Справа №: 671/362/14-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2014 року Волочиський районний суд Хмельницької області в складі колегії трьох суддів:головуючої судді-Цермолонської Л.С.

суддів:Ніколової С.В.,Чорного С.Б

при секретарі - Ковальчук Т.В.

з участю прокурора - Вітрука В.В.

обвинуваченого - ОСОБА_3

потерпілих - ОСОБА_4 ОСОБА_5

захисника обвинуваченого- ОСОБА_32

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Волочиськ кримінальне провадження № 12013224010000589 відносно ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1,уродженця і жителя АДРЕСА_4, українця, громадянина України,освіта середня спеціальна,не працюючого,не одруженого,на утриманні неповнолітніх дітей не має,згідно ст.89 КК України раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч.1 ст.115 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 25 грудня 2013 року, в період часу із 23 години до 23 годин 50 хвилин,знаходячись у квартирі ОСОБА_6,що розташована за адресою: АДРЕСА_1,під час вживання алкогольних напоїв, спровокував суперечку із власником квартири ОСОБА_6 На зауваження ОСОБА_6, ОСОБА_3 заховав ніж до кишені,якого він мав при собі та вони схопивши один одного за одяг,попадали на підлогу і почали боротися. В ході боротьби ОСОБА_6 та ОСОБА_3 знову піднялися на ноги та відійшли один від одного на певну відстань. В подальшому ОСОБА_3 переслідуючи злочинний умисел, направлений на позбавлення життя ОСОБА_6,витягнув правою рукою із внутрішньої кишені своєї куртки ніж, штовхнув ОСОБА_6 на диван та усвідомлюючи небезпечність свого посягання,умисно з метою вбивства наніс один удар у ліву частину грудей ОСОБА_6,тобто в ту частину де знаходиться життєво важливий орган - серце. Від отриманих ран ОСОБА_6 помер на місці події. Своїми діями ОСОБА_7 завдав ОСОБА_6 тяжкі тілесні ушкодження,як такі,що небезпечні для життя в момент заподіяння і знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті ОСОБА_6

Обвинувачений ОСОБА_3 вини не визнав і показав,що про події 24 грудня 2013 року він добре пам'ятає як розпивали спирті напитки в квартирі ОСОБА_6,він ,ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9,як о 22 годині, двоє їх,крім ОСОБА_6 та ОСОБА_8,які залишилися на квартирі,ходили по горілку,а повертаючись з горілкою назад на квартиру ОСОБА_6 розпили її по дорозі з невідомим хлопцем. Коли прийшли на квартиру,ОСОБА_8 там не було,а ОСОБА_6 лежав на дивані і він подумав,що той спить. Підійшовши до нього,взяв його за груди, щоб підняти,але побачивши кров положив назад. В той час ОСОБА_9 побіг до сусідів викликати швидку допомогу,а він злякавшись, утік додому,де ретельно вимив руки від крові, а його матір замочила одежу в якій він був одягнений для прання.

Крім того,обвинувачений показав,що перед тим між 22 та 23 годинами між ним та ОСОБА_6 був конфлікт,під час якого вони боролися і падали на підлогу.

Вина обвинуваченого ОСОБА_3 повністю доведена зібраними та перевіреними в судовому засіданні доказами,які суд вважає достовірними.

Потерпілий ОСОБА_4 показав,що 25.12.2013 року йому стало відомо,що його брата ОСОБА_6 було вночі вбито у його власній квартирі. Обставини вбивства йому невідомі. Похоронами брата займався він зі своєю сім'єю. Він жив окремо від брата з 2006 року. Свій позов підтримує повністю та наполягає на суворій мірі покарання.

Потерпілий ОСОБА_5 показав,що про вбивство сина йому стало відомо наступного дня,25.12.2013 року. Цивільний позов підтримує повністю,наполягає на суворій мірі покарання.

