Справа  № 22а-610\2006 р.

Головуючий у 1-й інстанції:   Бечко  Є.М. Доповідач:   Редька А.Г..

УХВАЛА ІМ"ЯМ   УКРАЇНИ

11 грудня 2006 року                                 місто Чернігів

Апеляційний  суд  Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Євстафієва O.K., суддів - Лакізи Г.П., Редьки А.Г.,

при секретарі - Вареник О.М.,

за участі: представника відповідача,

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду міста Чернігова від 26 вересня 2006 року про закриття провадження у справі та на постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 26 вересня 2006 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівського обласного управління захисту прав споживачів про оскарження дій суб'єкта владних повноважень,

встановив:

Ухвалою Деснянського районного суду міста Чернігова від 26 вересня 2006 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання незаконною бездіяльності працівників управління з питань захисту прав споживачів, що проявилася у ненаданні належних відповідей на скаргу від 4 жовтня 2005 року, на клопотання від 11 жовтня 2005 року, на заперечення від 12 жовтня 2005 року та в частині позовних вимог про визнання незаконною та скасування постанови від 27 жовтня 2005 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, у зв'язку з тим, що з цих вимог є таке, що набуло чинності рішення суду.

Постановою Деснянського районного суду від 26 вересня 2006 року відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині визнання незаконною перевірки 3 жовтня 2005 року. Суд дійшов висновку, що перевірка управління у справах захисту прав споживачів суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 не порушує її прав як фізичної особи.

В апеляційних скаргах ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду з поверненням справи на новий судовий розгляд, посилаючись, що суд неправильно та неповно встановив обставини справи і тому ухвала суду є незаконною. Також просить скасувати зазначену постанову суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись, що суд неповно та неправильно встановив обставини справи та порушив норми матеріального та процесуального закону.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, який заперечував проти скарги, перевіривши доводи скарг та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги ОСОБА_1 на ухвалу та постанову суду не можуть бути задоволені.

Суд першої інстанції у повному обсязі дослідив надані сторонами документи, перевірив доводи та заперечення сторін, правильно встановив обставини справи і висновок суду грунтується на матеріалах справи та законі.

За матеріалами справи встановлено, що у березні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати незаконними дії співробітників Чернігівського обласного управління у справах захисту прав споживачів при проведенні 3 жовтня 2005 року планової перевірки в частині проведення планової перевірки за відсутності повноважень та порядку, внесення неправдивих даних до протоколу НОМЕР_3 та внесення неправдивих даних до постанови НОМЕР_1, визнати незаконною бездіяльність співробітників управління по ненаданню належних відповідей на скаргу від 4 жовтня 2005 року, на клопотання від 11 жовтня 2005 року та на заперечення від 12 жовтня 2005 року, а також визнати незаконною та скасувати постанову від НОМЕР_1 начальника обласного управління у справах захисту прав споживачів про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 155 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення з застосуванням до неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу 170 грн.

Посилалася, що у співробітників управління у справах захисту прав споживачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, котрі 3 жовтня 2005 року перевіряли пункт прокату аудівідеотворів, що розташований по АДРЕСА_1 та належить їй, не було законних підстав проводити планову перевірку на підставі тих нормативних документів, які не зареєстровані у Міністерстві юстиції України і тому не є чинними, управління взагалі не має ні порядку, ні повноважень на проведення планових перевірок. До акту перевірки НОМЕР_2 внесеш дані, що не відповідають дійсності і він не відповідає вимогам наказу Держспоживстандарту України від 27 жовтня 2000 року № 679 "Про затвердження форм актів перевірок дотримання законодавства про захист прав споживачів".

Суд першої інстанції правильно встановив, що вимоги ОСОБА_1 в частині позовних вимог про визнання незаконною бездіяльності працівників управління з питань захисту прав споживачів, що проявилася у ненаданні належних відповідей на скаргу від 4 жовтня 2005 року, на клопотання від 11 жовтня 2005 року, на заперечення від 12 жовтня 2005 року та в частині позовних вимог про визнання незаконною та скасування постанови від 27 жовтня 2005 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності були предметом судового розгляду і з цих питань ухвалено судові рішення, що набули чинності.

Це зокрема підтверджується копією постанови Деснянського районного суду міста Чернігова від 30 березня 2006 року(ас-45), якою ОСОБА_1 було відмовлено визнати незаконною та скасуванні постанови від НОМЕР_1 начальника управління у справах захисту прав споживачів про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.. 155 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також копією постанови Деснянського районного суду міста Чернігова від 4 січня 2006 року(ас-46), якою ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову до управління у справах захисту прав споживачів про визнання незаконною бездіяльності працівників управління з питань захисту прав споживачів, що проявилася у ненаданні належних відповідей на скаргу від 4 жовтня 2005 року, на клопотання від 11 жовтня 2005 року, на заперечення від 12 жовтня 2005 року, іншими матеріалами справи.

За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано закрив провадження у справі в частині цих позовних вимог ОСОБА_1

Суд першої інстанції також дійшов правильного висновку, що перевірка пункту прокату, що належить ОСОБА_1 як суб'єкту підприємницької діяльності, 3 жовтня 2005 року працівниками управління у справах захисту прав споживачів стосувалася господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності і не порушувала прав ОСОБА_1 як фізичної особи, за захистом якого вона може звернутися до суду загальної юрисдикції.

Доводи ОСОБА_1, що перевірка проводилася без належних повноважень безпідставні. Законом "Про захист прав споживачів" передбачено право регіональних органів у справах захисту прав споживачів перевіряти суб'єктів підприємницької діяльності і зазначена перевірка проводилася у межах повноважень та компетенції Чернігівського обласного управління у справах захисту прав споживачів.

За викладених обставин ухвала та постанова суду першої інстанції відповідають вимогам матеріального та процесуального закону і доводи апеляційної скарги не дають підстав для їх скасування.

Керуючись ст.ст. 160 ч.З, 198, 200, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову деснянського районного суду міста Чернігова від 26 вересня 2006 року та ухвалу Деснянського районного суду міста Чернігова від 26 вересня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набуває чинності негайно та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після виготовлення ухвали у повному обсязі.