Справа № 22а-689/2006 р. Головуючий у першій інстанції
Пошкурлат О.М.
Категорія - адміністративна Доповідач - Лакіза Г.П.
УХВАЛА Іменем України
21 грудня 2006 року м. Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області у складі:
головуючого-судді: Євстафіїва O.K.
суддів: Лакізи Г.П., Страшного М.М.
при секретарі: Вареник О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Прилуцького міськрайонного суду від 22 листопада 2006 року про відмову у відкритті провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Генерального прокурора України Медведька Олександра Івановича про визнання порушеними прав, передбачених Законом України „Про інформацію" та конституційних прав, -
ВСТАНОВИВ:
В листопаді 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Генерального прокурора України Медведька О.І., в якому просив визнати неправомірним порушення його прав, передбачених Законом України „Про інформацію", ст..ст. З, 19, 34, 40 Конституції України, та поновити ці права. Позивач зазначав, що відповідач на його письмовий запит інформації не відреагував, чим порушив його право на одержання інформації.
Ухвалою судді Прилуцького міськрайонного суду від 22 листопада 2006 року відмовлено у відкритті провадження у даній адміністративній справі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду та зобов'язати місцевий суд розглянути спір по суті заявлених вимог, посилаючись на незаконність даної ухвали внаслідок порушення положень статей 3, 19, 40 Конституції України, ч.2 ст.2, ст..6, ч.2 ст.17 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
В мотивувальній частині оскарженої ухвали суд вказав, що за змістом ст..ст. 121, 123 Конституції України, ст.. 2 Закону України „Про прокуратуру", Генеральний прокурор України не зобов'язаний надавати інформацію за
запитом ОСОБА_1, тобто фактично зробив висновок по суті заявлених ОСОБА_1 вимог, та, пославшись на пункт 6 частини 3 статті 108 КАС України зазначив, що даний адміністративний позов не підсудний адміністративному суду, і підлягає поверненню подавачу такого. Одночасно місцевий суд керувався статтею 109 КАС України, на підставі якої відмовив у відкритті провадження в даній адміністративній справі. Таким чином, місцевий суд допустив суперечні висновки, оскільки п.1 ч.1 ст. 109 КАС України передбачена відмова у відкритті провадження у справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства взагалі, а п.6 ч.З ст. 108 КАС України передбачене повернення позовної заяви, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду (тобто підсудна іншому адміністративному суду). Крім того, як вже зазначено вище, в мотивувальній частині ухвали суддя фактично зробив висновки по суті заявлених вимог, що є неприпустимим, оскільки висновки по суті спору суд постановляє лише за результатами розгляду справи (ч.1 ст. 158 КАС України).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності, а до суб'єктів владних повноважень належать органи державної влади, їх посадові чи службові особи, інші суб'єкти при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства (п.7 ч.1 ст.З КАС України).
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Проте в оскарженій ухвалі не встановлено, що по даній справі Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, і який саме.
За викладених обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 червня 2006 року скасуванню, а матеріали справи направленню до суду 1 інстанції для належного вирішення питання про можливість відкриття провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 195, 199, 206, 254 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу судді Прилуцького міськрайонного суду від 22 листопада 2006 року скасувати, а матеріали справи направити до того ж суду першої інстанції на новий розгляд питання про можливість відкриття провадження у справі.