Потерпілий ОСОБА_8.(щодо якого ухвалою суду по епізоду обвинуваченню ОСОБА_3 за ст. 125 ч.1 КК України,в умисному заподіянні легкого тілесного ушкодження ОСОБА_8, провадження по справі в цій частині закрито відповідно до ст. 284 ч. 7 КПК України, за відмовою від обвинувачення)показав, що 24 грудня 2013 року він знаходився на квартирі ОСОБА_6,так як останній тиждень він практично у нього жив. У ввечері він разом з ОСОБА_6,ОСОБА_9 та ОСОБА_3 розпивали спиртні напої. Що саме відбувалося на квартирі, він сказати не може, оскільки після випитого стан його здоров'я не дозволив йому бути активним,крім того,його рука знаходилася через перелом в гіпсу. Те що було галасливо, вигуки, крики в кімнаті-для нього це було звично, він дивився в телевізор і на нього з присутніх ніхто не звертав уваги. Коли ОСОБА_6 і ОСОБА_3 почали шарпатися,а потім боротися,він вийшов з кімнати,а потім пішов з квартири,тому нічого не бачив.

Свідок ОСОБА_9 показав,що під час розпивання спиртних напоїв, в квартирі ОСОБА_6 між ним та ОСОБА_3 виникла суперечка,з приводу того,що він зробив зауваження для ОСОБА_3, щоб не кричав. Між ними виникла штовханина,під час якої він побачив ,що з лівої сторони внутрішньої кишені куртки ОСОБА_3 виглядає лезо ножа,але звідки він його взяв йому не відомо. Потім ОСОБА_6 та ОСОБА_3 стали боротися і попадали на підлогу. На підлозі вони знаходилися деякий час, і згодом один одного підтримуючи за одяг почали підніматися з підлоги, і впали на диван, вірніше ОСОБА_3 впав на ОСОБА_6 і в той час він побачив,що ОСОБА_3 дістав правою рукою з внутрішньої кишені куртки ніж,яким наніс один удар по туловищу з лівої сторони ОСОБА_6,від чого останній ліг на ту сторону куди прийшовся удар. Зрозумівши, що ОСОБА_3 спричинив для ОСОБА_6 тілесні ушкодження він побіг до сусідньої квартири, які викликали швидку допомогу. Де поділися з квартири ОСОБА_3 та ОСОБА_8, яких він залишив, йому невідомо. Коли приїхали працівники швидкої допомоги,тоді він впевнився,що ОСОБА_6 помер.

Свідок ОСОБА_10 - матір обвинуваченого на підставі ст.63 Конституції України відмовилася від давання показань.

Свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 показали,що загиблий ОСОБА_6 проживав в сусідній квартирі. Практично кожний день з квартири доносилися п'яні крики,нецензурна лайка,шум від перекидання меблів і взагалі гучних рухів людей,які перебували там. Вночі з 24 на 25 грудня 2013 року до їх квартири постукав молодий хлопець і попросив викликати швидку допомогу,пояснивши при тому,що ОСОБА_13 стало погано і він втратив свідомість. Про обставини вбивства ОСОБА_6 їм нічого не відомо,хоча в цей вечір в його квартирі було також шумно і неспокійно. Але оскільки це було майже щодня то ніхто не звертав уваги. Про те,що вбито ОСОБА_6 їм стало відомо на другий день.

Свідок ОСОБА_14 показала,що в ніч з 24 на 25 грудня 2013 року вона чергувала на швидкій допомозі. Десь на початку першої години ночі вони отримали виклик на "102" про те,що ОСОБА_6 стало погано, а може навіть він і помер.Коли зайшли на квартиру,труп лежав на дивані,пульс не відчувався. Уже при поверховому огляді було виявлено колото - різану рану на грудній клітці в області серця. Крім трупа,в квартирі знаходився ще молодий чоловік, який пояснив,що в квартирі був ще один чоловік,який пішов.

Свідки ОСОБА_15,ОСОБА_16 показали,що 24.12.2013 року,в квартирі ОСОБА_6,що знаходиться на поверх вище,було чути крики,лайку,падіння предметів,хоча це практично так відбувалося щодня. Завжди приходили незнайомі люди,де в квартирі розпивали спиртні напої. Про вбивство ОСОБА_6 вони взнали на другий день від працівників міліції.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні підтвердила той факт,що ОСОБА_3,якого вона впізнала по фотографії,яку показали працівники міліції, разом з ОСОБА_9 купляв в магазині,в якому вона торгує, в денний період 24.12.2013 року, продукти харчування і горілку.

Про те,що ОСОБА_6, в день 24.12.2013 року з невідомим їй хлопцем йшов зі сторони пункту приймання металолому підтвердила свідок ОСОБА_18

Свідок ОСОБА_19 показала,що вони з ОСОБА_20 сусіди. Він спокійний, урівноважений,добрий хлопець. Характеризує його посередньо.

Свідок ОСОБА_21 показав, що незадовго до вбивства ОСОБА_6, йому ОСОБА_22 повідомив, що ОСОБА_3 порізав ножем йому руку. Як і при яких обставинах сказати не може. Чи носив раніше ОСОБА_3 з собою ножа йому невідомо.

Даний факт в судовому засіданні також підтвердили свідки ОСОБА_23 та ОСОБА_24

Свідок ОСОБА_13 показав, що декілька місяців назад в нього вдома розпивали з ним горілку ОСОБА_3,ОСОБА_22, ОСОБА_9Під час розпивання ОСОБА_3 став розмахувати ножем, ОСОБА_9 хотів його зупинити,але це йому не вдалося. Тоді за лезо ножа схопив ОСОБА_22, щоб відібрати ножа,однак ОСОБА_3 різко потягнув ножа за рукоятку, порізавши ОСОБА_22 пальці.

Свідок ОСОБА_25 показав, що він був понятим при проведенні слідчого експерименту з свідком ОСОБА_9, який добровільно і послідовно в деталях розповів і показав, що відбувалося на квартирі ОСОБА_6 ввечері 24 грудня 2013 року, як ОСОБА_3 боровся з ОСОБА_6,як наніс йому удар ножем в грудну клітку в область серця. При цьому будь-якого тиску на нього не було.

Свідок ОСОБА_26 показав, що він працює начальником СКР Волочиського РВ УМВС і в ході досудового розслідування по означеному кримінальному провадженні він виконував доручення в частині допиту свідків. При допиті свідка ОСОБА_13, останній давав добровільно без примусу послідовні показання, які заносилися до протоколу допиту свідка від 18.01.2014 року. При цьому той був тверезий, без будь - яких ознак алкогольного сп'яніння.

Свідок ОСОБА_27, сусідка загиблого показала,що близько 00 години ночі з 24 на 25 грудня 2013року до ОСОБА_6 викликали швидку допомогу.

Свідок ОСОБА_28 показала,що 19.12.2013 року,після обіду,коли вона перебували вдома,а чоловік кудись вийшов, через декілька хвилин в квартиру забіг ОСОБА_3 напідпитку,спитав за ОСОБА_29,почав погрожувати і заганяти її ножем в кут кімнати, приставляючи ножа до грудей. Дії ОСОБА_3 вона сприйняла як реальну загрозу своєму здоров'ю. Через дві-три хвилини зайшли ОСОБА_9,ОСОБА_22 та її чоловік ОСОБА_29,який вибив ножа з рук ОСОБА_3 і вони всі разом припинили його протиправні дії. Після цього ніхто з присутніх не говорив,що ОСОБА_3 вчинив цей напад на неї жартома. На другий день приходив ОСОБА_3 просив у неї пробачення, пояснюючи свої дії вживанням алкоголю. 24.12.2013 року вона з ОСОБА_29 зранку прийшли до ОСОБА_6 у якого був ОСОБА_8,поговорили і пішли. Ввечері були в себе вдома і більше до ОСОБА_6 не заходили.

Свідок ОСОБА_29 показав, що 24.12.2013 року, разом з ОСОБА_30 вони заходили до ОСОБА_6, побувши там деякий час пішли додому і до нього в цей день більше не заходили.

Про зловживання обвинуваченим ОСОБА_3 спиртними напоями,що призводили його до нестійкості емоційних реакцій,зниження контролю поведінки,запальності свідчать показання свідка ОСОБА_22,дані в судовому засіданні. Свідок ОСОБА_22 зокрема показав,що він часто розпивав з ОСОБА_3 спиртні напої,після чого ОСОБА_3 ставав агресивним,в нього завжди появлявся ніж,яким він міг розмахувати перед обличчям оточуючих.

Із протоколу огляду місця події від 25.12.2013 року вбачається, що в квартирі АДРЕСА_2 було виявлено труп ОСОБА_6

( т.1 а. с. 14 -30 )

Згідно протоколу огляду від 25.12.2013 року вбачається,що з квартири АДРЕСА_4 з помешкання ОСОБА_3 вилучені одяг: куртку чорного кольору,джинси синього кольору,светр молочного кольору та зимове взуття.

