Єдиний унікальний номер 218/2824/13-ц Номер провадження 22-ц/775/1011/2014
Єдиний унікальний номер 218/2824/13-ц
Номер провадження 22-ц/775/1011/2014
Головуючий у 1 інстанції Пічкур С.Д.
Доповідач Мірута О.А.
Категорія 23
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 лютого 2014 року апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді - Дундар І.О.,
суддів Мірута О.А., Янчук Т.О.
при секретарі Чекіній А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Амвросіївського районного суду Донецької області від 11 грудня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,-
В С Т А Н О В И В :
28 жовтня 2013 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_1, в якій просив визнати недійсним укладений 09 квітня 2010 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки, зареєстрований у Старобешівському районному відділі Донецької регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» від 09 квітня 2010 року за №013448 041017600065, посилаючись на наступне.
На момент реєстрації договору оренди має місце порушення вимог ст. 15 ЗУ «Про оренду землі», а саме умов передачі в заставу та внесення в статутний фонд права оренди земельної ділянки. Все це відповідно до вимог ст.ст. 4-6, 11, 17, 19 ЗУ «Про оренду землі» є підставою для відмови в проведенні реєстрації договору з відповідачем.
Вважає, що при укладанні договору оренди обов»язково повинно бути врегульована та відображена умова передачі в заставу та внесення в статутний фонд права оренди земельної ділянки.
Рішенням Амвросіївського районного суду Донецької області від 11 грудня 2013 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою - задоволено.
Визнано договір оренди земельної ділянки від 09 квітня 2010 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 і зареєстрований у Старобешівському районному відділі Донецької регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» від 09 квітня 2010 року за №013448 041017600065, недійсним.
Зобов'язано ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку площею 5,5736 га, що розташована на території Білоярівської сільської ради Амвросіївського району і належить на праві приватної власності ОСОБА_2 та передано її ОСОБА_2.
Стягнуто з ОСОБА_1 код НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 код НОМЕР_2 судовий збір у сумі 229 гривень 40 копійок.
Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального та матеріального права. В своїй апеляційній скарзі просив рішення Амвросіївського районного суду Донецької області від 11 грудня 2013 року скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначив, що укладений договір оренди не суперечить ст.215 ЦК України. Позивач дієздатна людина, проявив вільне волевиявлення на укладення договору оренди саме на тих умовах, які зазначені в договорі. Суд першої інстанції не звернув увагу на п.19 Договору в якому зазначено: « Інші умови передачі земельної ділянко в оренду не передбачені». Вважає, що оскільки договір між ним та позивачем зареєстрований уповноваженим державним органом, він є дійсним. Вважає, що суд першої інстанції довільно трактував норми ст. 15 ЗУ «Про оренду землі», ст.ст. 203, 215 ЦК України. Крім того судом проігноровано норми щодо загальної позовної давності, оскільки договір оренди був укладений та зареєстрований понад 3 роки тому, що перевищує встановлений законом строк загальної позовної давності. Також рішення суду не містить конкретних правових наслідків визнання угоди недійсною.
В судове засідання апеляційного суду відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 не з»явилися, про день і час розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать розписки, підписані кожним особисто (а.с.77).
Позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_5 в судовому засіданні апеляційного суду доводи апеляційної скарги не визнали, просили скаргу відхилити.
Відповідно до ст. 305 ч.2 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст.213 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що сторони у спірному договорі аренди відповідно до вимог ст. 15 Закону України "Про оренду землі" від 06 жовтня 1998 року з наступними змінами, мали врегулювати питання про можливість або неможливість передачі у заставу або до статутного фонду товариства означеного майнового права. А оскільки в укладеному сторонами договорі зазначена умова відсутня, це є підставою відповідно до ст. 215 ч.1 ЦК України для визнання договору оренди земельної ділянки недійсним.
З такими висновками суду першої інстанції судова колегія не погоджується з наступних підстав.
Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що позивачу ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку від 16.09.2005 року, належить земельна ділянка площею 5,5736 га, яка розташована на території Білоярівської сільської ради Амвросіївського району Донецької області.
09 квітня 2010 року між позивачем та ОСОБА_1 укладений договір оренди вказаної земельної ділянки, строком на 10 років. Зазначений договір цього ж дня було зареєстровано в Старобешівському районному відділі Донецької регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що в державному реєстрі земель здійснений запис за № 013448 041017600065, як видно із самого договору та витягу із книги реєстрації.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 15 «Про оренду землі» однією із істотних умов договору оренди землі є: умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
Дійсно, в порушення ст. 15 Закону України "Про оренду землі" укладений між сторонами договір не місить умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Ч.2 цієї статті Закону передбачено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону.
Але, Правовою позицією, яка висловлена Верховним судом України в постанові від 25 грудня 2013 року (справа № 6-94 цс13) встановлено, що виходячи з того, що відповідно до статті 15 ЦК України та ст. 3 ЦПК України у порядку цивільного судочинства підлягає захисту саме порушене право, суд повинен встановити чи дійсно порушуються права орендодавців у зв»язку з відсутністю в договорах оренди умов, передбачених статтею 15 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-ХІV «Про оренду землі», визначити істотність цих умов, а також з»ясувати у чому саме полягає порушення їхніх законних прав.
Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Позивачем не доведено суду, що не включення в договір оренди від 09 квітня 2010 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 умов передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки дійсно порушило права позивача.
Отже сама по собі відсутність в оспорюваному договорі оренди землі умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, не може бути підставою для визнання недійсними такого договору за правилами ч.2 ст. 15 Закону.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо обґрунтованості підстав позову про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Інші доводи апеляційної скарги, в тому числі в частині ігнорування судом першої інстанції пропуску строку позовної давності колегія суддів до уваги не приймає, оскільки приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог по суті.
Таким чином, колегія суддів, переглядаючи справу в межах апеляційного оскарження та заявлених позовних вимог, підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачає, у зв»язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314,316 ЦПК України, апеляційний суд,-
В И Р І Ш И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Амвросіївського районного суду Донецької області від 11 грудня 2013 року скасувати.
В задоволені позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з часу його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення .
Судді: