Справа № 429/1829/13-к

Провадження № 11кп/782/1827/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2014 року м.Луганськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого - судді: Загородня Т.В.

суддів: Курліщук Н.Є., Савича Ю.М.

при секретарі: Калашник О.О.

за участю прокурора: Мазепиної М.В.

захисника: ОСОБА_1

обвинуваченого: ОСОБА_2

потерпілого: ОСОБА_3

представника потерпілого: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 на вирок Слов'яносербського районного суду Луганської області від 20 листопада 2013 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт.Лотикове, Слов’яносербського району Луганської області, громадянина України, раніше не засудженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

засуджено за ч.1 ст.121 КК України до 5 (п'яти) років позбавлення волі.

Запобіжний захід залишено тримання під вартою.

Строк відбуття покарання рахувати з 26.01.2013 року.

Стягнуто зі ОСОБА_2, на користь ОСОБА_3, завдану моральну шкоду в розмірі 40 000 грн. витрати на правову допомогу - 3 000 грн. а всього разом в розмірі 43 000 (сорок три тисячі) грн.

Згідно вироку суду першої інстанції ОСОБА_2 визнано винним в скоєнні кримінального правопорушення за наступних обставин.

26 серпня 2012 року, о 03-20 год., ОСОБА_2, перебуваючи біля магазину «Катюша», який розташований в центрі смт. Лотиково Слав'яносербського району Луганської області, вступив у конфлікт на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин з ОСОБА_3, в ході якого ОСОБА_2 переслідуючи намір, спрямований на заподіяння ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, навмисно завдав ОСОБА_3 приблизно 3-4 удари кулаками по обличчю, від яких ОСОБА_3 впав на асфальт.

ОСОБА_2 наносячи удари кулаками по обличчю ОСОБА_3, усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачав його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажав, але свідомо допускав настання цих суспільно небезпечних наслідків.

Своїми навмисними діями, ОСОБА_2 заподіяв ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми, перелому склепіння черепа і основи черепа в середньо черепної ямки справа, забої речовини головного мозку 2 ступені, субарахноідального крововиливу, забитої рани верхньої губи.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 170 від 10.11.2012 року тілесні ушкодження, встановлені у ОСОБА_3, за ступенем тяжкості кваліфікуються: забита рана верхньої губи - як легке тілесне ушкодження, відкрита черепно-мозкова травма, що супроводжувалася переломом кісток черепа, забоєм речовини головного мозку 2 ступеня, по ступеню тяжкості кваліфікуються, як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя.

Встановлені у ОСОБА_3 ушкодження утворилися не менш ніж від двократного травмуючого впливу в область голови.

Відповідно до висновку експерта № 21 від 07.02.2013 року про проведення судово-медичної експертизи, виявлені у ОСОБА_3 ушкодження могли утворитися при обставинах, вказаних потерпілим ОСОБА_3 при слідчому експерименті за його участю.

На зазначений вирок суду подана апеляційна скарга захисника ОСОБА_1, в якій ставиться питання про скасування вироку суду першої інстанції на підставі того, що суд не застосував положення ст.75 КК України, але мав на це підстави, оскільки ОСОБА_2 має постійне місце проживання, раніше не засуджений, приводів до правоохоронних органів не мав, має на утриманні сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, одружений, за містом мешкання характеризується позитивно, на обліку в наркологічному диспансері та психіатричної лікарні на знаходиться. Крім того, ОСОБА_2 повністю відшкодував матеріальну шкоду потерпілому. Провину визнав повністю. У скоєнні злочину розкаявся. Прилюдно в суді вибачився перед потерпілим. Потерпілий в судовому засіданні вказав на те, що міру покарання обвинуваченому він просить вирішити на розгляд суду, та не наполягав на суворій мірі покарання у вигляді позбавлення волі. У судових дебатах, державний обвинувач наполягав на мірі покарання у виді п'яти років позбавлення волі, але із застосуванням положень ст.75 КК України, просив звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням на три роки. Обставин які обтяжують покарання в діях ОСОБА_2 немає. Просить постановити новий вирок в якому застосувати положення ст.ст.69,75 КПК України, призначити більш м'яке покарання, та звільнити засудженого від покарання з випробуванням.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення обвинуваченого ОСОБА_2 і його захисника ОСОБА_1, які підтримали апеляційну скаргу захисника, потерпілого ОСОБА_3, його представника ОСОБА_4 та прокурора, які просять залишити вирок суду без змін, провівши судові дебати, вислухавши останнє слово обвинуваченого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарзі, колегія суддів приходить до наступного.

Згідно ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Оскільки в судовому засіданні прокурор відкликав свою апеляційну скаргу, в якої ставились питання про порушення норм КПК - невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, та апеляційним судом закрито апеляційне провадження в частині відмови прокурора від своєї апеляційної скарги, також в апеляційної скарзі захисника ОСОБА_1 не оскаржуються фактичні обставини кримінального правопорушення, скоєного обвинуваченим ОСОБА_2, та кваліфікація його дій, колегія суддів на підставі ст..404 КПК України обмєжуеться розглядом апеляційних вимог захисника.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку, відповідає фактичним обставинам кримінального правопорушення, визнаним судом доведеними, він обґрунтований дослідженими в судовому засіданні та наведеними у вироку доказами в їх сукупності.

Що стосується доводів апеляції захисника ОСОБА_1 про те, що обвинуваченому ОСОБА_2 призначене занадто суворе покарання, та необґрунтовано не застосована ст.75 КК України, то колегія суддів вважає їх неогрунтованими.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст..65 КК України, суд при виборі покарання зобов'язаний враховувати ступень тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно вимог ст.414 КПК України, невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею(частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або через суворість.

Всупереч вимогам апелянта, міра покарання, призначена обвинуваченому ОСОБА_2, відповідає викладеним вимогам, за своїм видом та розміром є справедливою, відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого, і є необхідною для його виправлення, перевиховання та попередження вчинення ним нових злочинів.

Так, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд врахував ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке згідно ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, особу винного, який характеризується посередньо, раніше не засуджений, провину визнав, часткове відшкодував завдані збитки. Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_2 суд визнав часткове відшкодування завданої шкоди.

Також суд обґрунтовано зазначив, що не знайшов підстав для застосування ст.75 КК України, оскільки після скоєння злочину в продовж тривалого часу обвинувачений переховувався від слідства, із цією метою виїхав за кордон, що від скоєного наступили особливо тяжкі наслідки, потерпілий в молодому віці фактично втратив здоров'я та став інвалідом.

Крім того, апеляційний суд враховує перебування на отриманні обвинуваченого малолітньої дитини.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для звільнення обвинуваченого ОСОБА_2 від відбування покарання та застосування до нього положень ст.75 КК України, а тому апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Вирок Слов'яносербського районного суду Луганської області від 20 листопада 2013 року стосовно ОСОБА_2 - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена у Вищий спеціалізований суд України х розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той же строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді:

1. 2. 3.