( Т.1 а.с. 52-53 )

Під час проведення слідчого експерименту від 25 грудня 2013 року з участю свідка ОСОБА_9 останній добровільно і послідовно розповів про події, що передували вбивству ОСОБА_6 та деталі нанесення удару ножем ОСОБА_3 ОСОБА_6 в область грудної клітки 24 грудня 2013 року, що також ним було підтверджено в судовому засіданні.

(т. 1 а.с. 72-78 )

За висновком судово-медичної експертизи № 116 від 07.02.2014 року у ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження - у вигляді проникаючої колото - різаної рани грудної клітки,перекарду та серця, які могли виникнути від одноразової дії якогось твердого плоского травмуючого предмету чи знаряддя,що має колюче -ріжучі конструктивні властивості характерні для ножа із однобічним гострим клинком,який має недеформоване,гострокутне вістря,одне гостре лезо та тупий-"П" подібної форми,на його поперечному перерізі,"обушок".Проникаючі колото-різані поранення за своїм характером мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень як такі, що небезпечні для життя в момент заподіяння (завдання) і знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті.

Колото -різане поранення грудної клітки,з ушкодженням перекарди та серця,різана рана на передпліччі та садно на лівій кисті могли виникнути в короткий проміжок часу між їх утворенням,незадовго до моменту настання смерті,можливо в час та за обставин, що вказані в постанові про призначення судово-медичної експертизи.

Смерть потерпілого могла настати біля десяти годин до проведення даної експертизи трупа в морзі (09 год 50 хв. 25.12.2013 року).

Відсутність вертикальних потоків від колото-різаної рани на грудній клітці, відсутність слідів крові на нижче розрашованих від рани ділянках тіла та одягу, вказують на те, що в момент їх заподіяння потерпілий скоріш за все перебував у горизонтальному чи близькому до такого положення.

Через важкість отриманого проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки з ушкодженням серця, врятувати життя потерпілого ОСОБА_6, навіть за умови своєчасного надання кваліфікованої допомоги, було неможливо.

Будь-яких слідів (в тому числі слідів волочіння) на одязі та тілі трупа ОСОБА_6, які б могли свідчити про переміщення його тіла не виявлено.

Зважаючи на важкість отриманого колото-різаного поранення грудної клітки з пошкодженням серця,виключається можливість його самостійного пересування чи вчинення потерпілим якихось активних дій ( в тому числі спрямованих на самооборону).

(т.2 а.с. 47-50)

За висновком судово - медичної експертизи №245 від 30.12.2013 року у ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у вигляді двох подряпин на внутрішній поверхні лівого променево - зап'ясного суглобу,які могли виникнути від дії гострого краю,якогось твердого предмету (предметів) з обмеженою контактуючою поверхнею,якими могли бути і нігті рук людини. Вищевказані подряпини мають давність утворення близько чотирьох діб до моменту проведення судово - медичної експертизи і за своїм характером відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

(т.2 а.с. 36)

За висновком судово-імунологічної експертизи № 74 від 11.02.2014 року,кров з трупа ОСОБА_6 відносяться до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВО.

Кров ОСОБА_3 відноситься до групи А з ізогемаглютинінами анти-В,з супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВО.

Кров ОСОБА_9 відноситься до групи А з ізогемаглютинінами анти-В,з супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВО.

Кров ОСОБА_8 відноситься до групи В з ізогемаглютинінами анти-А,з супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВО.

На куртці (об'єкти № 1-12),доставленій на дослідження,знайдена кров людини,при визначені групової належності якої виявлені антигени В і Н. Отже ,ця кров може належати особі(особам) в крові якої (яких) містяться антигени В і Н.,в тому числі і ОСОБА_8 Виключити в цих об'єктах домішки крові ОСОБА_6,в якій міститься антиген Н ,не являється можливим.

( т.1 а.с. 189-191 )

За висновком судово- імунологічної експертизи №73 від 11.02.2014 року кров з трупа ОСОБА_6 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерелогічною системою АВО.

Кров ОСОБА_3 відноситься до групи А з ізогемаглютинінами анти-В за ізосерологічною системою АВО.

Кров ОСОБА_9 відноситься до групи А з ізогемаглютинінами анти-В за ізосерологічною схемою АВО.

