У Х В А Л А

27 березня 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі суддів: Бондаренко Н.В., Малько О.С., Шимківа С.С.,

секретар судового засідання: Пиляй І.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 12 лютого 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи відділ реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції, друга Рівненська державна нотаріальна контора про встановлення факту батьківства та факту прийняття спадщини,

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, представника відповідачки -ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Рівненського міського суду від 12 лютого 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи відділ реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції, друга Рівненська державна нотаріальна контора про встановлення факту батьківства та факту прийняття спадщини призначено судово-генетичну експертизу.

На час проведення експертизи провадження по справі зупинено.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що ухвала постановлена судом із порушенням норм процесуального права.

Зазначає, що 11.02.2014 року вона через свого представника подала суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із перебуванням на стаціонарному лікуванні, однак суд засідання не відклав, а видалився до нарадчої кімнати для вирішення клопотання позивача про призначення в справі судово-генетичної експертизи.

Вказаними діями суд першої інстанції порушив вимоги ст.ст. 27, 143 ЦПК України, внаслідок чого при розгляді такого клопотання вона була позбавлена права висловити свою думку, щодо такого клопотання, подати суду свої питання на які потрібна відповідь експерта та не змогла просити суд провести експертизу у певній відповідній установі.

Вважає, що призначення судом вказаної експертизи є передчасним та не обгрунтованим, оскільки суду спочатку слід було допитати свідків у справі, дослідити всі наявні письмові документи. В іншому випадку така експертиза буде необ'єктивною та проведеною без врахування всіх обставин справи.

З наведених підстав просить скасувати оскаржувану ухвалу і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Ухвала суду в частині зупинення провадження у справі сторонами не оскаржується.

Призначаючи судово-генетичну експертизу, суд першої інстанції виходив з того, що для найбільш ймовірного вирішення питання стосовно кровного споріднення племінника ОСОБА_4 та тітки ОСОБА_1 потрібні спеціальні знання в галузі медицини та дослідження крові з використанням сучасної методики - генотипоскопії (аналізу ДНК).

Такі висновки відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Із матеріалів справи вбачається, що 26.07.2013року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_1 про встановлення фактів батьківства та прийняття спадщини. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що він є сином ОСОБА_5, який є рідним братом відповідачки та помер ІНФОРМАЦІЯ_1, а оскільки ОСОБА_1 не визнає того, що ОСОБА_5 є його батьком, а тому він як спадкоємець першої черги за законом позбавлений можливості у встановленому законом порядку оформити спадщину.

З метою встановлення наявності кровної спорідненості між сторонами, 16.01.2014року позивач подав клопотання про призначення судово-генетичної експертизи.

У розумінні ч.2 ст.133 ЦПК України призначення судової експертизи-це спосіб забезпечення доказів у справі.

Питання щодо забезпечення доказів шляхом призначення експертизи вирішується судом з врахуванням положень статей 133,135,143-147,168 ЦПК України.

В судовому засіданні 11 лютого 2014року вирішувалось клопотання про призначення зазначеної вище експертизи, в ньому приймав участь представник відповідачки ОСОБА_6 , який відповідно до ст.44 ЦПК України мав право вчиняти усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа, в т.ч. і подати питання, на які, на думку ОСОБА_1, потрібна відповідь експерта, висловити думку щодо необхідності її проведення тощо, а тому доводи скарги про порушення порядку призначення експертизи та прав відповідачки, як сторони у справі є безпідставними.

Враховуючи викладене, ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують, а тому підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст.303,304,312,313,314,315,317,325 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 12 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.

Судді: Бондаренко Н.В.

Малько О.С.

Шимків С.С.