Справа № 22ц-2086/ 2006 р. Головуючий у 1-й інстанції Гажа О.П.
Категорія 16. Доповідач апеляційного суду Лисенко П.П.
РІШЕННЯ Іменем України
21 грудня 2006 року. м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Лисенка П.П., суддів: Данилової О.О., та Кутової Т.З., із секретарем судового засідання Варміш О.С., з участю:
представника позивача ОСОБА_1,
відповідачів: ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, представника відповідачів ОСОБА_5,
у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго" (далі - ВАТ ЕК „Миколаївобленерго") переглянула рішення місцевого Новоодеського районного суду Миколаївської області від 03 серпня 2006 року та додаткове рішення цього ж суду від 19 жовтня 2006 року, ухвалених по цивільній справі за позовом ВАТ ЕК „Миколаївобленерго" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явилися у дане судове засідання, перевіривши у межах оскарження обставини та докази ,-
УСТАНОВИЛА:
27 квітня 2006 р. ВАТ ЕК „Миколаївобленерго" пред'явило позов до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення 376 гривень 37 копійок заборгованості за спожиту електроенергію.
У той же день товариство пред'явило аналогічні позови до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 й просило стягнути з першого 124 гривні 38 копійок заборгованості за спожиту електроенергію, а з другого, за теж саме, -178 гривень 74 копійок.
В усіх цих позовах, відкрите акціонерне товариство Енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго" зазначало, що відповідачі є споживачами електроенергії й знаходяться з ним в договірних відносинах. За умовами договорів і відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України вони зобов'язані оплачувати вартість спожитих енергетичних ресурсів, однак за період до 1 березня 2006 р. мають заборгованість за спожиту електроенергію у зазначених вище розмірах.
Посилаючись на зазначені обставини, товариство просило про задоволення позовів.
Ухвалою суду позови були об'єднані в одне провадження.
Крім того, до участі у справі як співвідповідача притягнуто УМВС України в Миколаївській області.
Рішенням місцевого Новоодеського районного суду Миколаївської області від З серпня 2006 року в задоволенні позовів ВАТ ЕК „Миколаївобленерго" відмовлено за недоведеністю.
Додатковим рішенням того ж суду від 19 жовтня 2006 року позивачеві відмовлено й у стягненні заборгованих грошових сум з УМВС України в Миколаївській області.
В апеляційній скарзі представник ВАТ ЕК „Миколаївобленерго", посилаючись на невідповідність рішень суду нормам матеріального та процесуального права, просить їх скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржені рішення суду першої інстанції скасувати і постановити нове рішення, яким позовні вимоги відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго" до відповідачів - фізичних осіб, задовольнити у повному обсязі з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні вимог ВАТ ЕК „Миколаївобленерго" про стягнення з ОСОБА_2 376 гривень 37 копійок, ОСОБА_3 124 гривень 74 копійок і ОСОБА_4 -178 гривень 74 копійок заборгованості за спожиту електроенергію, суд виходив з того, що двоє перших є працівниками, а третій пенсіонером органів внутрішніх справ і, згідно ст. 22 Закону України "Про міліцію", мають право на 50 % знижку по оплаті за спожиту електричну енергію, а тому ВАТ ЕК „Миколаївобленерго" безпідставно вимагає стягнути оплату у 100% розмірі.
Проте з такими висновками погодитися не можна.
Дійсно, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 працюють в органах внутрішніх справ України, а ОСОБА_4 є пенсіонером ОBC України в Миколаївській області, а, відповідно до ст. 22 Закону України "Про міліцію", мають право на 50-відсоткову знижку по оплаті комунальних послуг, в тому числі за електроенергію.
У той же час, статтею 95 Конституції України визначено, що будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і пільгове спрямування цих видатків встановлюється Законом про Державний бюджет України.
Відповідно ж п. 2 ст. 4 Бюджетного кодексу України при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням цього Кодексу та закону про Державний бюджет України.
Статтею 58 Закону України „Про Державний бюджет України на 2004 рік" не передбачена компенсація пільг за рахунок субвенції такої категорії пільговиків як працівники Міністерства внутрішніх справ України, а в ст. 73 Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік" зазначено, що компенсація пільг проводиться шляхом бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ.
Затверджений постановою КМУ від 31 березня 2003 р. № 426 Порядок надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань, податкової міліції (далі - Порядок) передбачає відшкодування фактичних витрат пільговика за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання установи, де останній працює. Зокрема, в п. 5 Порядку зазначено, що для відшкодування витрат пільговик подає в бухгалтерію установи копії квитанцій про оплату за користування житлом (квартирну плату), паливом, телефоном і за комунальні послуги, тобто за оплачені в повному обсязі послуги.
Посилання суду на рішення Конституційного Суду України від 17 березня 2004 р. (справа про соціальний захист військовослужбовців та працівників правоохоронних органів), є необгрунтованими.
Вказаним рішенням положення ст. 59 Закону України „Про Державний бюджет України на 2003 рік" визнані неконституційними відносно встановлених обмежень кола осіб, але на постачальника послуг не покладено обов'язку відшкодувати витрати, пов'язані з наданням пільг, за власний рахунок.
Крім того, визнані неконституційними положення ст. 59 Закону України „Про Державний бюджет України на 2003 рік" втратили чинність з дня ухвалення рішення, тобто з 17 березня 2004 р.
Згідно з ч. 1 ст. З Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему, становить один календарний рік. який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня цього ж року. Тобто, дія Закону України „Про Державний бюджет України на 2003 рік" закінчилася 31 грудня 2003 p., а рішення Конституційного Суду України постановлено після закінчення зазначеного року.
При вирішенні справи суд на вказані обставини не звернув уваги і неправильно застосував зазначені положення Законів.
Враховуючи викладене, у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України рішення суду піддягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог ВАТ ЕК „Миколаївобленерго".
Керуючись статтями 307, 309, 314-316 ЦПК України, колегія суддів судової палати ;-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія '"Миколаївобленерго" задовольнити.
Рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 3 серпня 2006 року та його ж додаткове рішення від 19 жовтня 2006 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким позови задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго'' (р/р № 26035333432389 у Миколаївському Центральному відділенні „Промінвестбанк" ТВБВ м. Нова Одеса, МФО 326438, код 25382103) 376 гривень 37 копійок заборгованості за спожиту електроенергію за період з 2003 р. по 1 березня 2006 р. та 51 грн. судового збору, а всього 427 гривень 37 копійок
Стягнути з ОСОБА_3 на користь відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго" (р/р № 26035333432389 у Миколаївському Центральному відділенні „Промінвестбанк" ТВБВ м. Нова Одеса, МФО 326438, код 25382103) 124 гривні 38 копійок заборгованості за спожиту електроенергію за період з 2003 р. по 1 березня 2006 р. та 51 грн. судового збору, а всього 175 гривень 38 копійок.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго" (р/р № 26035333432389 у Миколаївському Центральному відділенні „Промінвестбанк" ТВБВ м. Нова Одеса, МФО 326438, код 25382103) 178 гривень 74 копійки заборгованості за спожиту електроенергію за період з 2003 р. по 1 березня 2006 р. та 51 грн. судового збору, а всього 229 гривень 74 копійки.
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь держави по 10 гривень з кожного витрат з інформаційно-технічного забезпечення.
У задоволені вимог до УМВС України в Миколаївській області відмовити за безпідставністю.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу
протягом двох місяців може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо
до Верховного Суду України.