Справа №22ц-1836/2006 р. Головуючий у першій інстанції - Зарічна Л.А.
Категорія - цивільна Доповідач - Острянський В.І.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2006 року місто Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді Хромець Н.С.
суддів - Острянського B.І., Шевченка В.М.
при секретарі - Мехед Т.О.
з участю - представників третьої особи ОСОБА_1
ОСОБА_2, ОСОБА_3,. представника Фонду ... ОСОБА_4, адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою AT Тютюнова компанія „ВАТ-
Прилуки" на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 29 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_3 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Прилуки про стягнення одноразової допомоги у зв'язку зі стійкою втратою професійної працездатності,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2006 року позивач звернувся з даним позовом до відповідача, мотивуючи тим, що 25 квітня 2005 року відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань постановило постанову №388 від 25 квітня 2005 року про призначення позивачу страхових виплат: одноразової допомоги в розмірі 8200 грн. та виплатою її в травні 2005 року та щомісячної страхової виплати в розмірі 1303 грн. 10 коп.; оскільки одноразову виплату відповідач зменшив на 50 відсотків, позивач, вважаючи, що його вини в цьому немає, просив суд стягнути з Фонду 8 тис. 200 грн. одноразової допомоги у зв'язку з стійкою втратою професійної працездатності - 45 відсотків.
Ухвалою суду від 26 червня 2006 року акціонерне товариство „Тютюнова компанія" „ВАТ-Прилуки" була залучена до участі в справі як третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача.
Рішенням суду від 29 серпня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені частково. Стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Прилуки в користь ОСОБА_3 5 тис. 740 грн. в рахунок недоотриманої одноразової допомоги у зв'язку зі стійкою втратою працездатності і в іншій частині позову відмовлено.
У апеляційній скарзі AT „Тютюнової компанії ВАТ-Прилуки", як третьої особи на стороні відповідача по справі, ставиться питання про скасування оскаржуваного рішення суду та про ухвалення нового, яким у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.
Основними доводами скарги є те, що суд неповно і неправильно встановив обставини справи, що призвело до неправильного її вирішення. Зокрема, апелянт, вказує, що позивач умисно приховував стан свого здоров'я при проходженні медичних оглядів та знав про те, що його робота пов'язана зі шкідливими умовами та що останній свідомо порушував правила роботи в шкідливих умовах та нехтував засобами індивідуального захисту, що надавались у його розпорядження.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Постановивши оскаржуване рішення, місцевий суд виходив з того, що сукупність досліджених судом доказів про взаємини сторін надає суду підстави визначити вину ОСОБА_3 у настанні професійного захворювання у розмірі 15 відсотків, тому виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Прилуки (далі- Фонду) необхідно доплатити позивачу недоотриману одноразову допомогу в розмірі 5 тис. 740 грн.
Проте з таким висновком не може погодитись апеляційний суд.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3, маючи захворювання органів дихання, що слідує з медичних документів, які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 39-42) 22 лютого 1993 року за своїм бажанням влаштувався на роботу зі шкідливими умовами праці в сигаретний цех AT Тютюнова компанія „ВАТ -Прилуки" на посаду машиніста-регулювальника сигаретних машин; що з акта розслідування хронічного професійного захворювання ОСОБА_3 від 25 жовтня 2004 року, складеного комісійно, (а.с. 4-7) слідує, що професійне захворювання у позивача настало не тільки з вини роботодавця, а й внаслідок порушення ОСОБА_3 нормативних актів про охорону праці (п. 1.З., 1 А, 1.6., 1.11 Інструкції з охорони праці для машиністів-регулювальників і машиністів сигаретного обладнання та п. 4.2 Положення про медичний огляд).
Зокрема, ОСОБА_3 в 1997-1998 p.p. за власним бажанням не завжди використовував надані йому засоби індивідуального захисту органів дихання; що він ігнорував рекомендації лікарів щодо зміни виконуваної ним роботи, яка протипоказана йому за станом здоров'я; що в 2001-2202 p.p. позивач під час проходження медичних оглядів всіляко приховував факт хронічного захворювання органів дихання.
З пояснень позивача в суді першої інстанції (а.с. 63) видно, що він весь період роботи на підприємстві жодного разу не надягав респіратор, хоча знав що це робити необхідно.
З протоколів №№ 1 і 2 опитування ОСОБА_3 від 13 жовтня та 26 жовтня 2004 рову (а.с. 55-60) вбачається, що позивач приховував свої проблеми зі здоров'ям з метою подальшої роботи; що він був обізнаний про шкідливі і небезпечні фактори, які існували на робочому місці, однак не звертав на це уваги.
Відповідно до правил абз. З п.2 ст. 34 закону „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у разі встановлення комісією з розслідування нещасного випадку, що ушкодження здоров'я настало не тільки з вини роботодавця, а й внаслідок порушення потерпілим нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги зменшується на підставі висновку цієї комісії, але не більше як на 50 відсотків.
Наведене, на думку суду, неспростовно підтверджує вину ОСОБА_3 у одержанні ушкодження власного здоров'я у вигляді професійного захворювання.
Тому, враховуючи, що розмір сплаченої йому Фондом у травні 2005 року одноразової допомоги здійснено в межах, передбачених ст. 34 згаданого Закону, підстави для задоволення його позовних вимог відсутні.
За таких обставин, суд вважає, що рішення місцевого суду не може вважатись законним та обґрунтованим і підлягає скасуванню з постановлениям нового рішення про відмову у задоволенні вимог позову з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи.
Тому, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316, 319 ЦПК України, ст.ст. 34, 35 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричини
втрату працездатності", суд, -
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу AT Тютюнова компанія „ВАТ -Прилуки" -задовольнити.
Рішення Прилуцького міськрайонного суду від 29 серпня 2006 року -скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_3 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Прилуки про стягнення одноразової допомоги у зв'язку зі стійкою втратою працездатності - відмовити.
Рішення набуває чинності з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України впродовж двох місяців з дня набуття законної сили.