Справа № 22 -1981 /2006р.                                Головуючий у першій інстанції

Каверзнев В. О.

Категорія - цивільна                                         Доповідач    Позігун M.I.

УХВАЛА ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

25 грудня 2006 року     Апеляційний суд Чернігівської області   у складі:

головуючого Позігуна М.І.,

суддів   Мельниченка Ю.В., Нечасного Л.А.

при секретарі       Гавриленко Ю.В.

участю:             апелянта ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 2 листопада 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства житлово-комунального господарства Деснянського району міста Чернігова про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 2 листопада 2006 року, яким йому було відмовлено в задоволенні позову до комунального підприємства житлово-комунального   господарства   Деснянського   району   міста   Чернігова   про

відшкодування моральної шкоди, наявність якої позивач обґрунтовував безпідставною вимогою відповідачем сплати заборгованості по квартирній платі без врахування його права як інваліда 1 групи на 100% знижку плати за комунальні послуги відповідно до закону України „Про статус ветеранів

війни, гарантії їх соціального захисту".

Незаконність судового рішення апелянт обґрунтовував порушенням судом ст.. 10 ЦПК України, оскільки суд не врахував його доводів щодо наявності в нього законного права на 100% знижку плати за комунальні послуги.

Заслухавши доповідача, учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи суд приходить до слідуючого висновку.

Судом встановлено, що позивач є інвалідом 1 групи, а тому відповідно до п 4 ст. 13 закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має право на  100% знижку плати за користування житлом,   але   лише   в   межах   норм, передбачених чинним законодавством

(21   кв.  м загальної площі на кожну особу, яка проживає у житловому

приміщенні та додатково 10.5 кв. м. на сім'ю). Позивач проживає разом з

дружиною   в  АДРЕСА_1  загальною площею 90.04 кв. м., а тому суд обґрунтовано прийшов до висновку щодо права у позивача на 100% знижку плати за користування лише на 62.5 кв. м. та його обов'язку щодо оплати решти площі 27.54 кв. м. в повному обсязі.

За викладених обставин, висновок суду щодо відсутності правових підстав для задоволення позову ґрунтується на матеріалах справи, відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги ґрунтуються на невірному тлумаченні положень п 4 ст. 13 закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і не дають підстав для скасування вірного по суті рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 2 листопада 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.