257 ЦК України, про те, що недійсність окремого розпорядження у заповіті не має наслідком недійсності іншої його частини.
Відповідно, суд позбавлений можливості застосовувати наведені загальні норми глави 16 ЦК України при прийняті рішень про визнання заповіту недійсним.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини й правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Керуючись ч.1 п.1 ст. 307, ст.ст. 308; 313; 314; 317; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Чортківського районного суду від 30 січня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області Б.І. Сташків