апеляційний суд полтавської області

Справа №22а-   1450/2006р.                                                    Головуючий по 1-й інстанції:

Гудков С.В. Суддя-доповідач: Корнієнко В.І. УХВАЛА ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

2006 року червня місяця 05 дня                                                                    м. Полтава

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в

складі:

Головуючого судді : Корнієнка В.І.

Суддів : Карнауха П.М., Гальонкіна С.А.

При секретарі : Барило Я.В.

з участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши   у   відкритому   судовому   засіданні в м. Полтава   цивільну   справу   за

апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 22 березня 2006

року

по справі за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Березотіцької

сільської ради Лубенського району Полтавської області. ОСОБА_3,

третя особа ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним, -

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача Апеляційного суду, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 22.03.2006 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Березотіцької сільської ради Лубенського району Полтавської області, ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним - відмовлено.

З даним рішенням не погодився ОСОБА_2 та подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення   скасувати, а справу направити на новий розгляд в суд першої інстанції.

Вважає, що рішення суду не законне, не обґрунтоване, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, порушено норми матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, підстав для їх задоволення та скасування рішення не вбачає .

Відповідно ст..308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається із матеріалів справи, судом першої інстанції повно і всебічно досліджені обставини і матеріали справи, на підставі яких судом постановлена правильне та справедливе рішення.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 09.09.2004 року секретар Березотіцької сільської Ради посвідчила заповіт ОСОБА_5 в будинку останньої, оскільки вона без сторонньої допомоги пересуватись не могла.

Відповідно до заповіту ОСОБА_5 заповіла все належне їй майно своїй дочці ОСОБА_3

При посвідченні заповіту ОСОБА_5 знаходилась при свідомості, чітко давала відповіді на запитання, її бажання скласти заповіт було добровільним.

Також судом вірно встановлено, що при посвідченні заповіту, секретарем сільської Ради було допущено порушення п.8 Наказу Міністерства Юстиції України №22/5 від 25.08.1994 року «Про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України», оскільки в заповіті не зазначено, що місце вчинення нотаріальної дії було в будинку ОСОБА_5, а також причини проведення нотаріальних дій в будинку.

Крім того, судом першої інстанції вірно визначено предмет спірних правовідносин і норми матеріального права, які їх регулюють.

Відповідно ч.1-3 ст. 1257 ЦК України, заповіт складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Недійсність окремого розпорядження, що міститься у заповіті, не мас наслідком недійсності іншої його частини.

Судом першої інстанції правомірно визнано не суттєвими, та такими, що не тягнуть за собою визнання заповіту недійсним, порушення, допущені секретарем Виконавчого комітету Березотіцької сільської ради Лубенського району.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, відмовивши в задоволенні позову ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Березотіцької сільської ради Лубенського району Полтавської області. ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним, оскільки заповіт ОСОБА_5 складений на користь ОСОБА_3 від 09.09.2004 року, посвідчений секретарем Виконавчого комітету Березотіцької сільської ради Лубенського району є законним та таким, що не суперечить волевиявленню заповідача.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 22 березня 2006 року постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права , підстав для його скасування не вбачається .

Керуючись ст.ст.303, 308 ,314,315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу   ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 22 березня 2006 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.