Справа № 22ц - 1962/2006                  Головуючий у 1 інс. - Триголова В.М.

Доповідач - Скрипка А.А.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

27 грудня 2006 року     Апеляційний суд Чернігівської області у складі:

Головуючого - судді Коренькової З.Д. Суддів - Скрипки А.А., Ішутко В.М.

при секретарі - Куксі М.В.

з участю - ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_1та ОСОБА_2 на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 30 жовтня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та стягнення моральної шкоди ,-

ВСТАНОВИВ:

В липні 2006 року позивачка звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та про стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що вона і відповідач живуть у АДРЕСА_1 і користуються суміжними земельними ділянками, закріпленими за цим будинком. Відповідач чинить перешкоди в користуванні її земельною ділянкою, а тому вона просила суд зобов'язати відповідача усунути перешкоди, які не дають їй можливості користуватись земельною ділянкою і обслуговувати свої частини будівлі. Порядок користування земельними ділянками визначений рішенням суду від 03 квітня 2006 року , яке вже виконане примусово.Проте, як зазначає позивачка, відповідач  не дає     їй     можливості  користуватись  правом  сервітуту,  яке

встановлено судовим рішенням для обслуговування її будівель. Відповідач, як стверджує позивачка, загородив прохід на ділянку, де вона має право сервітуту, позбавивши її можливості проходу до своїх будівель. Позивачка просила зобов'язати відповідача зробити прохід, надавши їй можливість доступу до своїх будівель і не чинити перешкод у користуванні ними. Також ОСОБА_3 просила стягнути з відповідача на її користь в рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди 2000 грн.

В ході судового розгляду даної справи була притягнута до участі в справі в якості відповідача дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_2

Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 30 жовтня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені частково. Зобов'язано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_3 в користуванні нею виділеної їй за рішенням суду від 03 квітня 2006 року земельною ділянкою , розташованою за АДРЕСА_1, а також земельним сервітутом, площею 10 кв.м., на яку їй надане право сервітуту цим же рішенням і яка належить ОСОБА_1 в порядку користування та знаходиться за цією ж адресою, для чого зобов'язати ОСОБА_1 і ОСОБА_2 розібрати забор біля земельного сервітуту, який заважає ОСОБА_3 користуватись наданим їй правом сервітуту. В частині позову ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди відмовлено. З відповідачів на користь позивачки стягнуто 7 грн.50 коп. в порядку повернення їй коштів, витрачених на забезпечення інформаційно - технічного розгляду справи та на користь держави 8 грн. 50 коп . державного мита .

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять скасувати рішення суду першої інстанції, як незаконне та необгрунтоване , упереджене та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції . Апелянти стверджують, що вони не чинили і не чинять перешкод у користуванні ОСОБА_3 земельною ділянкою та правом сервітуту, а зазначений позов ОСОБА_3 є безпідставним. Крім того, апелянти вказують, що забору , який їх зобов'язано розібрати біля земельного сервітуту оскаржуваним рішенням суду першої інстанції, не існує, і це підтверджується відповідними технічними документами.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, вислухавши суддю - доповідача, пояснення учасників судового процесу, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції ,- скасуванню, оскільки суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи ; не доведені обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими та висновки суду не відповідають обставинам справи. Відповідно до положень статті 309 ЦПК України ,- дані обставини є підставами для скасування рішення суду першої інстанції  і ухвалення нового

рішення. Апеляційний суд вважає за необхідне ухвалити нове рішення по суті позовних вимог ОСОБА_3, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

Як вбачається з заявлених позовних вимог ОСОБА_3( а. с. З -4), позивачка просила суд зобов'язати відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою,  здійснення нею права користування зазначеною земельною ділянкою , яка була їй виділена згідно рішення Ніжинського міськрайонного суду від 03 квітня 2006 року ( а. с. 5-6).