На штанах джинсових (об'єкт №4),доставлених на дослідження,знайдена кров,видова належність якої не встановлена, в зв'язку з малою кількістю білка крові (зі слів слідчого штани були випрані).

(т.1 а.с. 195-196)

За висновком судово-імунологічної експертизи №72 від 03.02.2014 року кров з трупа ОСОБА_6 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А ,анти - В за ізосерелогічною системою АВО.

Кров ОСОБА_3 відноситься до групи А з ізогемаглютинінами анти-В за ізосерологічною системою АВО.

Кров ОСОБА_9 відноситься до групи А з ізогемаглютинінами анти-В за ізосерологічною схемою АВО.

На светрі,який вилучено із помешкання ОСОБА_3,доставленому на дослідження,слідів крові не знайдено.

(т.1 а.с. 200)

За висновком судово - імунологічної експертизи № 75 від 05.02.2014 року кров з трупа ОСОБА_6 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерелогічною системою АВО.

Кров ОСОБА_3 відноситься до групи А з ізогемаглютинінами анти-В за ізосерологічною системою АВО.

Кров ОСОБА_9 відноситься до групи А з ізогемаглютинінами анти-В за ізосерологічною схемою АВО.

На черевиках (об'єкт № 1-2),доставлених на дослідження,слідів крові не знайдено.

(т.1 а.с.204 -205)

За висновком судово - імунологічної експертизи №78 від 15.01.2014 року кров ОСОБА_8 відноситься до групи В з ізогемаглютинінами анти-А за ізосерологічною системою АВО.

(т.1 а.с.209)

За висновком судово -імунологічної експертизи № 77 від 15.01.2014 року кров ОСОБА_9 відноситься до групи А з ізогемглютиновим анти -В за ізосерологічною системою АВО.

( т.1 а.с.213)

За висновком судово-імунологічної експертизи № 68 від 05.02.2014 року в змивах, зроблених із рук ОСОБА_3 об'єкти (№№1, 2), доставлених на дослідження, слідів крові не знайдено.

(т. 1 а.с. 230, 231)

За висновком судово - імунологічної експертизи № 76 від 23.01.2014 року кров з трупа ОСОБА_6 відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВО.

Кров ОСОБА_3 відноситься до групи А з ізогемаглютинінами анти-В за ізосерологічною системою АВО.

Кров ОСОБА_9 відноситься до групи А з ізогемаглютинінами анти-В за ізосерологічною системою АВО.

Кров ОСОБА_8 відноситься до групи В з ізогемаглютинінами анти-А за ізосерологічною системою АВО.

На ножі кухонному з пласмасовою ручкою чорного кольору (об'єкти № 1-2 ) та ножі кухонному з пластмасовою ручкою темно - зеленого кольору (об'єкти № 3-4),доставлених на дослідження,слідів крові не виявлено).

( т.1 а.с.241 - 242)

За висновком судово - цитологічної експертизи №8 від 07.02.2014 року в піднігтьовому вмісті обох рук ОСОБА_3 кров не знайдено. Виявлено без'ядерні епітеліальні клітини,встановити видову належність яких не представляється можливим.

(т.2 а.с. 9-10)

Згідно даних висновку стаціонарної судово - психіатричної експертизи № 67 від 12.02.2014 року,що проведена комісією у складі двох судових психіатрів-експертів ,який мають значний стаж роботи, ОСОБА_3 на момент вчинення інкримінованого йому злочину хронічно протікаючим душевним(психічним або недоумством) захворюванням не страждав,не страждає таким і на теперішній час.

ОСОБА_3 міг та може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

У ОСОБА_3 будь-якого психічного розладу, недоумства не виявлено,в стані тимчасового розладу психічної діяльності на період інкримінованого йому злочину він не знаходився.

ОСОБА_3 в застосуванні до нього примусових заходів медичного характеру не потребує. У висновку експертів зазначено,що підекспертний відмовляється від інкримінованого йому злочину,

і на поставлене запитання:"Чи знаходився ОСОБА_3 в період вчинення ним злочину в стані фізіологічного ефекту,психологічного стресу,Фрустрації,відповісти не можливо.

ОСОБА_3 на момент вчинення злочину в стані патологічного сп'яніння не знаходився,а тому міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.У нього не виявлено таких вікових та індивідуальних можливостей, що можуть вплинути на об'єктивність його показань. Таких психічних властивостей,що мають яскраво виражений характер і істотно можуть справляти вплив на його поведінку,не виявлено.

