Справа №764/13078/13-а
2-а/764/128/2014
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 лютого 2014 року Ленінський районний суд міста Севастополя у складі: головуючого судді - Гаркуші О.М., при секретарі - Грищенко Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України Ленінського району міста Севастополя про визнання дій протиправними та зобов'язання поновити виплати,
В С Т А Н О В И В:
06 грудня 2013 року ОСОБА_1 звернулась з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Севастополя.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач безпідставно, в супереч закону припинив виплату пенсії за втрату годувальника, та безпідставно відмовив у продовженні її виплати.
В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали у повному обсязі, наполягали на його задоволенні з підстав викладених у позові.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, пояснив, що виплати було припинено відповідно до закону, та позивач не надав необхідних документів на продовження виплат.
Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
28.04.1999 року ОСОБА_2 звернулась до Управління соціального захисту населення міста Севастополя із заявою про призначення соціальної пенсії на користь малолітньої ОСОБА_1, з тих підстав, що батько ОСОБА_3 визнано у судовому порядку безвісно відсутнім. (а.с.30-33).
Відповідно до протоколу № 985 від 03.05.1999 року ОСОБА_2 була призначена соціальна пенсія по втраті годувальника терміном до 31.03.2012 року (а.с.29).
По досягненню 31.03.2012 року виплата пенсії була припинена, що підтверджено позивачем та визнано відповідачем, отже вважається встановленим.
19 березня 2012 року ОСОБА_1 звернулась до Управління пенсійного фонду України в місті Севастополі із заявою про поновлення виплат пенсії по втраті годувальника (а.с.33), але відповідач відмовився нараховувати пенсію.
Відповідно до листа відповідача № 39-м від 07.03.2013 року відмова мотивована тим, що на надано підтвердження трудового стажу годувальника.
Відповідно до ст.2 КАСУ у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до протоколу № 985 від 03.05.1999 року, позивачу була призначена соціальна пенсія по втрати годувальника (а.с.29) відповідно до ст. 93 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" (далі Закон 1788-12)
Відповідно до ст. 2 Закону 1788-12 в редакції яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: до яких віднесено пенсії за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років та соціальні пенсії.
Відповідно до ст. 3 Закону 1788-12 встановлено перелік осіб яки мають право на трудову пенсію. Цей перелік є вичерпним.
Статтею 5 Закону 1788-12 встановлено що право на соціальну пенсію мають усі непрацездатні громадяни на умовах, що визначаються цим Законом.
Відповідно до ст. 93 Закону 1788-12 встановлено, що соціальні пенсії призначаються і виплачуються непрацюючим громадянам, крім інвалідів з дитинства, при відсутності права на трудову пенсію - інвалідам I і II груп, у тому числі інвалідам з дитинства, а також інвалідам III групи; особам, які досягли віку: чоловіки - 60 років, жінки - 55 років; дітям - у разі втрати годувальника (пункт "а" статті 37); дітям-інвалідам віком до 16 років.
Отже призначення соціальної пенсії здійснено відповідачем у відповідності до діючого на той час законодавства.
Пункт "б" статті 2 та ст. 93 Закону 1788-12 втратили чинність на підставі Закону N 2603-IV ( 2603-15 ) від 31.05.2005.
19 березня 2012 року позивач звернулась до відповідача з вимогою про поновлення виплати пенсії по втраті годувальника (а.с.33).
Обов'язковою умовою, згідно діючого на час звернення законодавства, призначення пенсії по втраті годувальника є наявність трудового стажу годувальника.
Відповідно до ст. 37 Закону 1788-12, на час звернення із заявою, право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні (стаття 38). При цьому дітям пенсії призначаються незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти мають право на пенсію в разі втрати годувальника до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23-річного віку.
Відповідно до ст. 43 Закону 1788-12 сім'ї годувальника, який помер внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання, а також сім'ї померлого пенсіонера пенсія призначається незалежно від стажу роботи годувальника.
Пенсія в разі втрати годувальника, який помер внаслідок загального захворювання чи каліцтва, не пов'язаного з роботою, призначається, якщо годувальник на день смерті мав стаж, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності (стаття 25).
Мінімальний стаж необхідний для призначення пенсії, з урахуванням ріку народження батька становить 7 років (2012 - 1971 = 41 рік), або 3 роки на день визнання безвісно відсутнім (1999 - 1971 = 28 років).
Відповідно до ст. 69 КАСУ докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Відповідно до ст. 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Аналізуючи заяви позивача слід зазначити, що оскільки їй була призначена соціальна пенсія, а пенсія по втраті годувальника їй не призначалася в загалі, оскільки відсутні докази наявності стажу годувальника, то суд позбавлений можливості поновити виплату пенсії за втрату годувальника. Таким чином, оскільки позивачем не надано наявності доказів на підтвердження трудового стажу годувальника, не заявлялось клопотання про витребування таких доказів, та взагалі не заявлялось про наявність таких доказів, суд вважає що відповідач правомірно відмовив у нарахуванні пенсії оскільки не надано обов'язкових, відповідно до закону, відомостей.
Згідно ст. 94. Кодексу адміністративного судочинства України у випадку відмови у задоволенні позову судові витрати позивачу у справі, який не є суб'єктом владних повноважень, не повертаються.
На підставі ст.ст. 2, 69, 71 КАС України, керуючись ст.ст. 9, 11, 12, 71, 72, 99, 100, 104-106, 161 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України Ленінського району міста Севастополя про визнання дій протиправними та зобов'язання поновити виплати - відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного адміністративного суду міста Севастополя через суд першої інстанції шляхом подачі у 10-ти денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя -