Справа № 1-43/2008 р.
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 грудня 2008 року Гайсинський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Кравця В.І.
при секретарі Карплюк Г.П.
за участю прокурора Романової Л.М.
адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гайсин кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1 українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, на утриманні малолітня дитина, не працюючого, на час скоєння злочину не судимого, судимого 13.03.2006 року вироком Іллінецького районного суду за ст.185 ч.4, 296 ч.1, 129 ч.1 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі, в скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.122, ч.3 ст.307 КК України,
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженку смт. Алакурти Мурманської області, жительку АДРЕСА_2, українку, громадянку України, з середньою освітою, не працюючу, одружену, на утриманні малолітня дитина, не судиму в скоєнні злочину передбаченого ч.3 ст.309 КК України,
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженку і жительку АДРЕСА_3, українку, громадянку України, с середньою освітою, працюючу майстром риб цеху фірми „Мареман”, одружену, на утриманні неповнолітня дитина, не судиму, в скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.309 КК України, -
встановив:
09.06.2002 року біля 05.00 год. в м.Іллінці Вінницької області в приміщенні кафе „Зодіак” по вул. К.Маркса ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, під час суперечки з ОСОБА_6, який підсів за стіл, умисно наніс ОСОБА_6 удар кулаком в область обличчя та удари ногами по різних частинах тіла, заподіявши ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді гематоми в області чола, забою м'яких тканин голови, обличчя, забою м'яких тканин грудної клітки зліва, закритого перелому 10 - 11 ребер зліва по задньо-пахвинній лінії та струс головного мозку, які за тривалістю розладу здоров'я відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
В серпні 2004 року на полі між с. Романів Хутір Іллінецького району та с. Троща Липовецького району ОСОБА_3 знайшов рослини дикорослих конопель, усвідомлюючи, що вони є наркотичним засобом зібрав, незаконно придбав, перевіз до будинку батьків АДРЕСА_3, де відокремив листя рослин та подрібнив їх, незаконно виготовив наркотичні засоби вагою 24418 грам, які незаконно зберігав без мети збуту.
Тоді ж незаконно збув матері ОСОБА_5 подрібнене листя коноплі, яке було вилучено працівниками міліції 14.11.2004 року і відповідно до висновку судово-хімічної експертизи є особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом, обіг якого заборонено, вагою 198 грам.
Решту подрібненої речовини рослин коноплі ОСОБА_3 незаконно перевіз до квартири АДРЕСА_2, за місцем проживання дружини ОСОБА_4, де незаконно зберігав без мети збуту.
ОСОБА_4, отримавши від ОСОБА_3 подрібнену речовину рослини коноплі, усвідомлюючи, що вона є наркотичним засобом незаконно зберігала без мети збуту за місцем проживання в квартирі АДРЕСА_2 до вилучення працівниками міліції 14.11.2004 року, відповідно до висновку судово-хімічної експертизи вилучена речовина є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, обіг якого заборонено, загальною вагою 24 220 грам.
Підсудний ОСОБА_3 свою винуватість у пред»явленому обвинуваченні за ст.122 ч.1, ст.307 ч.3 КК України не визнав, пояснив суду, що 09.06.2002 року в нічний час знаходився в приміщенні кафе „Зодіак” в м.Іллінці спільно з ОСОБА_7 і ОСОБА_8, до них підходив з чаркою в руках ОСОБА_6, який був у стані сильного сп'яніння, конфлікту між ним та ОСОБА_6 не було і будь-яких ушкоджень він ОСОБА_6 не заподіював.
По обвинуваченню в незаконному придбанні і зберіганні наркотичних засобів з метою збуту та їх збуту свою винуватість заперечував, пояснив, що в ході досудового слідства обмовив себе, щоб допомогти дружині ОСОБА_4, яку затримали під варту. Вказував, що до нього застосували недозволені заходи, фізичне насилля, а також здійснювали моральний тиск, вказуючи, що він разом з дружиною будуть в місцях позбавлення волі.
Підсудна ОСОБА_4 свою винуватість у скоєнні злочину передбаченого ч.3 ст.309. КК України визнала частково, не заперечуючи факту зберігання наркотичних засобів, які були вилучені 14.11.2004 року в квартирі за її місцем проживання, заперечувала надані в ході досудового слідства першопочаткові покази, про те, що наркотичні засоби привіз чоловік ОСОБА_3. Вказувала, що наркотичні засоби привезли чоловіки на ім'я ОСОБА_9 і ОСОБА_10 повідомили про те, що чоловік про ці обставини знає. Оскільки ОСОБА_3 на той час був у розшуку, то вона боялась за нього, хоча від нього дізналась, що він не давав своєї згоди на зберігання наркотичних засобів.
Підсудна ОСОБА_5 свою винуватість у скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст. 309 КК України визнала частково. Пояснила, що вилучені наркотичні засоби були відділені від насіння коноплі, яке вона взяла у мішку з подрібненою речовиною в квартирі ОСОБА_4, від якої дізналась про залишення мішків невідомими. При цьому вона забирала пакет з насінням коноплі, а не з подрібненим листям. В ході досудового слідства обмовила сина ОСОБА_3 внаслідок морального тиску працівників міліції.
Незважаючи на невизнання підсуднім ОСОБА_3 своєї винуватості у скоєнні злочинів та часткове визнання підсудними ОСОБА_4 і ОСОБА_5 своєї вини в інкримінованих злочинах їх винуватість у скоєнні злочинів повністю доводиться сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.
Винуватість ОСОБА_3 в заподіянні тілесних ушкоджень ОСОБА_6 доводиться наступними доказами:
- показаннями потерпілого ОСОБА_6 про те, що 09.06.2002 року біля 3:00 год. в приміщенні кафе „Зодіак” м.Іллінці під час розпиття спиртного з ОСОБА_3, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 сталась суперечка за якої ОСОБА_3 наніс йому удар кулаком в область обличчя, від чого він втратив свідомість; коли прийшов до свідомості, то його тягнули по залу кафе і ОСОБА_3 знов став наносити удари ногами по різних частинах тіла, від чого він втратив свідомість і опам'ятався тільки в лікарні;
- показаннями свідків ОСОБА_8 і ОСОБА_7 про те, що ОСОБА_6 був в приміщенні кафе „Зодіак” в м.Іллінці 09.06.2002 року, де вони відпочивали разом з ОСОБА_3, при цьому ОСОБА_6 сидів з ними за столиком;
- висновком судово-медичної експертизи №366 від 18.07.2002 року , відповідно до якого у ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у вигляді забійної рани в області правої надбрівної дуги, саден обличчя, гематоми області чола, забою м'яких тканин голови, обличчя, забою м'яких тканин грудної клітки зліва, закритого перелому ребер 10-11 зліва, які були заподіяні 09.06.2002 року, щонайменше в результаті чотирьох ударів тупим твердим предметом і за тривалістю розладу здоров»я відносяться до категорії середньої тяжкості (а.с. 27 т.1).
Винуватість ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в скоєнні злочинів пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів підтверджуються наступними доказами:
- оголошеними і дослідженими показами ОСОБА_3, наданими в ході досудового слідства про те що, в серпні 2004 року між селами Романів Хутір та с. Троща він зібрав рослини коноплі, які перевіз до будинку батьків, подрібнив і в подальшому перевіз до квартири дружини (а.с. 202 т.4);
- протоколами обшуку від 14.11.2004 року, відповідного до яких в квартирі за місцем проживання ОСОБА_4 виявлені мішки з подрібненою речовиною рослинного походження та в будинку за місцем проживання ОСОБА_5 вилучено речовину рослинного походження (а.с. 126,135 - 136 т.4);
- протоколами зважування речовини рослинного походження вилученої у ОСОБА_5 і ОСОБА_4 (а.с. 127, 137 т.4);
- висновками хімічної експертизи № 1710 від 14.11.2004 року та № 1709 від 14.11.2004 року про те, що вилучена у ОСОБА_4 речовина є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, обіг якого заборонено, загальною вагою 24 220 грам, вилучена у ОСОБА_5 речовина є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, обіг якого заборонено, загальною 198 грам (а.с. 130-140, 130-131 т.4);
- оголошеними і дослідженими показаннями ОСОБА_5, наданими в ході досудового слідства про те, що влітку 2004 року син ОСОБА_3 привіз в господарство і подрібнив листя коноплі, а також зірвав і подрібнив листя коноплі, яке росло в господарстві; на її прохання передав насіння коноплі, яке було вилучено під час обшуку і яке містило речовину подрібненого листя, а також на її прохання вивіз із господарства подрібнене листя коноплі;
- оголошеними і дослідженими показаннями ОСОБА_4, які надані в ході досудового слідства, про те, що вилучену під час обшуку речовину рослинного походження привіз чоловік ОСОБА_3, вона знала, що це конопля зберігала її , чоловік в цей час був оголошений в розшук.
Дії підсудного ОСОБА_3 суд кваліфікує:
- за ч.1 ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 цього кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я;
- за ч.3 ст.309 КК України, як незаконне придбання, виготовлення, перевезення і зберігання наркотичних засобів без мети збуту в особливо великих розмірах;
- за ч.2 ст. 307 КК України як незаконний збут наркотичних засобів предметом дій яких були особливо небезпечні наркотичні засоби, та такі дії вчинені особою, яка раніше вчинила злочин передбачений ст.309 КК України.
Дії підсудної ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.3 ст.309 КК України як незаконне зберігання наркотичних засобів без мети збуту в особливо великих розмірах.
Дії підсудної ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч.1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання і зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
Суд вважає, що дії ОСОБА_3 по незаконному придбанню, виробництву, перевезенню і зберіганню наркотичних засобів без мети збуту в особливо великих розмірах належить кваліфікувати не за ч.3 ст.307 КК України, а за ч.3 ст. 309 КК України, оскільки будь-яких незаперечних доказів про наміри на збут не встановлено, підсудний заперечує наміри на збут, а сам по собі особливо великий розмір наркотичних засобів без встановлення інших обставин, які б характеризували умисел, не може свідчити про наміри на збут, тому відповідно до ст. 62 Конституції України , усі сумніви щодо доведеності його вини з цього приводу суд тлумачить на користь підсудного так як обвинувачення не може бути побудовано на припущеннях.
З обвинувачення підсудної ОСОБА_4 підлягає виключенню ознака придбання наркотичних засобів, оскільки будь-яких доказів про звернення їх підсудною на свою користь не встановлено, підсудна тільки володіла ними з ціллю повернення ОСОБА_3.
Заперечення підсудних своєї вини суд визнає як правомірну позицію захисту своїх інтересів.
Доводи про те, що наркотичні засоби передані ОСОБА_4 невстановленими особами суд відхиляє так як вони не знайшли підтвердження. Посилання підсудних на те, що вони обмовили себе в ході досудового слідства, суд вважає неспроможними, оскільки ці покази є не послідовними, не узгодженими, а доводи про застосування недозволених заходів слідства при наданні цих показань не знайшли свого підтвердження в ході ініційованої судом перевірки.
Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_3 суд враховує суспільну небезпеку скоєних злочинів, які є тяжкими, особу підсудного, який раніше судимий, негативно характеризується по місцю проживання.
До обставин, що пом'якшують покарання суд відносить знаходження на утриманні малолітньої дитини.
До обтяжуючих покарання обставин - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
За таких обставин, суд вважає, що виправлення підсудного можливе лише і умовах ізоляції від суспільства шляхом позбавлення волі.
Обираючи вид і міру покарання підсудній ОСОБА_4, суд враховує суспільну небезпеку скоєного злочину, який є тяжким, особу підсудної раніше не судимої, яка позитивно характеризується за місцем проживання.
При відсутності обтяжуючих покарання обставин та за наявності пом'якшуючих покарання обставин: каяття у скоєному, сприяння у розкритті злочину, знаходження на утриманні малолітньої дитини та вагітності, суд вважає можливим при призначенні покарання у виді позбавлення волі застосувати ст. 75 КК України ухвалити про звільнення підсудної від відбування покарання з випробуванням та покладенням обов'язків передбачених ст.76 КК України.
Призначаючи покарання підсудній ОСОБА_5, суд враховує, що скоєний злочин є середньої тяжкості, підсудна раніше не судима, позитивно характеризується за місцем проживання.
При відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд відносить до пом'якшуючих покарання обставин: каяття у скоєному, сприяння у розкритті злочину, знаходження на утриманні малолітньої дитини.
За таких обставин, призначаючи покарання у виді обмеження волі, суд вважає можливим застосувати ст. 75 КК України та ухвалити про звільнення від відбування покарання.
На підставі п.б ст. 1 Закону України „Про амністію” від 09.04.2007 року ОСОБА_5 необхідно звільнити від покарання так як підсудна до набрання чинності цим законом вчинила умисний злочин за який передбачено покарання не більше п'яти років позбавлення волі, має сина 1991 року народження, щодо якого не позбавлена батьківських прав і підпадає під дію амністії.
З підсудних необхідно стягнути витрати за проведення експертизи.
Керуючись ст. 323-325 КПК України суд, -
присудив:
ОСОБА_3 визнати винуватим у скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст. ст. 122 , 307 ч.2, ст. 309 ч.3КК України і призначити покарання:
- за ч.1 ст. 122 КК України у виді позбавлення волі на строк один рік;
- за ч.2 ст. 307 КК України у виді позбавлення волі на строк п'ять років чотири місяці з конфіскацією всього особистого майна;
- за ч.3 ст. 309 КК України у вигляді п'яти років двох місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю покарань визначити остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк п'ять років чотири місяці з конфіскацією всього особистого майна.
На підставі ст. 70 ч.4 КК України визначити остаточне покарання в сукупності з покаранням за вироком Іллінецького районного суду від 13.03.2006 року у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі шляхом поглинання менш суворого більш суворим покаранням у виді позбавлення волі на строк п»ять років шість місяців з конфіскацією всього особистого майна.
В строк покарання зарахувати повністю покарання відбуте за попереднім вироком, строк покарання рахувати з 15 листопада 2004 року.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід залишити утримання під вартою.
ОСОБА_4 визнати винуватою в скоєнні злочину передбаченого ч.3 ст. 309 КК України, призначити покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років.
Застосувавши ст. 75 КК Кураїни ухвалити про звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком три роки, якщо вона не вчинить нового злочину.
Згідно ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 з'являтись у визначений період в органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації, повідомляти про зміну місця проживання, не виїжджати за межі кордону України без дозволу.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід залишити без змін підписку про невиїзд.
ОСОБА_5 визнати винуватою в скоєнні злочину передбаченого ст. 309 ч.1 КК України і призначити покарання у виді двох років обмеження волі.
Відповідно до ст. 75 КК України ухвалити про звільнення від відбування покарання з двохрічним іспитовим строком.
На підставі п.б ст.1 Закону України „Про амністію” від 09.04.2007 року звільнити ОСОБА_5 від покарання.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_5 скасувати.
Речові докази: канабіс - знищити.
Стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 солідарно 126 грн. 23 коп. з ОСОБА_5 126 грн. 23 коп. витрат за експертизи на користь НДКЦ у Вінницькій області.
На вирок суду може бути подана апеляція протягом 15 діб до апеляційного суду Вінницької області через Гайсинський районний суд.
Суддя: підпис
Оригінал вироку знаходиться в кримінальній справі Гайсинського районного суду №1-43/2008. Копія вірна.
Голова Гайсинського
районного суду В.М.Ковчежнюк
- Номер: 1-в/150/34/16
- Опис:
- Тип справи: кримінальне провадження у порядку виконання судових рішень
- Номер справи: 1-43/2008
- Суд: Чернівецький районний суд Вінницької області
- Суддя: Кравець В.І.
- Результати справи: подання, заяву, клопотання задоволено, у тому числі частково
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 18.07.2016
- Дата етапу: 18.07.2016