( т.2 а.с. 78 - 80)

Оцінивши наведені в справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 в убивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, повністю доведена і його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.115 КК України.

Не визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини в протиправному заподіянні смерті іншій людині, судом розцінюється, як бажання останнього уникнути відповідальності за вчинений особливо тяжкий злочин.

Підтвердженням того,що ОСОБА_3 бажає уникнути відповідальності за скоєний особливо тяжкий злочин та перекласти відповідальність на інших,є те,що на протязі трьох судових засідань (на які постійно викликався свідок ОСОБА_9.)ним ставилося одне і те ж запитання:" Кого ти боїшся? Хто на тебе тисне? Чому ти говориш,що це зробив я? Доказів немає. Можливо це ОСОБА_8 або ОСОБА_31." Ці посилання ОСОБА_3 перевірялися в ході судового засідання і вони не відповідають фактичним обставинам справи і є надуманими ним і також спростовуються дослідженими доказами ,в тому числі послідовними показаннями свідка ОСОБА_9,а також даними протоколу слідчого експеременту та відеозаписами до нього з участю ОСОБА_9 Також висновком судово - медичної експертизи № 116 від 07.02.2014 року будь-яких слідів на одязі та тілі трупа ОСОБА_6,які б могли свідчити про переміщення його тіла не виявлено ( т.2 а.с. 49-50).

Крім того, в своїх показаннях ОСОБА_3 зазначив, що коли він із ОСОБА_9 повернулися з горілкою на квартиру ОСОБА_6,то застали його лежачим на дивані. Думаючи,що той спить,взявши його за одяг на грудях став піднімати,але побачивши кров на своїх руках та на одягу ОСОБА_6 положив його назад і в той час як ОСОБА_9 пішов до сусідів викликати швидку допомогу,злякавшись,втік. Прийшовши додому вночі,він ретельно помив руки та замочив свій одяг у воді,який потім його матір випрала, що не дало можливості провести експерту дослідження одягу ОСОБА_3.(т.1 а.с. 195-196).Даний факт розцінюється судом як намагання обвинуваченого ОСОБА_3 приховати сліди скоєного ним злочину.

Доводи обвинуваченого про те, що він не вчиняв вбивства ОСОБА_6 24 грудня 2013 року є неспроможними. Таке твердження обвинуваченого спростовується також висновком судово - психіатричної експертизи № 67 від 12.02.2014 року, яка дає чіткий висновок про те, що на момент інкримінованого йому злочину ОСОБА_3 хронічно протікаючим душевним захворюванням (психічним захворюванням)або недоумством не страждав,не страждає і на теперішній час. Міг та може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними,будь-якого психічного розладу,недоумства не виявлено,в стані тимчасового розладу психічної діяльності на період інкримінованого йому злочину він не знаходився.

Також його вина підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами,показаннями свідків. Так, свідок ОСОБА_9 в деталях розказав про нанесення удару ножем в область серця ОСОБА_3 ОСОБА_6 24 грудня 2013 року.

Крім того,судом не встановлена наявність реальної загрози для життя обвинуваченого з боку ОСОБА_6,про що свідчить відсутність в руках у загиблого будь - яких предметів,які загрожували б життю обвинуваченого. Тяжкість і локалізація тілесних ушкоджень,завданих ОСОБА_3 свідчать про те,що була відсутня реальність загрози для життя обвинуваченого.

Аналізуючи показання свідків та досліджуючи матеріали зазначеної справи,суд вважає,що клопотання захисника ОСОБА_32 про визнання недопустимими доказів,а саме показань свідків ОСОБА_33, ОСОБА_22,ОСОБА_21,ОСОБА_13, ОСОБА_29,ОСОБА_9,ОСОБА_28 є безпідставними і недопустимими і не відповідають вимогам ст. 88 ч. 3 КПК України. Недопустимість доказів та відомостей відповідно до обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено.

При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину,обставини, при яких було вчинено обвинуваченим злочин, дані про особу обвинуваченого, обставини, що обтяжують і пом'якшують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив особливо тяжкий злочин, в силу ст.89 КК України вважається раніше не судимим,є працездатний,однак не працює,не одружений, утриманців не має, по місцю проживання характеризується посередньо.

Обставин, що пом'якшують відповідальність обвинуваченого судом не встановлено.

До обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого,суд відносить вчинення ним злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Оцінивши наведене в сукупності,враховуючи конкретні обставини справи, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства, а тому вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції статті за якою кваліфіковані його дії.

Підстав для застосування ст.69 КК України суд не вбачає.

Заявлений цивільний позов ОСОБА_4 до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди на суму 5991 грн. та 30000 грн. моральної шкоди підлягає задоволенню частково.

В частині стягнення матеріальної шкоди суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково на суму 5981.00 грн. Дана сума заподіяної шкоди,знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і підтверджена документально товарними накладними та рахунками,а саме: накладною № 61 від 25.12.2013 року на суму 2856 грн.(придбання поховальних речей);рахунком №1 від 26.12.2013 року на суму 2885 грн. та квитанцією від 26.12.2013року на суму 250 грн. за послуги по похованню.

Не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_4 в частині стягнення з ОСОБА_3 моральної шкоди в сумі 30000 грн., оскільки відповідно до ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи,відшкодовується його дружині(чоловікові),батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим),а також особам,які проживали з нею однією сім'єю.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 показав,що з 2006 року він проживає постійно в АДРЕСА_3,окремо від постраждалого ОСОБА_6, а тому в силу означеного факту,він не являється особою, яка проживала з загиблим ОСОБА_6 однією сім'єю.

Заявлений цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди в сумі 50000 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди,суд враховує обставини,глибину фізичних та душевних страждань потерпілим,який є особою похилого віку,час і зусилля,які необхідні йому для відновлення нормального способу життя,його психотравматичні фактори після загибелі сина та його наслідки.

Керуючись ст.ст. 373-374 КПК України, суд,

засудив:

ОСОБА_3 визнати винним за ч.1 ст. 115 КК України і призначити покарання - вісім років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з 25.03.2014 року зарахувавши в строк відбуття покарання час знаходження під вартою з 25.12.2013 року до 24.03.2014 року включно.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 5981 грн.00 коп. матеріальної шкоди заподіяної злочинними діяннями ОСОБА_3;

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 50000 грн. моральної шкоди,заподіяної злочинними діяннями ОСОБА_3

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави 353 грн. 08 коп.- витрати за проведення додаткової судово - медичної експертизи № 1 від 10.02.2014 року.

Речові докази по справі: одяг обвинуваченого ОСОБА_3: штани,куртку,светр,черевики,що знаходяться в камері зберігання Волочиського РВ УМВС України у Хмельницькій області повернути ОСОБА_3;

Одяг постраждалого ОСОБА_6: дві трикотажних кофти,сірі трикотажні труси,чорні та червоні трикотажні шкарпетки,(по одній парі),чорні трикотажні рейтузи і чорні утеплені штани,що знаходяться в камері зберігання Волочиського РВ УМВС України Хмельницькій області повернути потерпілому ОСОБА_5.

Речові докази по справі: два кухонні ножі,три поліетиленові пляшки ємністю 1,5 літра та два скляні стакани, змиви із рук ОСОБА_3, змиви із рук ОСОБА_9, зрізи із країв нігтьових пластин ОСОБА_9., зрізи із країв нігтьових пластин ОСОБА_3, змиви зі стіни кухні квартири ОСОБА_6 та контроль що знаходяться на зберіганні в камері схову Волочиського РВ УМВС України - знищити.

Диски:

-із відеозаписом одночасного допиту підозрюваного ОСОБА_3- свідка ОСОБА_9- потерпілого ОСОБА_8 від 22.01.2014 року;

-із відеозаписом допиту свідка ОСОБА_22 від 15.01.2014 року;

-із відеозаписом проведення слідчого експерименту з свідком ОСОБА_9;

-допиту підозрюваного ОСОБА_3,одночасного допиту підозрюваного ОСОБА_3 з свідком ОСОБА_9; відеозаписом допиту свідка ОСОБА_9 від 25.12.2013 року та легалізовані матеріали справи негласних слідчих дій,які знаходиться в матеріалах справи, залишити при матеріалах справи.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги,встановленого КПК України,якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок,якщо його не скасовано,набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Хмельницької області через Волочиський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Для особи,яка перебуває під вартою ,строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий

Судді