Головуючий суду 1 інстанції - Селезньова Т. В.

Доповідач - Медведєв А. М.

Справа № 1203/8959/12

Провадження № 22ц/782/5410/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2014 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого - Медведєва А. М.,

суддів: Заіки В. В., Пащенко Л. В.,

при секретарі - Івасенко І. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Артемівського районного суду м. Луганська від 26 листопада 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємця ОСОБА_3, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Опалювальні технології», про відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товару, -

в с т а н о в и л а:

У червні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Компанії «Отопительные технологии двадцать первого века» - «OPAL» в особі директора ОСОБА_4 та продавця ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товару, в якому просив суд стягнути з відповідача на його користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 6 840 грн. та в рахунок відшкодування моральної шкоди 20 000 грн., а також покласти на відповідача судові витрати на правову допомогу в розмірі 3 000 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 376 грн. 40 коп.

У жовтні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з уточненим позовом до ПП ОСОБА_3, третя особа - ТОВ «Опалювальні технології», в якому просив суд стягнути з відповідача на його користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 3840 грн., а також покласти на відповідача судові витрати на правову допомогу та за представництво інтересів у суді 3000 грн., посилаючись на те, що 16 жовтня 2009 року між ним та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу, відповідно до якого він придбав у відповідача 6 електронагрівальних батарей і один терморегулятор terneo vt на загальну суму 3840 грн., які він самостійно встановив у своєму дачному будинку. Після експлуатації вказаних електронагрівальних батарей виявилось, що обладнання неякісне, воно не обігрівало приміщення, споживало забагато електроенергії (понад обіцяне продавцем), внаслідок чого він був змушений зробити ремонт та утеплити дачний будинок. При цьому, позивач зазначив, що він неодноразово звертався до відповідача з проханням замінити неякісний товар або повернути йому гроші, звертався до міліції, а в подальшому повернув продавцю вищевказані батареї, але грошей за них так і не отримав.

Оскаржуваним рішенням Артемівського районного суду м. Луганська від 26 листопада 2013 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 було відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 з рішенням суду не згоден, просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на те, що оскаржуване рішення було ухвалено судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, осіб, які брали участь у справі, дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що 16 жовтня 2009 року між продавцем ПП ОСОБА_3 та покупцем ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу, відповідно до якого позивач придбав у відповідача 6 електронагрівальних батарей ЕНП і один терморегулятор terneo vt на загальну суму 3840 грн. (а. с. 12-13).

У судовому засіданні позивач пояснив, що встановив батареї самостійно одразу після їх купівлі, тобто у жовтні 2009 року.

Із постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 26 січня 2012 року вбачається, що 16 січня 2012 року до Ленінського РВ ЛМУ ГУМВС України в Луганській області від ОСОБА_2 надійшла заява по факту неправомірних дій працівників магазину «Опал», який знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул. Лєрмонтова, 1Б. Під час проведеної перевірки було встановлено, що після звернення позивача з претензіями щодо неякісності придбаного товару до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 останніми було безоплатно передано у власність ОСОБА_2 ще чотири блока електронагрівальних батарей. Разом із цим, було встановлено, що позивач неправильно експлуатує придбане у ПП ОСОБА_3 обладнання, внаслідок чого обігрів приміщення здійснюється неналежним чином. В порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ст. 190 КК України, було відмовлено (а. с. 19).

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відмовляючи ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог, суд виходив з того, що ні позивач, ні його представник у судовому засіданні не змогли пояснити, яким саме заявленим технічним характеристикам не відповідало придбане позивачем обладнання, пояснивши лише, що обігрів приміщення здійснювався неналежним чином, і що виявилось велике споживання електроенергії. При цьому, суд враховував, що ніяких доказів на підтвердження невідповідності товару заявленим характеристикам або його неякісності та наявності в ньому недоліків позивач суду не надав. Позивачем також не було доведено, що при пред'явленні претензії відповідачу з приводу неналежної якості придбаного ним товару, обладнання було в неробочому стані, а виявлені технічні недоліки не могли бути усунуті шляхом проведення ремонту придбаного товару. Крім того, ОСОБА_2 не довів, що він повернув товар продавцю, що слугувало б підставою для стягнення його вартості.

Такі висновки суду відповідають матеріалам справи і вимогам закону.

Посилання апелянта ОСОБА_2 на те, що на підтвердження неякісності та невідповідності придбаного у відповідача товару заявленим характеристикам ним було надано два акти від 17 та 20 жовтня 2009 року (а. с. 176, 177), яким суд не дав належної оцінки, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зазначені акти складені та підписані самим позивачем, а також особами, які не уповноважені на складання таких актів, а тому судова колегія вважає, що ці акти не є належними і допустимими доказами.

Враховуючи те, що висновки суду відповідають матеріалам справи, вимогам закону і не спростовуються доводами апеляційної скарги, тому судова колегія не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Артемівського районного суду м. Луганська від 26 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги протягом 20-ти днів з дня її проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: