Єдиний унікальний номер 261/3966/13-ц Номер провадження 22-ц/775/1755/2014

Головуючий в 1 інстанції: Владимирська І.М.

Категорія 27 Доповідач: Шевченко В. Ю.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«26» лютого 2014 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Шевченко В. Ю.

суддів: Агєєва О.В. , Янчук Т.О.,

при секретарі Стрижак О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Петровського районного суду м. Донецька від 19 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа: Кредитна спілка «Добробуд», про стягнення суми боргу,та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 та Кредитної спілки «Добробуд» про визнання кредитного договору недійсним,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення з них у солідарному порядку суми заборгованості по кредитному договору, посилаючись на те, що 27 червня 2008 року між ОСОБА_1 та КС «Добробуд» був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого, ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 20 000 грн. 00 коп. на 36 місяців під 24 % річних з кінцевим терміном повернення 27 червня 2011 р. 27 червня 2008 р. між КС «Добробуд» та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 167, згідно якого ОСОБА_2 взяла на себе зобов'язання відповідати в повному обсязі по зобов'язанням ОСОБА_1, які виникають з умов кредитного договору. Оскільки ОСОБА_1 зобов»язання за кредитним договором виконував неналежним чином, у нього утворилась заборгованість, яка станом на 04.08.2012 р. складає - 59 907 грн. 00 коп. 06 серпня 2012 р. між КС «Добробуд» та ОСОБА_4 був укладений договір відступлення права вимоги № 58, згідно якого первісний кредитор відступив, а новий кредитор набув вимоги за кредитним договором № КС-003353 від 27.06.2008р., укладеним з ОСОБА_1

ОСОБА_1 звернувся із зустрічним позовом, в якому просив визнати вказаний кредитний договір недійсним, посилаючись на те, що його умови є несправедливими в розумінні положень Закону України «Про захист прав споживачів». Крім того, КС «Добробуд», укладаючи з ОСОБА_1 кредитний договір, не мала відповідної ліцензії на надання фінансових послуг.

Рішенням Петровського районного суду м. Донецька від 19 грудня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_4 про стягнення суми боргу було задоволено, у в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 та КС «Добробуд» про визнання кредитного договору недійсним - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог ОСОБА_4 відмовити, зустрічний позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що суд, ухвалюючи рішення, не врахував те, що вини ОСОБА_1 у прострочці платежів по кредитному договору не має, оскільки по червень 2010 року він виконував свої обов'язки по даному договору. Проте в липні 2010 року не зміг здійснити черговий платіж по кредиту, так як керівництво КС «Добробуд» було затримано працівниками міліції, а розрахунковий рахунок КС «Добробуд» арештовано. До отримання копії позовної заяви ОСОБА_4 у суді ніяких повідомлень про поновлення діяльності КС «Добробуд» йому не надходило. Крім того, боржника та поручителя о наявності договору відступлення права вимоги від 06.08.2012 року між КС «Добробуд» та ОСОБА_4 не повідомлялось. Суд при визначенні суми заборгованості за кредитним договором не прийняв до уваги надані ОСОБА_1 квитанції на загальну суму 8200грн., які не були враховані ОСОБА_4 у наданих ним розрахунках. Крім того, положення п.7.1 кредитного договору, яким передбачена процентна ставка у розмірі 120% від суми кредиту у разі прострочки його сплати суперечать вимогам Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки є несправедливими та недійсними. Судом також не враховано те, що КС «Добробуд» в порушення діючого законодавства при видачі громадянам кредитів не мав ліцензії на здійснення цієї діяльності. Поза увагою суду залишилось і те, що на підтвердження своїх вимог ОСОБА_4 не надав оригіналу кредитного договору, укладеного між ОСОБА_1 та КС «Добробуд», у зв»язку з чим вважає заявлені ОСОБА_4 позовні вимоги недоведеними.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_3 доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

ОСОБА_4 та представник КС «Добробуд» заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив її відхилити та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 27 червня 2008 року між ОСОБА_1 та КС «Добробуд» був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 20 000 грн. 00 коп. на 36 місяців під 24 % річних з кінцевим терміном повернення 27 червня 2011 р. 27 червня 2008 р. між КС «Добробуд» та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 167, згідно якого ОСОБА_2 взяла на себе зобов'язання перед позивачем відповідати в повному обсязі по зобов'язанням ОСОБА_1, які виникають з умов кредитного договору.

Оскільки ОСОБА_1 зобов»язання за кредитним договором виконував неналежним чином у нього утворилась заборгованість, яка станом на 04.08.2012 р. складає - 59 907 грн. 00 коп., а саме: 20 000 грн. - розмір основного кредитного боргу (тіло кредиту), 7 896 грн.00 коп. - плата за користування кредитом за період з 04.06.2010 р. по 04.08.2012 р, 52 010 грн. 00 коп. - відсотки за користування кредитом.

06 серпня 2012 р. між КС «Добробуд» та ОСОБА_4 укладений договір відступлення права вимоги № 58, згідно якого первісний кредитор відступив, а новий кредитор набув вимоги за кредитним договором № КС-003353 від 27.06.2008р., укладеним з ОСОБА_1

Згідно з видатковим касовим ордером серії 12 АААА 211101 від 06.08.2012 р. з депозитного рахунку ОСОБА_4 була знята сума у розмірі 59 907 грн. 00 коп. для погашення боргу ОСОБА_1 перед КС «Добробуд».

Враховуючи встановлені по справі обставини та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_4 та стягнення з солідарно з відповідачів суми заборгованості у повному обсязі.

Проте повністю погодитись з таким висновком суду не можна, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною 3 ст.303 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права, які є обов»язковою підставою для скасування рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, 27 червня 2008р. з метою виконання зобов»язань ОСОБА_1 за кредитним договором між КС «Добробуд» та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 167. Відповідно до п.4.1 вказаного договору він набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до моменту припинення поруки з підстав, передбачених ст.559 ЦК України ( а.с.5).

Згідно із ч. 1 ст. 553, ч. 1 ст. 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно з ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Відповідно до умов укладеного між КС «Добробуд» та ОСОБА_1 кредитного договору, строк його виконання становить 36 місяців та діє до 27 червня 2011р. ( а.с.4).

Судом встановлено, що з вимогою про стягнення з поручителя ОСОБА_2 у солідарному порядку з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором кредитор звернувся у травні 2012р.

Таким чином, пропущено встановлений законодавством строк звернення з вимогою до поручителя, порука припинилася, у зв»язку з чим правових підстав для стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором не має.

За таких обставин, рішення суду в частині солідарного стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором підлягає скасуванню з підстав, передбачених п.4ч.1ст.309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог.

Висновки суду щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором та в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 про визнання кредитного договору недійсним є правильними, узгоджуються з матеріалами справи та відповідають нормам матеріального та процесуального права, які судом застосовані правильно.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що заборгованість за кредитним договором виникла не з вини боржника, якого не було повідомлено про відступлення права вимоги від КС «Добробуд» ОСОБА_4 , висновків суду не спростовують.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно зі ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено і це не заперечувалось сторонами, що КС «Добробут» відповідно до умов кредитного договору надала ОСОБА_1 кредитні кошти у сумі 20 000грн., однак боржник належним чином свої обов'язки за договором не виконав.

Крім того, не отримання ОСОБА_1 письмового попередження про відступлення права вимоги не позбавляє його від зобов»язання по сплаті заборгованості за кредитним договором, оскільки у судовому засіданні він мав можливість заперечувати проти вимог нового кредитора та надавати свої докази. Також, згідно вимог ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що позовні вимоги не доведені, оскільки позивачем не надано оригіналу кредитного договору, є неспроможними, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, первинні бухгалтерські, касові та договірні документи, що стосуються діяльності КС «Добробуд» вилучені працівниками міліції під час розслідування кримінальної справи відносно службових осіб цієї спілки та долучені до матеріалів кримінальної справи ( а.с.32). Крім того, той факт, що ОСОБА_1 отримав кредитні кошти за вказаним договором не заперечується самим боржником, який під час розгляду справи пояснив, що до червня 2010р. вносив платежі по кредитному договору. Вказані обставини також підтверджуються відомістю повернення кредиту ( а.с.7).

Доводи апеляційної скарги відносно того, що на час видачі кредиту КС «Добробуд» не мала ліцензії на здійснення фінансових послуг, у зв»язку з чим її діяльність не відповідає вимогам діючого законодавства, спростовуються матеріалами справи.

Так, згідно ліцензії Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, строк дії якої визначено з 15.05.2007р. по 15.05.2010р., видом діяльності, яким КС «Добробуд» відповідно до закону має право займатися, є надання фінансових послуг (а.с.86). Згідно п.2.2. Статуту КС «Добробуд», який зареєстрований у виконавчому комітеті Донецької міської ради 02.07.2007р., завдання кредитної спілки полягає у задоволенні потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг шляхом здійснення діяльності, передбаченої підрозділом 5 цього Статуту ( а.с.92).

Доводи апеляційної скарги відносно того, що суд дійшов до помилкового висновку про відсутність підстав для визнання кредитного договору недійсним, оскільки положення п.7.1 цього договору щодо збільшення розміру процентної ставки є несправедливими в розумінні положень Закону України «Про захист прав споживачів», на правильність висновків суду не впливають.

Частиною 1ст.627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 не заперечував факт укладення кредитного договору №КС-003353 від 27 червня 2008р., погодився з його умовами, що засвідчено підписами сторін, здійснював платежі по вказаному договору, не оспорюючи його умови (а.с.4).

Не можна погодитись і з доводами апеляційної скарги стосовно того, що судом першої інстанції безпідставно не були враховані квитанції, надані ОСОБА_1, про сплату ним в рахунок погашення кредиту 8200грн.

Ухвалюючи рішення, суд відповідно до вимог ст.212 ЦПК України дав належну оцінку цим доказам та дійшов до обґрунтованого висновку про те, що з них не вбачається за яким саме кредитним договором ОСОБА_1 сплачені кошти, оскільки у даних квитанціях відсутні підписи посадових осіб, які видавали вказані документи, у деяких не зазначені їх номери. Крім того, номери, вказані у квитанціях та суми оплат, не співпадають з відомостями, зазначеними у картці-рахунку №3761 по кредитному договору, укладеному з ОСОБА_1 ( а.с.43,123-129). Доводи апеляційної скарги в цій частині рішення суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.307,309,316 ЦПК України, апеляційний суд,

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Петровського районного суду м. Донецька від 19 грудня 2013 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_2 Юріївнина на користь Кредитної спілки «Добробуд» заборгованості за кредитним договором скасувати, у задоволенні цих позовних вимог відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Судді: