Справа № 22-ц-1673 2006р. Головуючий у 1-й інстанції ОсначС.В.
Категорія 40 Суддя-доповідач Ільченко О.Ю.
УХВАЛА
іменем України
21 грудня 2006 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області у складі:
головуючого - Смирнової Т.В.
суддів - Ільченко О.Ю., Ведмедь Н.І.
з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.
та осіб, які беруть участь у справі - позивача, його представника
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну cnpaEty за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Свеський насосний завод» на рішення Ямпільського районного суду від 26 вересня 2006 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Свеський насосний завод» про поновлення на роботі і оплату за час вимушеного прогулу, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням суду позов задоволено.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1.
Стягнуто з ВАТ «СНЗ» на користь ОСОБА_1. середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 2368 грн. 72 коп. Вирішено питання про судові витрати.
В апеляційній скарзі ВАТ «Свеський насосний завод» просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Апелянт вважає, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Апелянт зазначає, що суд не врахував того факту, що постанови профспілок про відмову в наданні згоди на звільнення необгрунтовані, а дисциплінарне стягнення накладено на ОСОБА_1 у строки, передбачені трудовим законодавством.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши рішення суду в межах доводів скарги, заслухавши заперечення проти скарги позивача, його представника, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає відхиленню, виходячи з таких підстав.
Задовольняючи позов, суд 1 інстанції обгрунтовано виходив з тих обставин, що звільнення позивачки відбулося з порушенням вимог діючого трудового законодавства.
Як вбачається із матеріалів справи , підставою для звільнення позивача з роботи став невихід ним на роботу 28.01. та 11.02. 2006 року, які є вихідними днями.
В той же час судом було встановлено, що згідно з наказом адміністрації, виданого за НОМЕР_1 були внесені зміни до режиму роботи підприємства з перенесенням робочих днів 3,4 січня 2006 року на 21 січня та 04 лютого . Однак зазначений наказ не був узгоджений з профкомом ( а.с. 81).
За таких обставин, частина працівників, в тому числі і позивач вийшли на роботу 3 та 4 січня 2006 року. Ці питання з'ясовувались на засіданні комісії по трудовим спорам 01.03.2006 року, де було запропоновано адміністрації оплатити позивачеві зазначені робочі дні ( а.с. 40), а із пояснень позивача вбачається, що ці дні були оплачені.
Крім того, адміністрацією заводу були внесені зміни до наказу НОМЕР_1 і наказами від 20.01.2006 за НОМЕР_3 та 03 березня 2006 року за НОМЕР_3 ( а.с. 13,14) були перенесені робочі дні 3 та 4 січня на 28.01. та 11.02 2006 року, відповідач не надав доказів, що з останніми наказами був ознайомлений позивач, а із пояснень свідка - ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2. вбачається, що він зазначені накази підписав пізніше, тобто після 11.02.2006 року ( а. с. 74).
Таким чином, вирішуючи питання про перенесення робочих днів, адміністрація сама допустила плутанину, тобто виносила декілька наказів, не узгоджуючи їх своєчасно з профкомом та не довела їх колективу підприємства.
Враховуючи ці факти, профком заводу та Сумський обласний комітет профспілки своїми постановами відмовили в дачі згоди відповідачу на звільнення позивача ( а.с. 4,41).
Доводи апелянта про те, що адміністрація не пропустила строк накладення дисциплінарного стягнення є такими що не заслуговують на увагу як за вищевикладених обставин та і з підстав що дисциплінарне стягнення було застосовано з порушенням місячного строку, оскільки ст. 148 УЗпП України чітко визначає строк накладення стягнень і той факт, що 11.03.2006 року був вихідним днем - не є підставою вважати, що цей строк не пропущено.
Судом 1 інстанції з цього приводу наведені переконливі висновки , з чим колегія суддів погоджується.
Суд повно і всебічно з'ясував обставини справи, а тому колегія суддів не знаходить підстав для скасування чи зміни судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307 ч.І п.1, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів:
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Свеський насосний завод» відхилити.
Рішення Ямпільського районного суду від 26 вересня 2006 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.