Зазначеним рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 03 квітня 2006 року встановлений порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 1500 кв. м , що знаходиться у постійному користуванні сторін на підставі рішення виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 16 червня 1975 року №211. Рішенням суду визначена і конкретна конфігурація виділених сторонам в постійне та тимчасове користування земельних ділянок, згідно з додатком №4 до висновку судово-технічної експертизи НОМЕР_1 від 24 лютого 2006року , що проводилась по справі. Встановлено земельний сервітут площею 10 кв . м, за рахунок земельної ділянки , виділеної у користування ОСОБА_1 , для обслуговування прибудов А-1 та а-7, належних позивачці ОСОБА_3

11 травня 2006 року державним виконавцем було виконано зазначене рішення суду та встановлено порядок користування земельною ділянкою, згідно рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 03 квітня 2006 року.

Апеляційний суд приходить до висновку, що позовні вимоги

ОСОБА_3не підлягають задоволенню, оскільки в ході судового

розгляду даної справи позивачкою не доведений факт того, що відповідачі будь

- яким чином чинять їй перешкоди в користуванні її земельною ділянкою або

порушують       порядок    користування    земельною    ділянкою    по АДРЕСА_1. Не встановлено також в ході судового розгляду даної справи і порушення відповідачами права земельного сервітуту позивачки , встановленого зазначеним рішенням суду першої інстанції від 03 квітня 2006 року. Крім того, як регламентують положення ч. 5 статті 403 Цивільного Кодексу України ,- сервітут не позбавляє власника майна , щодо якого він встановлений , права володіння, користування та розпоряджання цим майном.

Задовольняючи вимоги позовної заяви ОСОБА_3щодо усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою по АДРЕСА_1 ,а також земельним сервітутом площею 10 кв.м , визначеному рішенням   Ніжинського   міськрайонного суду   Чернігівської області від 03 квітня 2006 року, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зобов'язав відповідачів розібрати забор біля земельного сервітуту, який , на думку суду, заважає позивачці користуватися наданим їй судом правом сервітуту.

Як пояснили в судовому засіданні апеляційного суду відповідачі, і як вбачається з досліджених судом технічних документів щодо плану меж зазначених земельних ділянок (а. с. 51, 52, 66, 67),- забору біля земельного сервітуту площею 10 кв. м , який відповідачів зобов'язано розібрати оскаржуваним рішенням суду першої інстанції, взагалі не існує. Представник позивачки в судовому засіданні апеляційного суду також не заперечував того факту, що забору біля земельного сервітуту площею 10 кв .м , який відповідачів зобов'язано розібрати оскаржуваним рішенням суду першої інстанції, взагалі не існує.

Враховуючи вищенаведене , апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, оскільки воно постановлено судом першої інстанції при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи; не доведені обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими та висновки суду не відповідають обставинам справи. Апеляційний суд вважає за необхідне ухвалити нове рішення по суті заявлених ОСОБА_3позовних вимог, яким відмовити в їх задоволенні, оскільки позивачкою не доведений факт того, що відповідачі чинять їй перешкоди в користуванні земельною ділянкою АДРЕСА_1 та перешкоджають її праву земельного сервітуту площею 10 кв.м ( порядок користування зазначеною земельною ділянкою та земельний сервітут площею 10 кв. м встановлені згідно рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 03 квітня 2006 року ). За даних обставин відсутні і правові підстави для стягнення моральної шкоди з відповідачів на користь ОСОБА_3

Керуючись статтями : 92, 95, 96, 98, 99, 100, 101, 158 Земельного Кодексу України, статтями : 373, 401, 402, 403, 404, 1167 Цивільного Кодексу України, статтями : 303, 304, 307; ч. 1 п. п . 1,2,3 статті 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, - апеляційний суд ,-

ВИРІШИВ:

Апеляційну  скаргу     ОСОБА_1,  ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення     Ніжинського     міськрайонного   суду  Чернігівської області від ЗО жовтня 2006 року скасувати.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та стягнення моральної шкоди - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.