АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНШРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа 22ц-12020\200б Головуючий у першій
Категорія 21\1\ Інстанції Воловик Н.Ф.
Доповідач Митрофанова Л.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2006 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді Михайлів Л.В.
Суддів - Митрофанової Л.В., Карнаух В.В.
при секретарі - Кобзєвій КЛ.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 26 липня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого будівельно-монтажного тресту по підземному будівництву та реконструкції шахт, кар'єрів «Кривбасшахтопроходка», Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про стягнення заборгованості по щомісячним страховим виплатам відшкодування втраченого заробітку, у зв'язку з втратою професійної працездатності, -
ВСТАНОВИЛА;
15 червня 2005 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного спеціалізованого будівельно-монтажного тресту по підземному будівництву та реконструкції шахт, кар'єрів «Кривбасшахтопроходка» (надалі Трест «Кривбасшахтопроходка»), Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професіональних захворювань України в м. Кривому Розі (надалі Фонд соціального страхування) про стягнення заборгованості по щомісячним страховим виплатам, посилаючись на те, що тривалий час, з повним робочим днем у шкідливих умовах праці, працював на різних посадах у період з 1974 року по 1999 рік на шахті "Артема" РУ ім.. Кірова ВО «Кривбасруда» та шахтобудівному управлінні тресту «Кривбасшахтопроходка»,
Висновком ЛТЕК в 1993 році позивачу встановлено 35% втрати професійної працездатності, при наступних переоглядах в 1994 році - 60% та третю групу інвалідності, а починаючи з 2004 року - 60% та третю групу інвалідності безстроково.
У зв'язку з частковою втратою працездатності позивачу відповідачем трестом «Кривбасшахтопроходка» позивачу провадились виплати відшкодування втраченого заробітку в добровільному порядку.
У березні 2006 року позивачу стало відомо, що йому неправильно проводились відшкодування шкоди.
Спір між позивачем та відповідачем трестом «Кривбасшахтопроходка» виник з приводу розрахунків та виплат відшкодування шкоди починаючи з липня 1994 року, так як трест «Кривбасшахтопроходка» не застосував коефіцієнти підвищення тарифних ставок та посадових окладів на підприємстві за період з 01.07.1994 року по 01.04.2001 року.
Тому позивач зробив перерахунок щомісячних сум та просив суд стягнути з тресту «Кривбасшахтопроходка» на його користь заборгованість по щомісячним виплатам за період з 01.01.2000 року по 01.04.2001 року в сумі 8 554,20 грн., стягнути з Фонду соціального страхування заборгованість по щомісячним страховим платежам за період з 1 квітня 2001 року по 01 червня 2006 року в сумі 53 105,93 грн.
В подальшому позивач неодноразово уточнював та доповнював свої позовні вимоги, просив не притягувати до участі у справі в якості відповідача трест «Кривбасшахтопроходка», і відмовився від заявлених до нього вимог. З Фонду соціального страхування просив стягнути заборгованість за період з 01.04.2001 року по 01.06.2006 року в сумі 58 451,19 грн., та призначити щомісячні страхові виплати в сумі 2 273,33 грн. починаючи з 01.06.2006 року до зміни обставин, що тягнуть їх перерахунок, або припинення їх виплат .
Вищевказані суми зазначені з урахуванням доповнень та змін до позовних вимог.
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 26 липня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. З Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі стягнуто заборгованість по щомісячним виплатам відшкодування шкоди за період з 01.03.2003 року по 01.06.2006 року в сумі 24 335,59 грн., та щомісячно, починаючи з 1 червня 2006 року по 1673,16 грн., до зміни обставин, що тягнуть перерахунок щомісячних виплат.
В апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі ставить питання про скасування рішення суду про стягнення сум відшкодування шкоди з Фонду соціального страхування і направлення справи на новий розгляд, оскільки постановляючи рішення, суд першої інстанції не взяв до уваги, що Фонд соціального страхування не є належним відповідачем по справі; не перевірив, чи були застосовані трестом «Кривбасшахтопроходка» коефіцієнти підвищення тарифних ставок (посадових окладів) 2,0 з 01.07.1994 року ; 1,4 з 01.11.1996 року, 1,36 з 01.04.1997 року та не прийняв до уваги, що після збільшення тарифів у липні 1994 року, листопаді 1996 року, квітня 1997 року середня заробітна плата не збільшилася у зв'язку із зміною структури заробітної плати; суд неправильно застосував п. 28 "Правил відшкодування шкоди...", який встановив лише випадки перерахунку сум відшкодування шкоди, а не сам механізм такого перерахунку; не надав правової оцінки економічному обгрунтуванню застосування чи не застосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок (посадових окладів), не вірно застосував строки позовної давності, що призвело до неправильного вирішення спору.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Фонду соціального страхування не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом встановлено та сторонами не оспорюється, що позивач ОСОБА_1 працював тривалий час з повним робочим днем у шкідливих умовах на різних посадах з 1974 року по 1999 рік на шахті "Артема" РУ ім.. Кірова ВО «Кривбасруда» та шахтобудівному управлінні тресту «Кривбасшахтопроходка», внаслідок чого втратив професійну працездатність.
Висновком ЛТЕК в 1993 році позивачу встановлено 35% втрати професійної працездатності, при наступних переоглядах в 1994 році - 60% та третю групу інвалідності, а починаючи з 2004 року - 60% та третю групу інвалідності безстроково.
Згідно довідки про розрахунок та перерахунок ( а.с. 17) по шахтобудівному управлінню № 1 тресту "Кривбасшахтопрохідка", позивачу встановлено розмір відшкодування шкоди - 43 559,84 крб., виходячи із середньої заробітної плати (на час призначення в 1993 році) по професії прохідника 5 розряду та з урахуванням ступеня втрати працездатності з подальшим корегуванням на коефіцієнти підвищення тарифних ставок на підприємстві згідно наказів по тресту "Кривбасшахтопроходка" НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, та згідно наказів НОМЕР_7, НОМЕР_8 був відкоригований на коефіцієнт 2,0 згідно з п. 28 "Правил відшкодування шкоди" і рішення Ради тресту, який позивачем не оспорюється.
Спір між сторонами виник з приводу сум відшкодування шкоди за період починаючи з 01.07.1994 року, коли відповідач - трест "Кривбасшахтопроходка своїм наказом № 201 від 18.07.1994 року згідно постанови Кабінету Міністрів України № 449 від 04 липня 1994 року "Про збільшення частини тарифів та заробітної плати працівників виробничих галузей народного господарства" збільшив у 2 рази тарифні ставки та посадові оклади, агіе не провів перерахунок сум відшкодування шкоди позивачу.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність застосування коефіцієнта 2 при перерахунку сум відшкодуванні шкоди з 1.07.1994 року на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 449 від 4.07.1994 року « Про збільшення частини тарифів і заробітної плати працівників виробничих галузей народного господарства», коефіцієнта 1.4 з 01.11.1996 року на підставі наказу тресту "Кривбасшахтопроходка" № 443 від 25.11.1996 року і спільного рішення підприємства й профспілки № 435/35 від 14,11.1996 року, і коефіцієнта 1.36 з 01.04.1997 року на підставі наказу № 81 від 17.03.1997 року, оскільки відповідачем -трестом "Кривбасшахтопродка" не було надано доказів на підтвердження зміни структури заробітної плати, натомість було збільшено тарифні ставки на коефіцієнти 2 з 1.07.1994 року, 1.4 з 01.11.1996 року та 1.36 з 01.04.1997 року.
Доводи Фонду соціального страхування про незастосування коефіцієнта 2 з 1.07.1994 року, коефіцієнта 1,4 з 01.11.1996 року та 1.36 з 01.04.1997 року безпідставні, оскільки згідно п, 28 абз. 5 «Правил відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків"( далі "Правил відшкодування шкоди"), затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року № 472, які діяли на момент виниклих між сторонами правовідносин, розмір відшкодування шкоди перераховується у разі кожного підвищення тарифних ставок (посадових окладів) на підприємстві. Перерахунок проводиться шляхом множення розміру відшкодування шкоди на фактичні коефіцієнти підвищення тарифних ставок (посадових окладів) відповідним працівникам на підприємстві.
Доводи відповідача Фонду соціального страхування про неправильне застосування судом строків позовної давності в порушення ст.. 233 КЗпП України (три місяці на всі спори в сфері трудового законодавства, крім стягнення заробітної плати) при стягненні сум відшкодування шкоди не можуть бути прийняті до уваги, оскільки згідно пункту 41 "Правил відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків" \надалі Правил відшкодування шкоди, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року №472, якщо заяву на відшкодування шкоди потерпілий або заінтересовані особи подали через три роки з дня визначення МСЕК стійкої втрати працездатності, відшкодування шкоди проводиться з дня подання заяви.
Згідно роз'яснень Верховного Суду України у пункті 22 Постанови Пленуму від 27.03. 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» де зазначено, що виплати призначені, але своєчасно не одержані потерпілим або особою, яка має право на їх одержання, а також вимоги про перерахунок сум щомісячних платежів, раніше визначених судом або роботодавцем, підлягають задоволенню за час, що не перевищує трьох років.
Таким чином, суд правильно стягнув з Фонду соціального страхування заборгованість по щомісячним виплатам відшкодування шкоди за період з 01.03.2003 року по 01.06.2006 року в сумі 24 335,59 грн., та щомісячно, починаючи з 1 червня 2006 року по 1 673,16 грн., до зміни обставин, що тягнуть перерахунок щомісячних виплат.
Інші доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та висновками суду
В іншій частині рішення суду не оскаржене.
Колегія суддів вважає, що висновки суду обгрунтовані і підтверджуються письмовими матеріалами справи, поясненням сторін, рішення постановлене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, підстав для скасування чи зміни рішення суду немає, тому апеляційну скаргу необхідно відхилити.
Керуючись cm. 303,307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі відхилити.
Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 26 липня 2006 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.